Берегову вирішили повернути історичну назву – Берегсас

Про новий референдум міські депутати чомусь не згадують

Берегову  вирішили повернути історичну назву – Берегсас

На липневій сесії депутати Берегівської міськради  несподівано, але майже одностайно проголосували за рішення щодо перейменування або повернення місту Берегово його довоєнної назви – Берегсас. І це без усенародного обговорення і пропозицій, без особливих мотивацій, не кажучи вже про референдум, який мав би бути обов"язковим у такій важливій справі.

Хоча  насправді рішення міських депутатів  нічого у статусі міста не змінило – повноважною у цьому питанні є лише Верховна Рада України. А перед цим слід отримати погодження і від обласної ради. Тому в Берегові (майбутньому Берегсасі?) підготували таке клопотання до обласних депутатів, а також згадали та погодили рішення про опитування населення щодо відновлення історичної назви міста, яке було проведено 20 років тому – 7 грудня 1990-го. Згідно з цим опитуванням (яке тоді не мало статусу референдуму) за зміну назви міста висловилося 84 % мешканців. Однак часу спливло вже багато, то ж ці дані можна хіба що взяти до відома...

Насправді у перейменуванні (або поверненні) назви міста немає нічого поганого. Єдине, що все має відбуватися  прозоро і у рамках закону. Утім, дехто вважає, що таке рішення міські депутати прийняли на догоду голові міста Іштвану Гайдошу, який таким чином вирішив заручитися підтримкою угорськомовного населення на наступних виборах. Питання, звісно, суперечливе. Адже такий "підкуп" виборців ще не заборонений українським законодавством.

Набагато більше цікавить людей інше питання: а скільки коштів потрібно для перейменування районного центру? Вочевидь, мова йде про десятки або навіть сотні тисяч гривень. Адже змінювати доведеться не лише табличку на міській раді – перероблятимуть усю (!) документацію, в тому числі паспорти, печатки, назви організацій, управлінь тощо, не кажучи вже про мапи і тому подібне. Перейменування може потягнути за собою і плутанину з назвами, які досить подібні, адже мають один корінь – "берег". То чи варто взагалі зараз займатися такими речами, чи на часі подібні перейменування?

Заглянемо для початку в історію. Слід одразу нагадати, що історія закарпатського Берегова надзвичайно цікава і, на жаль, малодосліджена. Відоме місто насамперед тим, що воно здавна вважається неофіційним центром угорської діаспори, що мешкає на території області. За час свого існування декілька разів змінювало свою назву. Перша згадка датується 1063 роком – тоді це був мисливський маєток герцога Ламперта, молодшого сина угорського короля Бейли І. Так і було зазначено у документах тієї епохи – Villa Lamperti, або Лампертхаза, тобто помістя Ламперта. Згодом, під час правління короля Гейзи ІІ, сюди були запрошені поселенці, німці-сакси з далекої Саксонії. Вони стали першими ремісниками, які почали облаштовувати місто. І воно змінює назву на Лампертсас.

Уперше  назва Берегсас згадується у документі 1499 року в грамоті про передачу міста в управління графа Дьєрдя Белтекі Драгфі. Вона зберігалась  упродовж чотирьох століть – аж до Першої світової війни. За Тріанонським договором Берегсас відійшов до Чехословаччини. Саме тоді, у 1920-му, і з"являється нова назва міста – Берегово. За рішенням Віденського арбітражного суду від 2 листопада 1938 року місто знову повернули до складу Угорщини і змінили назву на історичну, але ненадовго. 28 жовтня 1944-го у Берегсас увійшли війська Червоної Армії, і незабаром він став частиною Радянського Союзу. 

Багатьох  місцевих угорців, яких вважали посібниками  нацистів, було інтерновано у робочі табори на примусові роботи. А угорські історичні назви вирішили перейменовувати як незрозумілі. Тому місту було повернуто "чеську" назву – Берегово. Звісно, вона не має ніякого сенсу, тим більше походить не від українського слова "берег", а від назви угорського комітату (територіальної одиниці) Берег, що колись включав у себе практично половину Закарпаття і частину нинішньої Угорщини. 

Звісно, для угорців повернення місту  його історичної назви є справою  честі. За радянських часів зробити це було неможливо. І лише у 1990-му, коли СРСР практично розпався, це питання знову підняли на поверхню. Саме тоді провели міське опитування, де головним питанням було повернення місту назви Берегсас.

Але, незважаючи на підтримку 84 % населення, український парламент навіть не виносив дане питання на порядок денний. Не сталося цього і на всенародному референдумі 1 грудня 1991 року. Тоді населення міста та району віддало свої голоси за незалежність України,  а окрім цього голосувало і за надання Закарпаттю статусу окремого самоврядування і створення Берегівського автономного округу з центром у Берегові. Цей крок місцевих політиків тоді кваліфікували як прояв сепаратизму, тому місто так і залишилося зі своєю старою назвою.

Ще  раз спробувала підняти це питання  міська рада на чолі з тодішнім мером  міста Йосипом Жупаном на початку 2000 року. В цей час готувалися документи для того, аби Берегово отримало статус "міста обласного значення". Серед них були і пропозиції щодо перейменування. Однак міське керівництво в останню мить передумало їх виносити на розгляд, вважаючи, що це може стати перешкодою на шляху до головної мети. 

Нинішні аргументації міського голови Іштвана Гайдоша щодо повернення місту історичної назви виглядають якось дивно. В одному з інтерв"ю у міській новинці він каже: "А що стосується повернення місту історичної назви, то тут ніякої несподіванки, дивини, тим паче крамоли немає. Відомо, що закарпатці, мешканці прикордонних населених пунктів Берегово завжди називали Берегсасом, як було колись. Пригадайте фразу: "Куди йдеш? До Берегсасу! Де був? У Берегсасі..." Про те, що перейменування міста пов"язане зі значними витратами, в тому числі на нову офіційну документацію, міський голова не каже нічого.

Скоріш  за все, за нинішніх політичних розкладів  у країні Берегову таки можуть повернути  його історичну назву. Насамперед це є принциповим питанням для великої  кількості мешканців міста, переважно угорців. Інше – подібна назва часто зустрічається в українській топоніміці, а часом призводить до прикрих помилок. Навіть у солідних виданнях часто пишуть замість "мешканці Берегова" – "мешканці Берегового", тобто зовсім іншого міста у Криму.  

Однак знову піднімати це питання слід дуже обережно, аби не вплутувати сюди політику, як сталося у 1991 році. За умови, що цю думку підтримують більшість  населення та громадські організації. Слід також провести на шпальтах місцевих газет обговорення на дану тему. Перейменування міста також не повинно стати "бонусом" у чийсь особистий політичний залік. І якщо у разі суперечок громадськість вимагатиме нового референдуму, тоді й без цього ніяк не обійтися...

Андрій Клоц

 

18 серпня 2010р.

Теги: Берегово, назва, Брегсас

Коментарі

Ablak 2010-09-01 / 21:57:00
Почему местные украинцы не подают ходатайство на счет вывешения украинского флага до метсного совета?? Чья вина????

Ablak 2010-09-01 / 21:53:00
Как только местная украинская община просит, и будет вывешен флаг - и фото будет.

ember 2010-09-01 / 12:53:00
Seljsovet sela Bezenyő (Vengrija) s horvatskim praporom i s nadpisom na horvatskom jazyke: http://www.google.com/imgres?mgurl=http://szentkoronaradio.com/files/bezenyearpadsav2.JPG&imgrefurl=http://szentkoronaradio.com/belfold/2010_07_20_arpadsavos-zaszlo-leng-a-bezenyei-kozseghazan&usg=__rdMttoS9jq6gZHclfjiDs2uIh6w=&h=565&w=806&sz=93&hl=hu&start=34&zoom=1&tbnid=3zJR_lTRmtFBzM:&tbnh=129&tbnw=147&prev=/images%3Fq%3Dbezenye%26um%3D1%26hl%3Dhu%26sa%3DN%26rlz%3D1R2SKPB_enUA373%26biw%3D876%26bih%3D589%26tbs%3Disch:1&um=1&itbs=1&iact=rc&dur=688&ei=wiF-TNHoAoaMswavhqmWCQ&oei=ryF-TM-UM-qd4AbC04zlBQ&esq=4&page=4&ndsp=12&ved=1t:429,r:11,s:34&tx=77&ty=53

ember 2010-09-01 / 11:10:00
Natsionaljnye samoupravlenija mogut sozdatj te natsmenshiny, kotorye schitajutsja avtokhtonami v Vengrii, kotorye mogut sobratj n-noe kolichestvo podpisej v znak podderzhki. (Budet vremja najdu zakon i protsitiriju tochno). Ukrajintsy popali v etot spisok navernoe po dvum prichinam: Vengrija ne khotela vmeshivatjsja v spory pro identifikatsii rusynov i ukrajiuntsev, pljus vozmozhno v znak uvazhenija k Ukrajine. Nekotorye priznannye natsmenshiny rpozhivajut i razkidano i kompaktno (rumuny, slovaki, tsygany, nemsty, rusiny), a nekotorye toljko razkidanno, armjane i ukrajinsty naprimer. V Vengrii nevozmozhno najti dazhe odnovo(!) naseljonnovo punkta, gde ukrajinsty sostavili by khotja by odin (!) protsent zhitelej. Vse ukrasjaintsy, chleny samoupravlenij emigranty! Emigrantka i rukovoditelj samouopravlenija sama Jaroslava Hartyányi (kazhetsja iz volyni). V ukrajinskoj redaktsii rabotaet radio, peredajot novosti na ukrajinskom jazyke, vengerka iz Nagyszőlős (Vynohradiv), kotoraja zakonchila ukrjinojachnuju shkolu, Katalin Ljubka.

местный 2010-09-01 / 08:02:00
господа венгры:

2Эмбер: украинцы - КОРЕННОЕ население Венгрии - т.е. не менее последних 100 лет непрерывного проживания - это не я придумал, это по венгерским законам, да, есть и пост-советские мигранты, но в Венгрии, в отличие от Чехии, Германии, Италии, Испании и т.д. НЕТ наших "заробитчан".

2Аблак: на сайте Венгерского бюро статистики есть Gazetteer of the Republic of Hungary, 1st January, 2009 http://portal.ksh.hu/pls/ksh/docs/hun/hnk/hnk2009.pdf на стр. 159-181 подробно указано в каких городах и сёлах есть местное самоуправление нац. меньшинств но нигде не указано их процентное соотношение (опять-таки, это не моя вина - так приведены данные в отчёте). на стр. 21 указано их общее количество, на 2009 г - украинских органов местного самоуправления 19 и отдельно 51 русинских.
Так будет фото с украинским флагом?

ember 2010-08-31 / 22:27:00
Ukrajinsty Vengrir, eti vse "shchiry" ukajinsty, kotorye tak ljubljat svoju batjkyvshchynu, Ukranjinu, shto pri pervoj vopzmopzhnosti emigririvali tuda:))

Ablak 2010-08-31 / 18:03:00
В Венгрии везде, где этого просит нац. меньшинство, и дает согласие местный совет - повышается на самоуправлениях национальный флаг того меньшинства. Также, как и на Украине.

Ablak 2010-08-31 / 17:59:00
Хоть одно село назовите, где компактно (больше 15 % населения) проживают украинцы в Венгрии. Плиз.

местный 2010-08-31 / 17:41:00
мой дорогой и уважаемый земляк Аблак, не мне Вам говорить, что украинцы признаны КОРЕННЫМ населением Венгрии, имеют 12 органов местного самоуправления. Я сознательно не касаюсь темы самоидентификации русинов, живущих в селах вокруг Шаторальяуйхея - это зажиточные села, которые избежали ассимиляции (по словам жителей) благодаря поставкам виноматериалов для "токайского" вина. В любом случае, на 24 августа там вывешены над частными домами украинские флаги, в греко-католической церкви Шаторальяуйхея не редкость люди с "жовто-блакитними" лентами (и это при том, что у меня не было такой ленты!!!). НО флагов над зданиями органов местного самоуправления я нигде не видел. Вы мне очки пропишете или флаги повесите?

Ablak 2010-08-31 / 12:48:00
Вопрос біл таким: "где можно найти в венгерсих селах, городах на местных советах флагов инлостранных государств - фотографии в студию!!!!"
Ну, я уже второй дал, и ещо поступают.
А вы, Местный, назовите венгерское село, где компактно проживают украинцы...
Плиз.

местный 2010-08-31 / 11:37:00
2Аблак: фотку с украинским флагом над зданием венгерского сельсовета, плиз - не фотожоп! :)

Ablak 2010-08-30 / 17:24:00
И таких фотограыий с флагами национальных меньшинств на органах местных советов венгерских сел и городов только начинают поступать, а то я выписал конкурс

Ablak 2010-08-30 / 17:06:00
А насчет того, флаги иностранных государств (наций) на органах самоуправления в Венгрии: Румынский национальный флаг на мэрии с. Мегкерек: http://www.bekesbihar.hu/mehkerek/index.fcgi?rx=&nyelv=hu&item=&menuparam5=1575&menuparam_5=1522&menuparam17=35

ember 2010-08-30 / 10:41:00
Ещё раз, специально для вас, раз десятый повторю, что в случае с Берегсасом речь не идет о возвращении ему прежнего названия - в укр. языке он так никогда не назывался
Gospodin mestnyj, pisheshj, shto NIKOGDA. A kak nazyvalsja na ukrajinskom jazyke do 1920 goda?
Vozmozhny dva otveta:
1. Gorod Beregovo sushchestvuet toljkol ot 1920 goda!
2. Do 1920 ne bylo ukrajinstev, kotorye mogli nazyvatj Beregszászom.
Tretejevo ne dano: vybiraj!

Ablak 2010-08-30 / 08:09:00
Товарищ местный!
Статья продолжается: "Топоніми можуть
передаватись також національною мовою більшості населення тієї чи
іншої місцевості."

местный 2010-08-30 / 07:31:00
господа венгры, чтоб хоть как-то поправить вашу вопиющую правовую безграмотность и чтоб вы не приводили в дальнейшем примеры типа "Херсон и Одесса" ( Донецьк, Тернопiль и Харкiв кстати полностью отвечают требованиям Закона о языках) хочу Вам напомнить о том, что Закон не имеет обратной силы - т. е. применение закона к действиям, совершенным до обнародования закона, по принципу не допускается законодательством.

Андерсентд? Закон принят в 1989 г. К названиям городов, существовавшим ДО 1989 г. - а Одесса и Херсон основаны чуть-чуть :) раньше - это НЕ относится. Единственное, в соответствие с этим законом написание окончаний некоторых городов было приведено в соответствие с требованиями укр. языка - так Ровно сталь Рiвне, а Берегово - Берегове.

Ещё раз, специально для вас, раз десятый повторю, что в случае с Берегсасом речь не идет о возвращении ему прежнего названия - в укр. языке он так никогда не назывался (в отличие от венгерского, для которого Beregszász действительно прежнее название города), а именно о переименовании, о названии города новый для укр. языка именем.

ember 2010-08-29 / 22:18:00
господа венгры, ваши последние 10 постов о чём? я что, когда-то утверждал, что Украина сейчас переживает время невиданного расцвета? и выбранная (кстати вами тоже) новая власть этому никак не способствует.

Gospodin mestnyj, nakonets to ty ponjal nas. Toljko ne zabudj i proshloe vremja: nazovi mne odin god(!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!) za 19 let, kogda Украина переживала время невиданного расцвета!
Nema! I mozhesh ty ssylatjsja na nyneshnuju (dazhe na proshluju) vlastj, no jejo vybrali vy, boljshinstvo, ukrajinsko- i – kak ty – russkojazychnaja "tituljnaja" natsija: I blagodarja vam "majemo to shcho majemo":)
A k perchiskleniju Ablaka mozhno jeshcho ochenj-ochenj mnogo naseljonnyk punktov podatj: Sevastopol, Simferopol, Mariupol (spomnim toljko grecheskoe proshloe na "iskonno" ukrajinskoj zemle.... )

Ablak 2010-08-29 / 20:29:00
По вашему название города Шаторалйауйхель: "Дно палатки новое место" - да?

Ablak 2010-08-29 / 20:24:00
На Украине законов так таких не существуют. С рекламациями - до Ющенка & Co

Ablak 2010-08-29 / 20:22:00
Херсон? Донецк?? Харков??? Исмаил????????????????????????????????????????????

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи