Влада зобов’язала тисячі фахівців різних професій «доносити» на своїх заможних клієнтів

Віднедавна  кожна покупка на значну суму загрожує українцям спілкуванням із фіскальними  чи навіть правоохоронними органами. Нинішня влада прагне знати все  про кожного: де заробляємо, за що живемо, куди витрачаємо гроші? І на законодавчому рівні посилює контроль за життям українців.  

У кінці серпня вступив у дію  Закон "Про внесення змін у Закон  України "Про запобігання й протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих  злочинним шляхом". У ньому чітко  прописано, хто і які органи має повідомляти, якщо матиме інформацію про фінансові операції клієнтів у великих розмірах. Нотаріуси, адвокати, юристи, бухгалтери, торговці коштовностями, аудитори, організатори лотерей і ріелтори відтепер зобов'язані працювати "інформаторами" влади. До цього часу такі функції мали виконувати, до прикладу, банки, страхові компанії і біржі.

Тепер, купуючи коштовності, автомобіль чи квартиру, слід врахувати, що, якщо сума звичайної угоди перевищує 150000 грн. (а по договорах придбання нерухомості  – 400000 грн.), продавці чи посередники можуть сповістити про вашу оборудку Держфінмоніторинг. У законі написано, що вони мають це робити тільки у випадку виникнення підозри про те, що засоби були отримані незаконним шляхом. Проте, з іншого боку, за великого бажання, мовчанку про фінансові операції можна розцінити як порушення законодавства і не тільки оштрафувати продавця чи посередника, а й навіть відкрити проти нього кримінальну справу. Тому люди, найімовірніше, будуть перестраховуватися і справно повідомляти про покупки заможних клієнтів.

Голова  Закарпатського відділення Асоціації  ріелторів України Тетяна Річіна в коментарі "Замку" повідомила, що критеріїв оцінювання таких клієнтів ще немає. Погоджуючись, що це нововведення важко назвати демократичним, пані Тетяна, проте, резюмує: є закон, треба його дотримуватися.   

"Ми маємо домовленість із представниками регіонального відділення Держфінмоніторингу, що в перших числах жовтня вони приїдуть зі Львова до Ужгорода і проведуть  відповідні навчання з ріелторами, роз'яснивши всі деталі, – каже фахівець. – Нам повідомили, що цю норму введено в дію, аби задовольнити МВФ, котрий вимагає посилити боротьбу з корупцією і відмиванням грошей. Наразі особливо уважними треба бути з тими клієнтами, котрі не можуть підтвердити, що заробили гроші законно. Наприклад, коли держслужбовець без сторонніх доходів купує житло вартістю 400 тисяч, це вже має викликати підозри. А от підприємці, заробітчани, а також ті, хто купує житло в кредит чи розширює житлову площу за рахунок продажу попереднього майна, підозри не викликають".

Додамо, що, відповідно до закону, якщо Держфінмоніторингу здасться, що гроші "відмиті" із сумнівних джерел, то державний орган  має право призупинити угоду  на строк до 7 днів і повідомити правоохоронні  органи, які займуться фінансами вже по повній програмі. Наостанок додамо, що 400 000 грн. – відносно невелика сума для нинішнього ринку нерухомості. Приміром, за інформацією Тетяни Річіної, стільки зараз коштує трикімнатна квартира в Ужгороді.

Ярослав СВІТЛИК, ЗІА "Простір"

Теги: Влада, закон, донос, Держфінмоніторинг

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати