Білборди Сергія Ратушняка в Ужгороді складаються з брехні, великої брехні і статистики

Ще  з тих давніх часів, коли на просторі колишнього Радянського Союзу з'явилася  реклама, ми завдяки лохотронам на кшталт МММ та багатьох "дочок" цієї фірми дізналися, що рекламі краще не довіряти. Та й ті, хто рекламує себе, нібито зрозуміли, що нічого захмарного обіцяти не варто, бо все одно ніхто не повірить.

Так думав автор публікації, поки не побачив рекламних білбордів  та листівок діючого мера Ужгорода Сергія Ратушняка. Він не просто умудрився наобіцяти чогось нереального, а навпаки, наліпив штампи "ЗРОБЛЕНО" на те, чого в місті немає; або ж на те, що зроблено, але не так; або ж на те, що дійсно в Ужгороді є, проте аж ніяк не завдяки Ратушнякові. Словом, маніпулює Сергій Миколайович. Маніпулює грубо, підтверджуючи, що вважає, як сказав на недавній прес-конференції, ужгородців нерозумними "свинями", які, почитавши білборди, старанно підуть за своїм "свинопасом".

Напевно, найбільш цинічним оголошенням Ратушняка є: "80 % квартир міста перейшли на автономне опалення. ЗРОБЛЕНО!" Щодо кількості власників автономних котлів, то це безперечно. Може вже й більше. От тільки яка в цьому роль Ратушняка – загадка. Фактично, в заслугу собі він ставить те, що відключив гарячу воду в неопалювальний період, підняв до захмарних рівнів тарифи на тепло та гарячу воду, влаштовував щорічні газові війни, внаслідок яких опалювальний сезон в Ужгороді розпочинався чи не найпізніше в Україні. Зрештою, люди, втомившись від цього, почали масово встановлювати "автономки", витрачаючи по 1,5-2 тисячі доларів – суму, підйомну далеко не для кожного ужгородця. А відтак "Закарпатгаз" взявся відключати від палива цілі будинки, вимагаючи загальні технічні умови та гроші на заміну труб. Гадаю, тепер усі втішені з того, що встановлення котлів відбулося завдяки Ратушнякові.

У Новому районі стоїть білборд "Проспект  на Легоцького. ЗРОБЛЕНО". Стоїть –  на фоні будівельної техніки, перекритого  перехрестя, кучугур щебеню й плитки. Тобто над тим, що насправді не зроблено. Будівництво затягується настільки, що дійсно виникає переживання, чи відкриють дорогу цього року – взимку ж навряд чи буде можливість завершувати роботи. Ну й, до того ж, мимоволі виникають сумніви: а чи треба було розпочинати це будівництво, якщо грошей для нього немає.

Жителі  правого берега міста з білбордів  дізналися, що мають цілодобове водопостачання. По-перше, далеко не всі. По-друге, це цілодобове водопостачання призвело до того, що подекуди отримати воду не можуть навіть ті, хто має вдома водні насоси (до речі, дивно, що Ратушняк і їхнє встановлення не записав собі в заслугу). Ну й головне – всім відомо, що вода з міського каналу, звідки правий берег її отримує, – то майже отрута, яку пити небезпечно. Між іншим, про це неодноразово попереджало керівництво ужгородського "Водоканалу". Вода там настільки погана, що її очищують кількома десятками різноманітних речовин – тобто вона в будь-якому випадку мало придатна для споживання. На очищення каналу потрібні шалені гроші, які ніхто виділяти не збирається. Зате подати таку воду цілодобово – та на здоров'я!

 "Ремонт доріг на суму 38 мільйонів гривень. ЗРОБЛЕНО". От у це віриться охоче. Принаймні  в те, що така сума була витрачена  під приводом ремонту доріг. От лише шляхи міста волають про дещо інше. Якщо по центральних вуличках проїхатися ще можна без остраху розбити машину, то про другорядні цього ніяк не скажеш. Що ж до заїздів у подвір'я будинків, то в основному вони настільки ризиковані, що водію-новачку краще лишати свою машину на дорозі.

 У зв'язку з чим дивує інший  пункт "звіту" Ратушняка –  "Прибудинкові території відремонтовані. ЗРОБЛЕНО". Де вони, ті відремонтовані прибудинкові території? Навіть на проспекті  Свободи, яким Ратушняк пишається чи не найбільше, ближче до будинків краще не потикатися – є ризик по вуха загрузнути в калюжах та смітті.

"Улюблене місце відпочинку ужгородців – Боздоський парк – відремонтовано та облаштовано. ЗРОБЛЕНО". Тут питань немає. Щось у  ньому таки зроблено, вимощена бруківка, збудований пластиковий каток площею в кілька метрів. Можна було б вкласти у парк і більше коштів. Якби не витрачати гроші на безглуздий референдум про будівництво фантастичного (в тому плані, що нереального для втілення) аквапарку. 

Загадкове досягнення – "Вулицю Фединця  повернуто ужгородцям. ЗРОБЛЕНО". По-перше, ніхто її від ужгородців і не забирав ніколи. Зрозуміло, мається на увазі ліквідація ринку, яка, нагадаємо, проводилася досить брутальними методами, продавців фактично викидали силою, оскільки вони не хотіли перебиратися на запропонований ринок на "Шахті". Та й для чого все це робилося? Кому як не рідні Сергія Миколайовича перейшли будівлі та земельні ділянки на очищеній від ринку території?

"Встановлено 27 автономних котелень у навчальних закладах. ЗРОБЛЕНО". Напевно, встановили. Хоча, в Ужгороді самих дитсадків  більше 27, а є ще школи, ПТУ, виші... А до котелень були ті ж таки газові війни, внаслідок чого дітям на радість, а батькам на клопіт організовували позапланові канікули, які доводилося відпрацьовувати чи то під час чергових канікул, чи по суботах. А в нарешті теплих школах скасували групи продовженого дня. І дійсно, навіщо вони, адже вдома теж уже тепло завдяки Сергію Миколайовичу...

Про набагато більшу кількість здобутків  Ратушняк "скромно" промовчав. На жодному  білборді не згадані ані десятки  гектарів роздерибаненої ужгородської землі, ані знищені в угоду  бізнесу архітектурні пам'ятки на зразок Аптеки № 1, ані відсутність  їжі в дитсадках, ані..., ані..., ані... Цей список можна продовжувати.

Роман Івашко

Теги: Ратушняк, білборд, статистика

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати