Андрій Погорєлов: «Усю унікальну різноманітність карпатської природи маємо зберегти для нащадків»

 У Закарпатті знахо-дяться 453 об'єкти природно-заповід-ного фонду на площі 172 тис. га, серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, Національні природні парки "Синевир" та "Зачарований край", регіональний ландшафтний парк "Притисянський", 19 заказників загальнодержавного значення тощо. Завдяки численним мінеральним джерелам, найчистішому повітрю і заповідним зонам, Закарпаття вважають ідеальним місцем для відпочинку, лікування та оздоровлення. Ми повинні зберегти його таким для нинішнього і майбутніх поколінь. Про те, які заходи вживають обласні екологи для того, щоб покращити стан довкілля в регіоні, ми розмовляли з начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрієм Погорєловим.
 – 2010 рік проголошений Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним роком біорізноманіття. Одним із головних завдань, визначених на поточний рік, є ефективне припинення втрат біорізноманіття на глобальному, регіональному та національному рівнях. Тому дуже важливу роль відіграє природоохоронна діяльність у регіонах. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області веде багатовекторну роботу в галузі охорони навколишнього природного середовища, зокрема, реалізуються екологічні програми, здійснюються заходи щодо розширення екомережі, впроваджуємо заходи, які позитивно вплинуть на покращення екологічної ситуації в краї.

Треба зберегти навіть найменшого жучка

 – Нещодавно в Ужгороді відбулася  міжнародна науково-практична конференція  з проблем збереження рідкісних комах Карпат "Ужгородські ентомологічні читання". Розкажіть, що на Закарпатті робиться, аби зберегти унікальну ентомофауну?

– Справа збереження біорізноманіття є основним стратегічним напрямком та завданням держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. В умовах масової урбанізації краю заходи із заповідання є чи не єдиним на сьогодні практичним і дієвим шляхом щодо збереження цінних природних комплексів, рідкісних, зникаючих видів флори і фауни, ландшафтів і в цілому біорізноманіття на території області. Держуправлінням упродовж останніх 15 років відповідно до природоохоронного законодавства України у взаємодії з науковими закладами та громадськістю проведено у цьому напрямку ряд заходів щодо розширення мережі об'єктів і територій природно-заповідного фонду в області. 

У відповідності до вимог Карпатської  конвенції та у зв'язку з черговим виданням Червоної книги України, держуправлінням  координується завершення робіт  із подання нових списків регіонального переліку видів флори та фауни, що підлягають особливій охороні. Вагому роль у збереженні унікальної ентомофауни відіграють природоохоронні об'єкти. Зокрема, створений у 2009 році регіональний ландшафтний парк "Притисянський" базується також і на доцільності охорони різноманітних видів ентомофауни – жуків-турунів, одноденок, метеликів, комах тощо. Карпатським біосферним заповідником уперше запропоновано створення ентомологічного заказника місцевого значення біля Рахова на площі до 100 гектарів із метою збереження природних популяцій рідкісних видів лускокрилих, занесених до Червоної книги України, та їх біотопів. Науковцями заповідника виявлено 9 рідкісних видів метеликів, занесених до Червоної книги України. Усі ці заходи, що проводить держуправління у межах реалізації державної політики щодо збереження та відтворення біологічного і ландшафтного різноманіття, направлені перш за все для майбутніх поколінь та на підвищення екологічного виховання й екологічної освіти серед населення краю. 

– Ви торкнулися питання розширення природно-заповідного фонду. Чи зріс "відсоток заповідності" у нас в області за останній рік?

– Нині у нашій державі понад 7 тисяч  об'єктів природно-заповідного фонду, що займають 5,4 % всієї суші країни. Серед  регіонів-лідерів, що мають високий "процент заповідності", й Закарпатська область – 13,4 %.

Розширення природно-заповідного фонду торкнулося різних куточків нашого краю. Розпочато підготовку матеріалів із виготовлення проектів схем екомережі в районах для населених пунктів.

Наразі тривають заходи зі створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Мармароських горах. Нагадаю, що у минулому році нам вдалося здійснити необхідні заходи щодо розширення території Карпатського біосферного заповідника та НПП "Синевир", створено лісовий заказник місцевого значення у Воловецькому районі та регіональний ландшафтний парк "Притисянський".

 У липні цього року рішенням сесії обласної ради (від 8 липня 2010 р. № 1143) створено у Виноградівському та Берегівському районах 4 ботанічні заказники місцевого значення (Ардов, Егреш, Сілаш, Косоньська гора) загальною площею 146,9 гектарів. У поточному році очікується надання статусу Міжнародних водно-болотних угідь 5 водно-болотним угіддям (загальною площею 554,5 га) для включення їх у Рамсарський перелік. 

Премікс сподіваємося до кінця року повністю вивезти

 – Мабуть, багато чого не вдалося би зробити  без коштів, адже ряд природоохоронних заходів потребують належного фінансування.

 – За рахунок обласного та державного фондів охорони навколишнього природного середовища проведено роботи з видалення та знешкодження заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), забезпечено функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища області – контролю за якістю поверхневих вод із метою прийняття ефективних управлінських рішень із припинення заборонених скидів забруднюючих речовин у транскордонні водні об'єкти. Орхуським центром держуправління забезпечено проведення заходів щодо пропаганди охорони довкілля із залученням засобів масової інформації, громадських організацій та навчальних закладів, проведення інформаційно-просвітницьких заходів, інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічної культури та свідомості населення.

 – Не секрет, що держуправлінню за останні  три роки вдалося чимало зробити  для запобігання забрудненню довкілля... 

– Вирішення проблеми безпечного поводження з відходами дозволить суттєво  зменшити антропогенний вплив на довкілля та здоров'я людей і, таким  чином, сприяти економічному і туристичному розвитку області. За два останні  роки за межі України на знешкодження було вивезено близько 214 тонн хімічних засобів захисту рослин із території області. Нині повністю відсутні непридатні засоби захисту рослин у Великоберезнянському, Перечинському, Свалявському, Воловецькому, Міжгірському, Берегівському, Іршавському та Рахівському районах. Залишились хімічні засоби у чотирьох районах та Ужгороді. Для запобігання негативному впливу відходів та небезпечних хімічних речовин на довкілля та здоров'я людей, у цьому році будуть продовжені роботи з їх вивезення на утилізацію.

– Як справи з відомим уже на всю  Україну преміксом, який роками знаходився в Берегові

 – У 2009 році Кабінетом Міністрів України  було виділено 5 мільйонів гривень  Мінприроди для проведення робіт  із вивільнення вагонів, завантажених цією речовиною, які знаходилися на території Берегова та району, з подальшим вивезенням її за кордон. 

До вересня цього року зберігалося 1308 тонн речовини у контейнерах та деяка частина у залізничних вагонах на станціях Берегова та Берегівського району. Враховуючи низку звернень, держуправління виділило з фонду охорони навколишнього природного середовища 10,3 мільйонів гривень на проведення необхідних заходів. Із 28 серпня роботи відновили і вони ще тривають. Із металевих бочок перезатарюють премікс у мішки типу "біг-бег" для транспортування на утилізацію в Польщу на спеціалізований завод у місто Домброва Горніца.

Нині  вже розвантажено 10 вагонів на станції  Берегово в обсязі 479,2 тонни. Крім того, відвантажено 156,7 тонни частково із території колишнього меблевого комбінату  (м. Берегово), частково із с. Велика Бакта та із території колишньої бази райспоживспілки. Усього відправлено на утилізацію у Польщу 635,9 тонни речовини. Залишилося ще 672 тонни. Сподіваємося, що усі роботи будуть  завершені до кінця року, і з території Закарпаття вивезуть 1308 тонн преміксу. Нагадаю, що довгий час вирішення цієї проблеми зволікалося, у зв'язку із порушеною СБУ кримінальною справою і перебування суміші в статусі речового доказу.
За  екологію в місті повністю відповідає міська влада

 – Останнім часом жваво обговорюється  питання незадовільного стану навколишнього природного середовища в Ужгороді, пов'язаного із його забрудненням, засміченням та заростями...

– Хочеться ще раз наголосити на тому, що згідно з чинним законодавством, забезпечувати належний санітарний стан у населених пунктах – це прямий обов'язок органів місцевого самоврядування. До речі, тема щодо незадовільного стану навколишнього природного середовища в Ужгороді особливо останнім часом гостро піднімається у зверненнях громадян та засобах масової інформації. У нашому місті, особливо на його околицях, постійно утворюються несанкціоновані і неконтрольовані звалища побутових відходів, скидаються забруднені стічні води в ріку Уж, що може спровокувати виникнення надзвичайних ситуацій. Отож, висновок один – Ужгородська мерія, відповідно до вимог чинного законодавства, не забезпечує реалізацію державної політики з охорони та оздоровлення навколишнього природного середовища. Не утримує місто в належному санітарному стані й не вживає заходів із покращення якості очистки стічних вод. Неодноразові звернення держуправління до міського голови щодо такого незадовільного стану справ залишаються без належного реагування або, точніше, відверто ігноруються.

 – Чимало виникає питань й стосовно розповсюдження борщівника, яким майже повністю заполонені береги річок, а особливо річка Уж.

  – Таким станом водоохоронних зон  ми особливо стурбовані. Однак, у межах  своєї компетенції можемо тільки констатувати порушення природоохоронного  законодавства та звернути увагу на недоліки у листах до органів місцевого самоврядування. Що стосується обласного центру, то держуправління неодноразово зверталося до міського голови щодо необхідності вжити відповідних заходів. Адже поширення борщівника не тільки призводить до знищення місцевих видів рослин, а й створює несприятливі умови для відпочинку населення.

Звичайно, таке відверте самоусунення місцевого органу влади від виконання прямих обов'язків, закріплених за ним чинним законодавством, створює перешкоду  на шляху розв'язання екологічних проблем.

 – Андрію Вікторовичу, як, на Ваш погляд, можна ще вплинути на покращення ситуації в обласному центрі? 

– Кожен повинен задуматися над  вибором, який потрібно зробити 31 жовтня. У руках ужгородців – майбутнє міста. Яким буде обласний центр? Чи буде він процвітати, так як ми усі цього прагнемо? Бажання зробити більше для рідного міста і спонукало мене йти на вибори до Ужгородської міської ради. Цілком логічно, що я балотуватимуся у депутати від Політичної партії "Партія екологічного порятунку "ЕКО+25 %".

Іван Попович

Теги: Погорєлов, еколог, карпатська, природа

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати