За дебютним турніром із вуличного баскетболу спостерігали мукачівці

Стритбол – лише підвид баскетболу, однак в області так сталося, що більш популярною є саме ця спорт-розвага, адже вона доступніша і динамічніша, до того ж команда може складатися всього з 2–3 чоловік.

Минулого тижня в Мукачеві відбувся перший міжнародний турнір із вуличного баскетболу (саме так можна перекласти англійський спортивний термін "streetball", який, щоправда, не обмежу¬ється баскетболом а передбачає всі вуличні командні міні-ігри). Приємно, що трофей залишився в краї – перемогла наша команда "Титанік". Принагідно ми поспілкувалися з головою федерації баскетболу та стритболу області Ростиславом Булановим – дізнавалися про розвиток і перспективи кошиківки Закарпаття.  

– Які основні правила та вимоги стритболу?

– Команда може складатися з трьох чоловік (класичний стритбол) або двох. Гра ж триває за домовленістю (чи відповідно до регламенту турніру) протягом певного часу (наприклад, 30 хвилин на матч) або до моменту, коли одна зі сторін досягне якоїсь кількості очок. Переважно двобій точиться "на одне кільце". Невід'ємна частина стрит¬болу – заохочуване виконання всіляких трюків, наприклад слемданків (slam dunk – удар м'ячем у стрибку згори по кошику). Іншою особ¬ливістю стритболу є можливість "грубої" гри, тобто використання деяких силових прийомів та хитрих маневрів для проходу до кільця суперника.

– Як цю заокеанську забаву занесло до України й Закарпаття зокрема?

– Стритбол – це не екзотика. На аматорському рівні він з'явився, напевно, одночасно з появою баскетболу в СРСР, адже хлопці зав¬жди у вправах із м'ячем грали на одне кільце й пробували всілякі трюки. В Україні гра набула офіційного статусу 1995 року, а її розвитком відтоді опікується федерація баскетболу. На Закарпатті ж останній занепадав, відповідно слабо розвивався і стритбол. Та модні тенденції нині спричинили популярність цього виду. Дедалі частіше на вулицях (там, де ще не зламані або вже відновлені кільця) діти збираються й грають, вмикають якусь музику й організовують таку собі спортивну тусівку.

– А як щодо окремих секцій зі стритболу?

– Таких поки що нема. Ті ж, хто полюбляє займатися баскетболом, – тренуються й на вулиці, опановуючи також елементи стритболу.

– Турніри також мають любительський, неофіційний характер?

– Чому ж? Навіть на теренах краю відбувається чимало офіційних змагань. Хоча чемпіонати області ще не проводяться. Ось тепер у Мукачеві пройшов перший турнір зі статусом міжнародного. До нас у гості заїхала словацька команда. Узагалі ж, це змагання, яке було при¬урочене до Дня Незалежності України, вийшло представницьким і масовим. У ньому брали участь 18 чоловічих і навіть 4 жіночі команди з Ужгорода, Мукачева, Сваляви, Хуста, Берегова, Чопа, Шипки й Пряшева (Словаччина). 

– Яким був регламент та перебіг турніру?

– Чоловіків розподілили на 4 групи. Переможці груп проходили до наступної стадії змагань (тобто у півфінали). У першій когорті найкраще виступив БК "Чепак" із Мукачева, другу очолив БК "Точприлад" з міста над Латорицею. У третій четвірці першою стала ужгородська команда "Титанік", ну й з останньої кваліфікувався БК "Оксиджен" з обласного центру. У півфіналах, де зійшлися БК "Чепак" – "Титанік", БК "Точ¬прилад" – БК "Оксиджен" кращими в обох парах стали представники Ужгорода. Вони й розіграли трофей. Сильнішими були баскетболісти (чи то пак стритболісти) "Титаніка". У поєдинку за третє місце вправнішими виявилися мукачівські спортсмени з БК "Чепак".

У жінок на першому місці опинилися стритболістки з клубу "Кульбабки" (Мукачево), срібними та бронзовими призерками одноденного марафону стали спортсменки з БК "Шанс" та БК "Ужгород" відповідно.

– Дивна назва переможця – "Титанік"... Не бояться хлопці, що "як яхту назвуть, так вона і попливе"?

– Та ні, не бояться. Навпаки, намагаються вигадувати якісь прикольні назви. Хоча у випадку невдач із них підсміюються – мовляв, потонули.  

– А чи є якісь досягнення у закарпатських стритболістів на міжнародній чи хоча б усеукраїнській арені?

– Той же "Титанік" має в активі найбільше досягнення закарпатський стритболістів – вихід до фінальної частини потужного  турніру в Івано-Франківську. Прикро, що не вдалося пройти до півфіналів – одне очко програли, причому пропустили на останніх секундах вирішальної зустрічі. Тоді й про назву свою згадали (сміється. – Авт.)

– Хто взагалі в Україні задає тон у стритболі?

– Як водиться, на перших ролях столиця плюс ті міста, де облаштовані нормальні  майданчики, як-от Харків чи Одеса. Адже для правильної гри у стритбол з елементами шоу, трюками й ризикованими кидками покриття має бути гумове, кільця міцно затиснені до щитка спеціальними кріпленнями, аби гравець не впав разом із кошиком після слемданку. У решті ж міст доводиться грати на асфальті. А це доволі ризиковано: відіграєш   півроку на такому покритті – й рік заліковуєш травми.

– Де на Закарпатті найбільше культивують стритбол і є шанс облаштувати відповідний майданчик?

– З представництва нашого турніру (дивіться вище. – Авт.) можна скласти уявлення про стритбол області: найбільше прихильників цього виду в Ужгороді й Мукачеві. У місті над Латорицею гра розвивається найактивніше. Зокрема й завдяки баксетбольому клубу ветеранів "Імпульс". Вони вклали дуже багато сил та енергії для популяризації цього виду й організації різноманітних турнірів – міжнародних, ветеранських, дитячих. Навіть самі ще активно їздять Україною – показуючи добрий приклад молодшим.

– А як справи у великого  баскетболу області?

– Ну, коли врахувати, що півтора року тому навіть федерації не існувало, а "Імпульс" був єдиним зареєстрованим баскетбольним клубом – то нині справи йдуть досить добре. БК "Ужгород" виступає у першій лізі України (третій дивізіон вітчизняного чемпіонату). Минулого сезону команда, яка є незаперечним лідером і чемпіоном Закарпаття, дебютувала на всеукраїнській арені, і, хоча перший сезон не був аж надто вдалий і ми не зуміли на рівні конкурувати з багатьма командами (закінчили у нижній частині турнірки), гадаю, що цього року колективу і головному тренеру Олександру Зубковському вдасться показати ліпший результат. Навіть є сподівання, що зуміємо позмагатися за вихід із нашої підгрупи й підвищитися в класі. Для цього слід посісти 1 або 2 місце (3 дає право на стикові ігри). 

– Які найближчі плани баскетболістів та стритболістів? Останні, до речі, активно беруть участь у всеукраїнських стартах чи лише час від часу?

– Щодо баскетболістів з БК "Ужгород", то вони готуються до сезону. Ось днями повернулися з Пряшева, де грали з однойменною командою. Поступилися, адже рівень там значно вищий, утім це стане хорошим досвідом. Стосовно стритболу, то він в Україні позиціонується як літній вид, що проходить на свіжому повітрі. Звичайно, змагання за несприятливих погодних умов можуть проходити і в приміщеннях – але це радше виняток. Тому повноцінного сезону немає. А протягом літа наші стритболісти намагаються бути присутніми на всеукраїнських турнірах.

Ростислав Рогожа

Теги: стритбол, баскетбольний, вуличний

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати