Без газу і світла: Ужгородцям доводиться самотужки вирішувати свої проблеми

  Але грітися якось треба, тож увесь  будинок одночасно вмикав електрообігрівачі. Тут уже не витримувала високої  напруги щитова і люди залишалися без будь-якої можливості обігріти свої квартири.
 
  Ольга Травіна, мешканка будинку та член комітету жителів, каже, що доводилося регулярно викликати аварійну бригаду. Такі проблеми з електроенергією цієї зими спіткали не тільки їхній будинок, тож потрібно було чекати ремонтників годинами.
 
  Та  останнє, що вивело з терпіння людей  – те, що влітку їм взагалі відключили газ на три доби. Після цього пані Ольга, як багатодітна мати, звернулася зі скаргою на "Закарпатгаз" у прокуратуру. Потому жителі будинку нарешті змогли зустрітися з представником газовиків і дійти певного компромісу: "Закарпатгаз" встановить нам потрібну газопідвідну трубу і це надасть можливість вирівняти тиск у системі. Ми ж маємо за це йому заплатити", – розповіла Ольга Травіна. Жінка каже, що труби, якими підведено газ до їх будинку, не числяться на балансі у цього підприємства, саме тому й доводиться розраховуватися зі своєї кишені. Кошторис чималий – аж 41 тис. гривень. Проте "Закарпатгаз" погодився на те, щоб жителі самі придбали потрібні для роботи матеріали та фарбу, а відтак суттєво зекономили. Тож наразі треба буде заплатити тільки за саму роботу зі встановлення труби. Газовики ж пообіцяли, що візьмуться за неї одразу, як тільки будуть переведені кошти на їхній рахунок.

  Пані  Ольга зауважила, що з кожної квартири треба здати по 285 гривень. На це погодилися навіть ті, хто ще не встановив собі газового котла. Оскільки будинок кооперативний, то це не перший випадок, коли люди самотужки вирішують свої проблеми. Регулярно проводяться загальні збори мешканців, на яких вони обговорюють усі питання та громадою приймають рішення.
 
  Те, що наші люди й самі собі дають раду, не чекаючи допомоги від влади, звичайно, тішить. Але чому міське керівництво, яке зараз хизується тим, що перевело 80 % квартир на "автономку", не поміняло свого часу всі потрібні труби? Адже це "парафія" безпосередньо міської влади. А про те, що старі радянські газові системи не розраховані на високий тиск, говорилося не раз і не двічі. Або чому принаймні міськвиконком не попередив ужгородців, що без заміни цих комунікацій дозволи на встановлення автономних газових котлів видаватися не будуть? Люди ж ішли в мерію і просто отримували потрібні папери, які, виявляється, все одно потрібно дублювати у "Закарпатгазі".

  Відтак  виходить, що порятунок потопельників  – справа рук самих потопельників. Добре, що жителі будинку на Годинки, 10 не сиділи склавши руки, а діяли. Завдяки цьому справа й зрушилася з місця. А от, приміром, у сусідній багатоповерхівці через подібну причину газу не було аж два місяці.
 
  Мешканці  ж одного з будинків на вулиці Міцкевича  нещодавно стикнулися з іншою проблемою. Вже п'ять років як їх відключили від центрального опалення. Тож людям довелося у добровільно-примусовому порядку встановлювати собі автономки. А нещодавно один із під'їздів цього будинку взагалі на тиждень відключили від блакитного палива. "Закарпатгаз" заздалегідь попередив усіх жителів про планову акцію, мотивуючи це тим, що будуть легалізувати газові котли та перевіряти стояки. У результаті ніяких робіт у зазначений термін не проводилося, але один із під'їздів таки позбавили газу. Той, у якому мешкає найбільше боржників. Люди вважають, що нібито таким чином підприємство вирішило натиснути на них для того, аби вони самі розібралися із неплатниками. Звичайно, за газ обов'язково треба платити. Але чому через 2-3 боржників повинні страждати мешканці цілого під'їзду – незрозуміло. Та й чому самі мешканці мають розбиратися зі злісними неплатниками, адже "Закарпатгаз" мав би це робити самотужки, у встановленому законом порядку, через суд.

  Ольга Травіна каже, що після того, як вони самі, не чекаючи ні від кого на допомогу, мусіли справлятися з непростою ситуацією, вона й вирішила балотуватися у депутати Ужгородської міськради від своєї вулиці. "Я живу тут уже 6 років, у мене троє маленьких дітей, тому добре знаю всі проблеми, які виникають у кожного мого сусіда. Я не буду стояти осторонь і дивитися на той безлад, який ми зараз маємо, якщо можу хоч щось зробити", – переконує жінка.

  Наразі  звичайні ужгородці показали, що вони спроможні самі собі дати раду. Саме з таких людей і мало би формуватися  самоврядування міста. Інше питання – чому вони мають вирішувати подібні проблеми власним коштом, адже багатоповерхівки не є власністю їхніх мешканців. Але подібні реалії вже, напевно, нікого не дивують: із бідою часто доводиться справлятися самотужки, а потім місцева влада має чим хизуватися на білбордах.

Лариса  Романюк, ЗІА "Простір"

Теги: газ, Закарпатгаз

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати