В закарпатській Ізі активно варять лозу і... забруднюють повітря

Листопад –  спекотний місяць для жителів  Ізи, що на Хустщині. Село, знамените  кошарками і плетеними меблями, саме зараз готує собі роботу на зиму. Зрубане і привезене до Ізи  вербове пруття варять у величезних котлах по 3-4 години, аби лоза стала гнучкою і потім можна було з неї виплітати крам на продаж. Чорний дим у цей період застилає село, ніби навколо – фронт.  

Загалом активні впродовж усього року ізяни  стають просто енерджайзерами у жовтні-листопаді. Піковий період саме тепер. Знайти, нарубати, привезти, проварити, обчистити, просушити, розколоти і відсортувати. Всі ці "процедури" – частина першого етапу виготовлення знаменитих ізянських виробів із верболозу. Вже потім, узимку, буде час на плетіння. Зараз треба підготувати сировину. 

Не  секрет, що Іза – найбагатше село Хустського району. Гроші з лози тут роблять у майже кожному  дворі. Проте цього разу ми не будемо рекламувати й так уже розкручений  бренд. Натомість хочемо зауважити, як інколи жорстка конкуренція обертається не позитивом, а негативом.

Справа  в тому, що один із найважливіших  етапів тривалого процесу – варіння  лози у величезних чанах, що займає кілька годин. Цього достатньо, аби  розпарене пруття пом'якло, побіліло, добре чистилося від кори, сушилося, а потім кололося на частини. Однак, щоб упродовж цих трьох-чотирьох годин казани кипіли, потрібно чимось підтримувати вогонь. Якщо раніше багаття розпалювали з дров, то вже останні кілька років підприємливі ізяни користуються дешевшим "паливом". Хтось вирахував: для того, щоб зварити одну порцію лози, досить трьох використаних автомобільних шин. І справді, науковці порахували, що, коли горять автомобільні покришки, виділяється стільки ж енергії, як і при згоранні вугільного палива.

"Інновацію" ізяни перейняли швидко... Отой чорний дим, який у ці дні стоїть над селом, і є наслідком спалювання вживаних шин. Автомобільна гума горить довго, що, власне, і влаштовує ґаздів. Проте  при цьому вона й жахливо чадить, забруднюючи не тільки обличчя кочегарів, а й повітря над селом. А вже вітер розносить небезпечні речовини по всьому району.

Ми  з'ясували, що ж потрапляє в атмосферу, коли горять автомобільні покришки. Виявляється, при спалюванні тонни зношених шин  в атмосферу виділяється 270 кг сажі і 450 кг токсичних речовин. За інформацією, яку "Замку" надали в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, насамперед небезпеку створює викидання в атмосферу цинку та окисів сірки. Природоохоронці наводять показовий приклад: коли в Канаді сталася пожежа на складі з шинами, через отруйний дим довелося евакуювати людей із навколишніх населених пунктів.  

Громадський активіст із Хуста Руслан Колчар, вивчаючи загалом екологічний стан району, окрему увагу приділив ізянському диму. Він каже, що вирішити проблему можна тільки за умови, що влада зацікавиться цим питанням. Пан Руслан переконаний: люди не відмовляться від заробітку (а економія на паливному ресурсі – теж прибуток), тому, аби не провокувати соціального конфлікту, треба шукати якийсь компромісний спосіб вирішення проблеми. Скажімо, заборонити спалювання шин, однак при цьому посприяти у забезпеченні людей дешевим паливом. Можливо, навіть за рахунок коштів районного бюджету.

Цікаво, що нині у багатьох європейських країнах (наприклад, у Чехії, Австрії і  Німеччині) спалювання шин і пластикових  відходів є одним із альтернативних варіантів енергозабезпечення. Однак, сам процес їх згорання проходить  на спеціально облаштованих заводах, а викиди в атмосферу жорстко контролюють екологи. При цьому європейські науковці зауважують: за надвисокої температури в заводських умовах розпадається лише близько 50 % діоксинів, що виділяються при згоранні шин. Очевидно, що в польових сільських умовах у наше повітря потрапляють усі небезпечні речовини. 

Мешканець Ізи Михайло Орос, лікар-невролог районної поліклініки, вже давно  б'є на сполох через проблему забруднення  повітря у селі. Чоловік каже, що в цей гарячий період в Ізі  просто неможливо дихати. Коли гарна погода і майже в кожному дворі розкладають багаття, стоїть смог гірше лондонського. Лікар схильний вважати, що найвища в районі захворюваність на туберкульоз і значна кількість дитячих хвороб дихальних шляхів спричинені саме димом.

"Колись санепідемстанція робила аналіз повітря в селі, – розповідає Михайло Орос. – Виявилося, що в сусідньому Нанкові воно чистіше у десять разів. І ще з'ясувалося, що 6-тисячна Іза забруднює атмосферу так, як 40-тисячний Хуст".    

Пан Михайло додає, що, крім шин, ізяни спалюють і обчищену кору лози. Оскільки вона не встигає висохнути, то й горить погано. При цьому виділяється не вуглекислий, а чадний газ. А також – величезна кількість сполук саліцилової кислоти, на яку багата вербова кора. 

Михайло Орос каже, що неодноразово звертався і до голови села, і до людей, пробував переконати їх, що треба перенести процес варіння лози за межі Ізи чи бодай на її околиці. Раніше ж бо пруття в самому селі не варили. А тепер котли стоять майже в кожному дворі. Проте, наголошує пан Михайло, розмови і прохання не дають результату. Схоже, що екологічні проблеми і навіть ризик підвищення захворюваності в селі відходять на другий план, коли заходить мова про можливість заробити гроші. 

Ярослав Світлик. Фото Гліба  Гаранича (REUTERS) з журналу  "Фокус" 
 
  Начальник держуправління Андрій Погорєлов у  своєму коментарі з цього приводу  зауважив:
    "Основним документом, що регулює  питання охорони атмосферного  повітря, є Закон України "Про  охорону атмосферного повітря". Відповідно до нього місцеві органи влади зобов'язані здійснювати відповідні функції у галузі охорони атмосферного повітря. Зокрема, функції спостереження, контролю прогнозування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Місцева влада, підприємства, установи, організації та громадяни, що займаються підпри-ємницькою діяльністю, повинні вживати необхідних заходів щодо запобігання та недопущення негативного впливу на стан атмосфери і здоров'я людини.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря надає Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, або недодержання вимог,  передбачених цим дозволом, інші порушення технологічних нормативів тягне за собою адміні-стративну відповідальність. Що стосується ситуації в селі Іза, Хустського району, то жоден підприємець не звертався за таким дозволом до держуправління".

Теги: Іза, лоза, дим, екологія, забруднення

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати