І не хочеться, та колеться

  Нещодавно на прямій телефонній лінії го-ловного лікаря обласної дитячої лікарні Єлизавету Біров найчастіше запитували, чи безпечно вакцинувати дітей і чи взагалі це треба робити?

  Років 20 тому таке питання взагалі мало кому спало би на гадку, бо профілактичні  щеплення тоді робили всім. Нині ж після  скандалів дворічної давності з  комплексною вакциною проти кору і краснухи (червінки), влучно названою КаКа, все більше матерів відмовляються щепити своїх дітей, а число тих, хто сумнівається у доцільності вакцин, зашкалює, напевно, за 70 %. Ми ж знову повертаємося до цієї теми і спробуємо з"ясувати, що змінилося за два останні роки. 

Запитання без відповідей

  Сьогодні  дилема переваг і ризиків щеплень  як ніколи актуальна. Адже безпечність  й ефективність вакцинації в Україні  в останні роки викликає дедалі більше сумнівів. Вводити дітям імунобіологічні  препарати, може, й не хочеться, але треба: без відповідної довідки ваше чадо не приймуть у садочок, а згодом і до школи. Не остання причина такого обережного ставлення – декілька скандалів, які не так давно сколихнули українців: несподівана реакція дітей на пробу Манту у Вінницькій області та смерть школяра із Краматорська після введення комплексної індійської вакцини проти кору та червінки. Нагадаємо, у 2008 році, за офіційними даними, після цього щеплення понад сто підлітків у різних областях було госпіталізовано.     Реакція громадськості на ці події була такою бурхливою, що вакцину, вироблену компанією Serum Institute of India, Ltd і завезену в Україну як гуманітарну допомогу, врешті-решт, узагалі скасували. Інцидент привернув увагу суспільства і викрилися проблеми, про які мало хто й здогадувався. Наприклад, виявилося, що цю вакцину ввозили в Україну з порушенням елементарних процедур, наспіх, без перевірки якості та державної реєстрації. Крім того, виникли запитання, чому дітей масово прищеплюють у школах і садочках (а не виключно в умовах поліклінік), перед тим попередньо поінформувавши батьків про можливі важкі наслідки ін"єкції? Ще одне питання: як можна довести зв"язок між проведеним щепленням та ускладненням після нього?     У статті 12 Закону України "Про інфекційні хвороби" йдеться про профілактичні щеплення, але не вказано, хто має нести відповідальність, якщо в людини виникне небезпечна реакція на препарат?

  Згідно  з наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів" визначено 10 захворювань, проти яких вакцинація в Україні обов"язкова. Це туберкульоз, гепатит В, дифтерія, кашлюк, правець, кір, паротит, червінка (краснуха), поліомієліт і гемофільна інфекція. Усі вакцини, які включені в Національний календар профілактичних щеплень, закуповуються централізовано за кошти Державного бюджету. Переважно вони закордонного виробництва, оскільки українських аналогів не мають.

  Готуючи цей матеріал, я розпитала знайомого педіатра про комплексне щеплення від кору, краснухи і паротиту. Для чого вакцинувати від них дитину, коли з таким самим успіхом імунітет з"явиться, якщо малюк просто перехворіє цими недугами? І де гарантія, що можливі наслідки після щеплення не будуть важчими, ніж потенційні ускладнення від захворювання? Здивувало, що лікарка не взялася гаряче переконувати, що щеплення треба робити обов"язково. Виявилося, що своїх онуків вона не вакцинувала. Педіатр пояснює, що навантаження на організм при введенні комплексної вакцини більше, ніж у випадку, коли робити щеплення моновакциною (проти однієї конкретної хвороби). Крім того, каже, що при цьому потрібен індивідуальний підхід. Педіатр запропонувала дослідити імунний статус дитини – зробити імунограму. І вже орієнтуючись на ці дані, вирішувати: робити щеплення чи ні. Зрозуміло, що лікарка не може сказати про це відкрито, бо проти наказів МОЗ у нас не попреш. Проте очевидно, що профілактичній вакцинації в Україні вже не довіряють, як раніше. Бо як інакше пояснити зразки заяв на відмову від щеплень, які легко можна знайти в Інтернеті? Та й на Закарпатті, як свідчить статистика санепідемстанції, у 2010 році зросла кількість відмов від вакцинації дітей.

  Одне  слово, усвідомлюючи, що альтернативи вакцинації як профілактиці інфекційних захворювань поки що немає, мусимо відзначити, що негативні прецеденти і безвідповідальність чиновників Міністерства дискредитують саму ідею проведення щеплень.

Індійські граблі?

  Цікаво, що практика обов"язкового щеплення серед країн ЄС існує лише в Італії та Франції. На Апеннінах із 13 головних вакцин для дітей обов"язковими є 4: від поліомієліту, дифтерії, правця та гепатиту В. Інші, як-от від кору, краснухи чи кашлюка, рекомендовані, але не обов"язкові. Якщо стає відомо про випадки побічної дії, наприклад, найменшу алергічну реакцію на вакцину, тоді препарат вилучають із ринку та інформують про це суспільство через мас-медіа. Так європейці дбають про здоров"я своїх дітей.

  Наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 "Про порядок  проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів" затверджено "Календар профілактичних щеплень", у якому визначені вікові групи, що підлягають вакцинації, терміни проведення тих чи інших ін"єкцій.

  Головний лікар Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції Віра Чиж повідомила "Замку", що нині імунізація проти кору, краснухи та епідемічного паротиту (в народі – свинка) проводиться комбінованою вакциною (КПК) в 12 місяців. У 6 років проти згаданих інфекцій роблять друге щеплення. Дітям у 15-річному віці, які отримали 1 або 2 щеплення проти кору, але не вакциновані проти епідпаротиту та краснухи і не хворіли на зазначені інфекції, проводиться ще одне планове щеплення: дівчатам – проти краснухи, а хлопцям – проти епідпаротиту.

  "Жінки  дітородного віку, які не хворіли  на краснуху і не були проти неї  щеплені, можуть отримувати індивідуальні  щеплення за власним бажанням згідно з інструкцією до вакцин, – пояснює  Віра Чиж. – Додам, що відповідно до наказу МОЗ України від 21.02.2008 № 90 "Про затвердження Змін до Порядку проведення державної реєстрації (перереєстрації) медичних імунобіологічних препаратів в Україні", усі вакцини, які вперше реєструються в Україні, обов"язково проходять клініко-епідеміологічні випробування".

  У санепідстанції нам надали назви  комплексних вакцин, якими зараз  щеплять закарпатців проти кору, краснухи та епідпаротиту. Це "Пріорикс" (виробники: ТОВ "Фарма Лайф", Україна  та ТОВ "Три", Бельгія) і "Тримовакс" (виробник "Санофі Пастер", Франція). Крім того, проти краснухи колють моновакцину від індійської компанії "Serum institute of India ltd".

  Цей факт видався нам доволі несподіваним. Скандал 2008-го року розгорівся саме навколо  вакцини від цього індійського  виробника, яку в підсумку Міністерство охорони здоров"я заборонило. І доволі дивно, що нині використовується інший продукт компанії, репутація якої сильно "підмочена". Чому так – питання не до наших санепідеміологів, а до Міністерства. Проте, погодьтеся, вакцина – це не мило чи, скажімо, туалетний папір. Тут наслідки, як показав гіркий досвід, можуть бути набагато серйознішими. Чиновники від медицини заспокоюють, що "вакцини мають відповідні сертифікати якості та державну реєстрацію в Україні". Та відомо, що той, хто обпечеться на молоці, дмухатиме на воду...

  Але що маємо у підсумку? За інформацією  Віри Чиж, вакцинація здійснюється в  кабінетах профілактичних щеплень  після обов"язкового проведення медичного огляду безпосередньо  перед щепленням. Це вже радує. Крім того, головний лікар запевняє, що комплексною вакциною проти кору, краснухи та епідпаротиту на ІІІ квартал нинішнього року область забезпечена.     Разом із тим, пані Чиж інформує, що ситуація стабільна і масова вакцинація не спостерігається: "Відповідно до звіту  виконання профілактичних щеплень, в області за І півріччя проведено 1854 щеплення вакциною КПК та 359 – проти краснухи. План вакцинації проти кору виконано на 38,2 %; план ревакцинації – на 64,3 %".

  Єдине, що насторожило в інформації санепідслужби, – це прогнози. "Епідпроцес кору характеризується періодичними епідемічними підйомами та спадами, – пояснює Віра Чиж. – За останні 10 років зареєстровані 2 епідемічні підйоми, коли захворюваність зростала в десятки разів (2001-ий та 2006-ий роки). Наступний епідемічний підйом прогнозується на 2011-2012 роки".

  Такий прогноз може навести на певні  роздуми. Річ у тім, що, відмовляючись  у 2008 році від використання вакцини  КаКа, чиновники МОЗ запевнили  ВООЗ і ЮНІСЕФ, що Україна проведе  "додаткову імунізацію населення віком  від 16 до 29 років проти кору і краснухи напередодні проведення Євро-2012". А тут і прогноз наступної епідемії якраз вдало "співпав". Тож, схоже, до теми примусової вакцинації нам доведеться повернутися у вже зовсім близькому майбутньому.

Лариса  Романюк, ЗІА "Простір"

Теги: вакцина, щеплення

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати