Аквапарк у Берегові: мрія до 2012 року

Закарпаття, як відомо, багате на термальні води, які  давно й успішно використовують у світі для лікування, релаксації, відпочинку. Однак ми це справжнє "золото під ногами" так і не навчилися по-справжньому цінувати. Приміром, на Берегівщині більшість розвіданих свердловин нині законсервовано або взагалі ліквідовано. Лише на базі двох із них – у Берегові та Косині – споруджені лікувальні басейни. Всі інші мають власників, які перебувають в очікуванні потужних інвесторів…

Тому  повідомлення про те, що у Берегові незабаром буде збудований аквапарк європейського типу, стало практично  сенсацією. Термал-комплекс "Maximus" планують розмістити на в’їзді у місто з боку Мукачева. Вже навіть видано каталог цього шикарного комплексу – тут за допомогою комп’ютерної графіки можна побачити, який він матиме вигляд у майбутньому. Адже здати в експлуатацію "Maximus" планують вже у 2012 році, до початку футбольного чемпіонату.
       
Головним  натхненником будівництва і директором фірми, яка контролюватиме хід робіт, є Золтан Бабяк, відомий підприємець, колишній заступник міського голови. Вже декілька років він займається суто бізнесовими проектами у  галузі туризму. Берегівчанин знає ціну термальних джерел на прикладі сусідньої Угорщини, де подібні аквапарки вже давно не рідкість. 

Куди  не ткнеш – всюди мінералка…
 
Слід  нагадати, що перша наукова робота про геотермальні можливості Закарпаття була надрукована у 1956 році. З 1964-го вивченням цих вод займаються співробітники Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, які пробурили 29 свердловин від 827 до 1500 метрів. Лише три з них виявилися безводними (санаторії "Карпати" і "Нарцис", свердловина у м. Виноградів). Найкращі термальні запаси знайшли таки на Берегівщині. На базі однієї зі свердловин побудовано плавальний басейн, який і нині є популярним місцем відпочинку для туристів з усіх регіонів України та найближчого зарубіжжя.
 
Загалом же на території Берегівського району за останні 50 років пробурено більше 2 тисяч свердловин різного призначення.

  Вивченням термальних вод у розрізі їх бальнеологічного використання протягом багатьох років займалися Всесоюзний інститут курортології (Москва) та Український інститут курортології (Одеса). Термальні води Берегівщини можуть застосовуватися для лікування хвороб органів травлення, дихання, нервової системи, гінекологічних, шкіряних та інших. Окрім цього, було розроблено можливості використання їх для промислових цілей, зокрема для обігріву приміщень, теплиць…

Золтан  Бабяк серйозно підійшов до справи і нещодавно навіть видав книгу  трьома мовами – "Термальні скарби Берегівщини". Наша розмова торкнулася також майбутнього міста та перспектив туристичної галузі на Закарпатті.         

Світова криза пригальмувала проект
 
  – Пане Золтане, ви стверджуєте, що аквапарку в Берегові таки бути. Але, мабуть, цей грандіозний проект розроблявся не один рік?
  
  – Так, пошук інвестора тривав дуже довго, навіть не 5-10 років. Бо ідея з’явилася  ще на початку 90-их і лише зараз, нарешті, випав реальний шанс щодо втілення її у життя. Були дві основні причини для підготовки даного проекту саме у Берегові. Перша – це наявність власне термальної води. Геологи запевняють нас, що практично весь Берегівський район знаходиться на цьому "золотому" запасі. Тобто достатньо пробурити свердловину нижче 800 метрів – і отримаємо мінеральну воду різних температур.
 
Друге – це наявність вільної території (близько 15 гектарів) у межах міста, яка завдяки очільникам місцевого самоврядування не була розпорошена між дрібними власниками.
 
Слід  сказати, що аквапарки на території  України зараз будуються досить активно, щороку кількість їх збільшується. Однак усі вони використовують лише прісну воду. Тому головна наша принада  – це лікувальні термальні запаси, аналоги яким розвідані хіба у Новій Зеландії, Ісландії та на Сахаліні. Окрім власне критого аквапарку, буде збудовано декілька відкритих басейнів, парк, а також чотиризірковий готель на 260 номерів. Загалом, комплекс буде розрахований на 1000 відвідувачів щодня. За планами він має бути зданий в експлуатацію та готовий приймати гостей вже до 2012 року. Вважаю, що цей проект дасть поштовх для подальшого розвитку міста й області загалом.
 
– Але його будівництво досі не розпочалося. Щось цьому заважає?
 
– Справа у тім, що коли ми вперше провели  переговори з нашим швейцарським партнером, то умови світової економіки  були дещо іншими. Нині цей проект та багато інших пригальмувала світова  криза. Тому підготовчий період триває трохи довше, ніж очікувалось. Однак ми налаштовані рішуче.
 
Нині  триває адаптація проекту. Залишилося лише узгодити окремі деталі проекту, привести у відповідність до українського законодавства, будівельних стандартів. І тільки-но вся необхідна документація буде у нас на руках – одразу почнеться будівництво. Якщо його не розпочати вже цього року, то матимемо великі неприємності, адже строки здачі об’єкта значно змістяться.
 
– Хто саме фінансуватиме будівництво  і скільки коштуватиме проект? 
 
– Компанія має назву "Global Project Invest Lampertsas". Це швейцарська фірма, яка зареєстрована також на території України, однак її капітал на 100 % – швейцарський. Фірма створена безпосередньо під будівництво аквапарку та готельного комплексу і не займається жодною іншою діяльністю. У ролі генерального підрядника виступатиме угорське підприємство, яке має досвід подібних робіт – за 16 місяців із моменту закладки фундамента воно готове здати об’єкт "під ключ". Загальна вартість проекту складає 40 мільйонів євро. Ми проводили дуже серйозні розрахунки за участю європейських фахівців – будівництво має окупитися вже за 10 років.

Термальної  води вистачить на всіх 
 
– На Закарпатті вже розглядався проект будівництва аквапарку в Ужгороді, який закінчився скандалом. Чи не можливе повторення сценарію?
 
– Не хочу проводити якісь паралелі. По-перше, в Ужгороді планували використовувати гарну і привабливу частину міста – Боздоський парк. А у Берегові мова йде про територію, яка практично не використовувалася тривалий час – із початку 90-их. Ця земля жодної копійки не приносила у казну міста, тут не було парку відпочинку, не велося іншого будівництва. Також в Ужгороді не йшлося про використання термальної води – подібні природні умови існують лише на території Берегівщини та частково на Виноградівщині.
 
– А чи вистачить термальної води, якщо її використовувати у великих об’ємах?

– Нам пощастило, бо саме у Берегові розташована Закарпатська геологорозвідувальна експедиція. Фахівці ще у 1960-70 роках  під час пошуку газу і нафти  на Закарпатті отримали зовсім інші результати буріння – знайшли термальну воду, яку в ті часи вважали малоперспективною. Єдиний позитив, що збудували на одній із свердловин УСБ "Закарпаття", який нині відомий на всю Україну. Саме на воду із такими властивостями розраховуємо і ми. Наші геологи мають, зокрема, і показники, за якими здійснюється відбір води. Тому все буде відбуватися під їх контролем.    
 
– Конкуренція з боку Угорщини не лякає?
 
– Ні, адже ми плануємо запропонувати  сервіс європейського зразка за розумної цінової політики. Людям не потрібно буде їхати для якісного відпочинку за кордон. Я вже кілька років безпосередньо займаюся туризмом – організовую поїздки  туристів на термальні джерела в Угорщину. Нині практично вся Україна – і схід, і центр – відвідує ці аквапарки, які успішно працюють уже 15-20 років.
   
І навіть за умови будівництва  десятка подібних аквапарків та інших басейнів на Закарпатті  у майбутньому, термальні води Берегівщини однаково матимуть  попит у туристів. Це підтверджує практика курортів у Гойдособосло в Угорщині. Звісно, криза вдарила і по них. Однак рекреація і туризм будуть завжди популярні, за будь-яких умов і для всіх категорій населення. Якщо навіть взяти вітчизняні морські курорти – Одесу, Крим, то у кращому випадку вони працюють на повну потужність лише 3-4 місяці на рік. А на Закарпатті ми можемо надати туристу можливість комфортно відпочивати цілий рік. Адже плануємо влітку експлуатувати зовнішні басейни, а в інші пори року паралельно і криті. Окрім цього, не слід забувати і про лікувальну функцію термальної води.
 
– Ціни на послуги справді будуть нижчими за угорські?
 
– Ціни формуватиме ринок. Скажу лишень, що передбачається цінова політика широкого формату. Як і у Європі, будуть сімейні  квитки, для пенсіонерів, для туристичних  груп, абонементи. Тобто створюватимуться максимально комфортні умови, в тому числі для людей, які приїжджатимуть до нас на довгий час із оздоровчою метою. Звісно, передбачатимуться пільги і для мешканців міста.  

Берегово  може стати закарпатським Баден-Баденом
 
– Ви підготували рекламний каталог  уже в реальному часі. На ілюстраціях аквапарк матиме оздоблення римських терм – навіщо так помпезно?
 
– Так, це стиль римських купалень. Нам  разом з інвестором здалося, що у  місті з давньою історичною спадщиною  недоцільно буде зводити якісь суперсучасні склобетонні конструкції. Ми відштовхувалися від європейських традицій – прикладом є Баден-Баден, відомі австрійські та угорські курорти. Тому й обрали класичний стиль.
 
– Тобто ваша мета – зробити з  Берегова курортне містечко європейського  рівня?
 
– Думаю, що ви не знайдете жодної людини, яка була б проти такої перспективи. Берегово має бути містом, яке впевнено стоїть на багатьох ногах. Моє бачення цього – потрібно, аби наголос ставився саме на розвиток "зеленого" туризму, велнес, спа, вирощування та реалізацію біологічно чистої продукції. Також за економічними підрахунками при будівництві аквапарку створення одного робочого місця автоматично генерує створення додатково ще двох у навколишній інфраструктурі.   
 
– Однак для цього потрібно, аби  вся інфраструктура також змінювалася. Погіршується екологія, погані дороги – все це нині відлякує туристів.
 
– Не дивлячись на непродумані проекти  радянської доби, наприклад, басейн у  Берегові, який не призначений для  прийому туристичних груп, він  усе одно користується шаленою популярністю – про нього знають всі в Україні.
 
Так, нам потрібні аеропорти, хороші дороги. Наприклад, автомагістраль М-3, яка будується  в Угорщині і має з’єднатися з  автотрасою Чоп-Київ, у майбутньому  значно впливатиме на розвиток Закарпаття в економічному плані. Так, нам уже сьогодні потрібно дбати про збереження екології, аби наша область і через 5-10 років зберегла свою привабливість. Невирішених проблем досить багато. Однак зміни відбуваються – вже нині наше місто стало чистішим, ніж раніше. Залишається проблема каналу Верке – тут усе впирається лише у фінанси. Місту потрібна нова система каналізації.
 
Та  я, незважаючи ні на що, щиро вірю, що Берегово буде чистим, гарним і привабливим  містом.

Олександр Ворошилов

Теги: аквапарк, термальний, Берегово

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати