В закарпатських комунальників катма грошей і суцільні борги

У Берегові відбулося  засідання колегії управління житлово-комунального господарства ОДА під головуванням обласного начальника Василя Романця. Чекали на зустрічі голів водоканалів та інших комунальних служб і заступника голови адміністрації Віктора Феєра. Однак його десь затримали питання державної ваги. Тому проблеми комунальників області вислуховував лише сам Василь Романець, який і так знайомий із ними більш ніж хто-небудь інший...

"Якщо нічого не буде, то й керувати буде нічим..."

"Основне  наше завдання – надання якісних  послуг, – каже Василь Романець. –  Утім,  якість їх залишається низькою. Тож без підтримки держави  та місцевих органів самоврядування реформування галузі практично неможливе".  

В області хоч і прийнято програму розвитку та реформування ЖКГ, але досі не погоджено у міністерстві. Нікому не потрібно навіть казати, що комунальна сфера переживає далеко не найкращі свої часи. Підтримка комунальної галузі з боку держави залишається лише на словах. Хоча у період виборчих перегонів цей козир використовують сповна всі. "Але якщо нічого не буде, то й керувати буде нічим..."

Слід  сказати, що з передбачених на реформування ЖКГ грошей (близько 31 млн. грн.) область отримала з державного бюджету лише незначну частину, тобто практично нічого. А це означає лише одне – боргову яму. Бо без грошей неможлива реконструкція житлового фонду, який знаходиться у досить плачевному стані. Тягнуть область на дно і борги зі сплати за комунальні послуги (цей показник у нас нижчий за середній по країні).

Щодо  ще однієї з глобальних проблем для  області – сучасного поводження з твердими побутовими відходами, то тут маємо серед позитиву лише збір сміття спільними підприємствами з іноземними інвестиціями, такими як АVЕ у Виноградові та "Берег-Вертикал" у Берегові. "Багато говорилося вже про будівництво сміттєпереробних заводів на території Закарпаття, проте все залишається на рівні балачок. Зараз триває лише збір необхідної інформації, тобто паперова рутина, – каже Василь Романець. – Держава грошей на це не дає і не дасть, а інвестору потрібно надати у користування землю, що зробити непросто". Та й екологічний бік питання до кінця не вивчений.

У сфері теплозабезпечення спостерігається стрімка тенденція переходу більшості закарпатців на автономне опалення. Отже, централізоване опалення сьогодні практично вмирає, та й існує, в основному, для потреб бюджетної сфери. На думку Василя Романця, це неправильний підхід до господарювання. "Воно, по-перше, неекономно, адже краще мати одну велику котельню на будинок, аніж 100 маленьких котлів, – наголошує він. – Звідси і значний борг за спожитий газ – понад 30 млн. грн. А ціна на блакитне паливо лише зростатиме. Тому передчуваю, що потрібно нам буде знову повертатися до центрального опалення, тобто облаштовувати міні-котельні на декілька будинків".

Жебрацькі водоканали

У цій купі проблем є лише одне позитивне  зрушення у житловій сфері: триває процес створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Загалом у Закарпатті вже функціонує 117 таких структур (80 % зареєстровано саме цього року). Серед лідерів – Тячів і Солотвино. Однак у більшості закарпатських міст процес створення ОСББ триває дуже повільно.

Щодо  водопостачання, то у Мукачеві, Іршаві та Берегові, воду досі подають за тимчасовими  дозволами, оскільки вона має відхилення від встановлених державних стандартів. На межі банкрутства водоканал у  Хусті (заборгованість його становить 1, 16 млн. грн.), схожа ситуація у Перечині, Рахові, Великому Березному, Ужгороді...

Слід  сказати, що на колегії більшість  із начальників водоканалів області  скаржились на численні перевірки (окремі з них приймали цього року вже 20-ту комісію), малу зарплату для своїх  робітників і низькі ціни на тарифи, які не дозволяють піднімати. Триває таке собі "змагання" між депутатами та надавачами послуг – перші обіцяють виборцям, що не допустять підняття тарифів, інші жаліються, що не вистачає грошей навіть на поточні ремонти. Однак якщо з'явиться комерційна ціна на комунальні послуги, то не факт, що вдасться впоратися з боргами населення.

Менше всього скаржилися на життя берегівські комунальники. "До 2006 року стан ЖКГ у Берегові був просто катастрофічний,  – розповідає заступник голови міста Габор Кінч. – Працівники місяцями не отримували зарплат, борги зростали... З приходом нової команди ми почали шукати закордонних інвесторів, намітили напрямки реформування. Тепер побутовим сміттям займається спільна фірма "Берег-Вертикал", яка обслуговує місто та 12 навколишніх сіл. У 2011 році передбачається, що сміття збиратиметься роздільним методом, а у селі Яноші розпочнуть будівництво сміттєпереробного підприємства, звісно, за умови отримання закордонного траншу".

З 2008 року в Берегові працює також  спільне українсько-угорське підприємство "Водоканал Карпатвіз", яке займається водопостачанням. Не можна сказати, що вдалося вирішити всі проблеми, але деякі зрушення на краще все-таки відбуваються. Головне досягнення, за словами начальника водоканалу Йосипа Галайди, – "раніше у місті воду подавали дві години на добу, нині ж безперебійно". Триває поступова заміна старих мереж. Якщо з цим можна впоратися самотужки, то з будівництвом КНС (каналізаційно-насосних станцій) ніяк не обійтися без державних коштів. "Нещодавно 250 млн. грн. на реконструкцію водопостачання отримав Львів у зв'язку з проведенням Євро-2012, – каже Йосип Галайда. – На Закарпатті туристів також буде чимало, чому тоді про нас знову забули?"

Альтернатива  ЖРЕПам

Про своє бачення того, як усунути насущні  проблеми комунальників на Закарпатті, розповів їх колега з Угорщини Бертолон Сентпетері, голова акціонерного товариства "Ніршег-віз", який є партнером берегівського водоканалу (має 49,9% статутного фонду).  

"Наші стосунки розпочалися у 2007 році, коли мер Ніредьгази, перебуваючи у Берегові, вирішила прийняти душ, – розповідає пан Сентпетері, – ...і не змогла цього зробити. Тому питання водопостачання прозвучало одразу, на першій зустрічі міст-побратимів. Ми вирішили допомогти. З квітня 2008 року в Берегові було налагоджено безперервну подачу води для мешканців. Хоча бачимо, що багато питної води втрачаємо внаслідок старої мережі. Тому потрібна повна реконструкція існуючої магістралі. Однак якщо раніше воду просто неможливо було вживати, тепер у кранах з'явилася цілком придатна для пиття".

ЗАТ "Ніршегвіз" працює з 1994 року та обслуговує 280 тисяч населення у Саболч-Сатмар-Березькій  області. Працює там вдвічі менше  працівників, ніж, скажімо, у Мукачівському  водоканалі. Угорський фахівець радить усім закарпатським водоканалам, аби вижити, об'єднуватися в одну мережу. Це дозволить суттєво скоротити штат робітників, підняти їм зарплату. Європа планує і надалі допомагати Закарпаттю як найближчим сусідам. А бентежить угорців у першу чергу наше сміття та стічні води, неочищена каналізація, яка потрапляє у ґрунт та річки. "Вода – один із найбільш стратегічних продуктів, без неї жити просто неможливо, – наголошує Бертолон Сентпетері. – Однак питна вода має бути якісною. Вже через десяток років проблема чистої води стане однією з насущних у світі. Тому нам потрібно спільно долучитися до вирішення цієї проблеми. І ми, у свою чергу, завжди готові допомогти нашим колегам".   

Похвалилися берегівчани і успіхами у створенні  ОСББ як єдиної можливої альтернативи ЖРЕПам. У 2007 році було створено перше таке об'єднання – 5-поверхівка на вулиці Шевченка, позитивний приклад для інших. Нині у Берегові їх зареєстровано 23, вісім знаходяться на фазі реєстрації (а це 30 % багатоповерхівок). Ремонтні роботи здійснюються паритетно – 50% ремонтних робіт фінансують самі мешканці, 50% – за рахунок міського бюджету. 

Олександр Ворошилов. Фото автора

Теги: комунальники, ЖРЕП, борги

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати