– Хотів би наголосити, – розпочав Василь Іванчо, – що сьогодні через засоби масової інформації відбувається штучне нагнітання ситуації у середовищі приватних підприємців.
У Закарпатті нині нараховується понад 66,5 тисяч суб’єктів господарської діяльності-фізичних осіб, із них 30,6 тисяч підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. Значення малого бізнесу у ринковій економіці дуже велике: це створення нових робочих місць, забезпечення досить вагомої частки бюджетних надходжень. Лише у минулому році дохід від сплати єдиного податку сягнув 72,3 млн. грн. Внесок підприємців у розвиток краю ми цінуємо.
Безперечно, спрощена система оподаткування має ряд переваг, через що і користується такою популярністю: скорочується загальна кількість податків, які потрібно сплачувати, значно полегшується документальний облік господарської діяльності платників податків, ведення податкової звітності. Однак законодавчі норми, яких потрібно дотримуватися, ніхто не скасовував. Зокрема щодо ведення Книги обліку доходів і витрат.
– Чи ґрунтовні закиди представників малого підприємництва, що вимоги податківців, зокрема, щодо обліку товарів, є неправомірними?
– Форма 10 Книги обліку доходів і витрат, яка і стала каменем спотикання у стосунках підприємців із податковою, діє з 1993-го. І жодних змін до неї за останні 17 років не вносилося.
Хотів би також нагадати усім підприємцям-платникам єдиного податку, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ще у 1995 році зобов’язав їх вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. У грудні 2000 року статтю 9 цього Закону доповнено пунктом 6, згідно із яким встановлено винятки, коли не є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме за умови ведення такими особами Книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, затверджений урядовою постановою від 26 вересня 2001 року за №1269, передбачає обов’язкове занесення наступних відомостей: порядкового номера запису; дати здійснення операції, пов’язаної з проведеними витратами або отриманими доходами; суму витрат за фактом їх здійснення, суму вартості товарів, отриманих для їх продажу, та суму виручки від продажу товарів або надання послуг із підсумком за день.
Нічого нового податкова не вигадала, ми лише вимагаємо від підприємців дотримання вищезазначеного Закону та Постанови. До всіх підприємців повинні ставитися рівні умови – здійснювати торгівлю лише облікованими товарами. Просто в одних це фіксується через касовий апарат, в інших – через розрахункові квитанції, а в підприємців-єдинників – у Книзі обліку доходів і витрат.
– Чому про масові порушення під час ведення обліку товарів заговорили лише зараз?
– Як зазначалося вище, законодавчі й нормативні акти діють уже давно. У 2009 році Державна податкова адміністрація України лише роз’яснила порядок застосування санкцій до платників єдиного податку у двократному розмірі вартості не облікованого товару.
Те, що підприємці-єдинники недостатньо обізнані з порядком ведення Книги доходів і витрат суб’єктами підприємництва, з’ясувалося під час проведення з початку квітня ц. р. операції "Щит".
Так-от, у рамках проведення даного відпрацювання ми і виявили, що більшість наших підприємців неправильно ведуть Книгу обліку доходів і витрат. Порушення ж цих вимог тягне за собою фінансові санкції.