Закарпаття є зоною високого ризику захворювання на розсіяний склероз

Вона готувалася до вступних випробовувань одного з ужгородських вишів. За місяць до випускного Катерина (ім'я змінено) почала відчувати слабкість тіла, зниження зору, що аж ніяк не відповідало її віку.

Лікарі вставили діагноз – розсіяний склероз. Та випускниця зі своїми рідними не впала у відчай... Нині Катерині Юліївні 47 років. Звичайно, хвороба внесла свої корективи у долю дівчини, але головного – щасливої пори студентства, заміжжя, материнства – відібрати не змогла.

У більшості наших співвітчизників слово склероз не викликає особливого занепокоєння. Радше, нагадує про серію анекдотів. А додавання ознаки розсіяний узагалі говорить про щось небагатьом. Проте це одне з найпоширеніших захворювань центральної нервової системи. В Україні нараховується близько 20 тисяч осіб із таким діагнозом. У нашій області зареєстровано понад 450 хворих.

Відзначимо, що найчастіше хвороба вражає людей працездатного віку (від 18 до 50 років). Медична статистика засвідчує: природний (без лікування) перебіг цієї недуги призводить до того, що через 10 років після початку захворювання більше половини уражених мають обмежену працездатність, через 15 – близько 50 % важко самостійно пересуватися, а через 20 років особи із зазначеним діагнозом насилу себе обслуговують. Звичайно, не дуже втішні дані, але, на щастя, медицина не стоїть на місці. І в дослідженні невропатологічних проблем, зокрема розсіяного склерозу, також спостерігається певний прогрес.

Лікар-невропатолог Закарпатської обласної клінічної лікарні Наталія Митровцій поділилася з читачами "Замку" своїми думками щодо проблеми. Розсіяний склероз, за її словами, належить до хронічних захворювань центральної нервової системи, яке характеризується прогресувальним перебігом. У різних ділянках головного і спинного мозку виникають запальні процеси, котрі руйнують оболонку нервових волокон. На її місці утворюються так звані склеротичні бляшки або рубці. Звідси й назва хвороби.

Статистика свідчить, що недуга частіша серед жінок. Та, на думку лікаря, це не можна вважати незаперечним фактом, оскільки поки що немає науково підтверджених доказів схильності до РС тої чи тої статі.

Загалом виявити розсіяний склероз доволі складно, бо його симптоматика різноманітна й непостійна. "На початковій стадії найчастіше захворювання характеризується проблемами із зором. Людей зазвичай направляють до окуліста, а вже той скеровує пацієнта до невролога. За цим симптомом виникає ряд інших: оніміння й поколювання у кінцівках, затерпання останніх, порушення рівноваги, постійна слабкість і втомлюваність", – зазначає медик.

Проте нерідко такі симптоми є проявами зовсім інших хвороб, тому правильне діагностування – надзвичайно важливе. Сьогодні найкращим методом дослідження для підтвердження вердикту про наявність у людини  розсіяного склерозу, а також для відстеження його прогресування, є магнітно-резонансна томографія. Вона може виявити характерні зміни в головному мозку у 95 % пацієнтів із розсіяним склерозом, а у випадку ураження спинного мозку – у 75 %.

"Для встановлення цього діагнозу лікар повинен помітити  принаймні два загострення хвороби в році, дістати достовірний аналіз МРТ (бажано її робити двічі) і результати огляду окуліста. Тобто висновок після першого-другого огляду робити не можна. Склероз можна запі¬дозрити, тоді пацієнт перебуватиме під наглядом і проходитиме курс лікування, але діагноз ми називаємо протягом року", – розповідає пані Наталія.

Достовірні причини виникнення цієї недуги медицині досі не відомі. За словами Наталії Митровцій, з цього приводу є лише так звана мультифакторіальна теорія, тобто медики називають кілька провокаторів хвороби. Серед них – перенесені вірусні інфекції, деякі бактеріальні проблеми, недостатність вітаміну D. Наукова література не виключає й географічного та генетичного фактору виникнення склерозу. Проте пані Митровцій переконана, що спадковість тут ні до чого. Якщо у сім'ї, наприклад, мати і донька мають цей діагноз, то це радше виняток, аніж правило.

А от територіальна сприйнятливість до цієї хвороби науково доведена. Фахівці виявили, що розсіяний склероз найбільш поширений біля 36-ї паралелі, тобто в західних регіонах України, Білорусі, в Прибалтиці, інших європейських країнах. Що далі від екватора, то більше випадків захворюваності. Там, де висока вологість, менше сонячних днів, відповідний склад ґрунтів, цю недугу спостерігають частіше. Отже, наша область є зоною високого ризику захворювання.
"Це все умовні причини, вони не є достовірними, на які б ми могли спиратися в дальшому дослідженні, – застерігає пані Наталія. – Розробка методики лікування гальмується через незнання стовідсоткової причини виникнення склерозу. Тому сьогодні від нього не одужують. Наразі можемо вплинути тільки на перебіг хвороби".

Зауважимо, що 2004 року Мінздоров'я разом із провідними неврологами України розробило Національну програму "Розсіяний склероз 2005–2010", фінансування якої передбачалося з державного бюджету. Проте запроваджено її тільки 2007 року. Тоді ж наша обласна лікарня дістала часткове державне фінансування. Однак безплатну допомогу мають не всі хворі. "Є три критерії, за якими особа може стати на державний облік лікування, – пояснює Наталія Митровцій. – Це молодий вік, мінімум 100 метрів самостійного пересування і клінічний діагноз, підтверджений аналізом МРТ".

Варто зазначити, що курс лікування, наприклад, імуномоделювальними засобами, коштує близько 15 тис. доларів. Далеко не кожен зможе знайти таку суму, тож допомога держави дуже потрібна.

Ольга Борсук, Ольга Білей, студентки відділення журналістики УжНУ

Теги: розсіяний склероз, хвороба, діагноз, лікар

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати