Будні «базарного» автобуса

Колись цей автобус став   для Перечинського  району найнадійнішим мостом із обласним центром. Возив пасажирів аж до "Авангарду", де працювала барахолка. Через популярну тоді горілку автобус навіть жартома величали "Кайзерка". Сьогодні старенька "Кароса" як ретроавто виділяється на фоні "ПАЗиків" та "Еталонів". Своїх пасажирів і далі підвозить аж до базару – на Краснодонців.

"Цей  маршрут із самого початку задумувався як "базарний", – розповідає власник "Кароси", перечинський підприємець Василь Пйоса. – У 90-ті роки барахолка на ужгородському стадіоні "Авангард" була дуже популярною. От я й вирішив людей із райцентру та сіл возити туди. Аби пасажирам зручніше".

Відтак  чехословацький автобус став чи не першим не лише на теренах області, а й в Україні комерційним  автобусом. У ті часи, як відомо, людей  возив транспорт лише спеціалізованих і ще державних АТП. Однак їх автобуси їздили геть кепсько. "Дістатися з сіл до міста, хто пам'ятає, було великим клопотом, – продовжує Василь Михайлович. – Я ж тоді якийсь час був на заробітках у Чехословаччині. Там проблем із громадським транспортом не виникало ніяких. Хотілось, щоб і в нас їх не було. Так, власне, й виникла ідея запустити на маршрут свій автобус". Сказано – зроблено. Пан Василь, пригадує, "Каросу SL11" придбав на автобазарі сусідньої країни. Коштувала на той час порівняно дешево – 3000 доларів. Проблем із завезенням машин до України у 91-у році також не виникало. Так витвір чехословацького автопрому й опинився у Перечині.

Спочатку  "Кароса" возила людей по райцентру  та прилеглих до нього селах. А  оскільки ніякого закону щодо приватних  перевезень тоді не було, автобус де-факто  став "ліваком". Що, звісно ж, дуже обурювало водіїв АТП. Та один із чиновників, пригадує пан Василь, порадив, як "легалізувати" свій автотранспорт. Відтак його запустили вже за новим маршрутом – "Тур'я-Ремета–Ужгород". Згодом рейс продовжили до села Туриця. Так автобус їздить і донині.

Оскільки  пасажирів було досить багато, Василь Пйоса згодом відкрив ще один маршрут. На нього поставив такий самий  автобус. Каже, що обрав "Кароси" через  їхню надійність та зручність у керуванні: їздити на них краще, ніж на новому російському "ПАЗі" чи старому українському "ЛАЗі". Хоча підприємець і зазначає: далеко не кожен водій погодився б працювати на цьому транспортному засобі.

Теперішній  шофер автобуса Василь Гапак за його кермом уже 10 років. Автівка ж – 1979 року випуску. Більшість пасажирів  рейсу – постійні клієнти. Буває, хтось інколи їде "на бороду". Водій точно знає, що борг повернуть. За 10 років роботи, каже Василь Михайлович, помітив тенденцію ринку: на початку 2000-их люди на Краснодонців більше купували побутову техніку. Нині ж із сіл їздять на базар, в основному, за продуктами.

"Добре, що є цей автобус, – каже одна з постійних пасажирок Ганна  Василівна. – Вранці приїжджаємо, скуповуємося. Далі заносимо сумки до салону, і, коли є час до відправки, йдемо на каву".

Словом, для пасажирів рейс зручний. Однак, зазначає Василь Пйоса, возити людей "Каросою" стає з кожним днем... збитковіше. Із 2000-х років приватних автобусів і нових рейсів з'являється дедалі більше. Тож, природно, пасажирів "базарного" маршруту через це поменшало. "Коли я починав працювати, – пригадує водій Василь Гапак, – салон пасажирами заповнювався вщент. Нині ж, як правило, людей стільки, як сидінь – 45". Та ввечері їх ще менше. Через це відправлення з Ужгорода о 18.30 скасували. Через це і одну з двох "Карос" ще давніше взагалі зняли з маршруту. Автобус розібрали на запчастини.

Цю  "Каросу", каже власник, через рік  скоріш за все також замінять на маршруті іншим автобусом – меншим та більш економним ("Кароса" за рейс "з'їдає" близько 20 літрів солярки. –  Авт.). Проте розбирати машину на запчастини, запевняє господар, не буде. Залишить напам'ять як раритет. Котрий із 90-их років до сьогодні пережив багато своїх ровесників.

Ярослав ГУЛАН, ЗІА "Простір", фото автора

Теги: Кароса, автобус, Краснодонців, маршрут

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати