Символічний жест чи початок відродження Великої Угорщини?

Минулого тижня угорський парламент уніс зміни в Закон про громадянство, які спрощують набуття громадянства країни закордонними угорцями.

Відповідно до нововведень, громадянство Угор¬щини тепер може бути безперешкодно надане громадянину іншої держави у разі доведеного факту, що його предки були громадянами Угорщини, або іншим очевидним шляхом, який доводить угорське походження, засвідчує знання угорської мови, а також якщо нема судимості та причин, що загрожують загальнонаціональній і громадянській безпеці. Однак, пояснюють автори закону, це можливо тільки при індивідуальному, а не колективному проханні, а тим паче не автоматичним шляхом.

Громадяни, докупи!

Завдяки цій правовій новації на громадянство Угорщини тепер можуть претендувати сотні тисяч громадян інших держав. При цьому вони не здобувають виборчого права, тому надалі мають піклуватися про свої права на територіях країн проживання. Новий закон підтримали 344 депутати Національних зборів Угорщини, троє виступили проти, п’ятеро – утрималися від голосування.
Нагадаємо, що нинішні кордони Угорщини були встановлені після Другої світової війни і її територію союзники-переможці суттєво урізали. Через це за межа¬ми країни, у сусідніх Румунії, Словаччині, Югославії та СРСР, опинилося майже 5 мільйонів етнічних угорців. Після падіння соцтабору й появи нових незалежних країн ці кордони залишилися незмінними, проте у багатьох угорських політиків правого спрямування зажевріла надія на їх зміну й відродження так званої Великої Угорщини.
На останніх парламентських виборах, які відбулися місяць тому, більшість місць у країні здобула права партія ФІДЕС. До парламенту також пройшла праворадикальна партія Йоббік, яка прямо закликає до зміни кордонів. Очевидно, не випадково, що рішення про спрощене надання закордонним угорцям громадянства ухвалено саме цим складом угорських законодавців. Є підстави підозрювати, що влада у Будапешті не стільки турбується про угорську діаспору (новим громадянам навіть не надають виборчих прав), скільки про власний політичний імідж та підлещує велике історичне самолюбство ура-патріотів. Втім, є ще одна підстава для такого кроку: населення Угорщини, як і всіх європейських держав, невпинно зменшується, етнічні ж угорці в інших країнах поступово асимілюються, вливаючись у титульні нації країн, де вони живуть. Тому тут також можна спостерігати своєрідну дію національного інстинкту самозбереження. Однак це не тішить сусідні країни.

Словаки запротестували...

Рішення парламенту Угорщини все ж спровокувало бурхливу реакцію сусідньої Словаччини, де є численна мадярська діаспора. У Братиславі відразу скликали позачергове засідання уряду, який засудив ухвалений у Будапеш¬ті закон. Того ж дня словацький парламент затвердив зміни до Конституції країни, які визначають: якщо громадянин Словаччини добровільно взяв громадянство іншої держави, він автоматично втрачає словацьке підданство. Це рішення  набуває чинності з початку липня нинішнього року при тому, що закон, ухвалений у Будапешті, лише з початку наступного.

Прем’єр Словаччини, лідер панівної партії СМЕР, Роберт Фіцо, заявив, що з ухваленням нового закону ніхто не буде позбавлений словацького громадянства. Нормативний акт буде стосуватися тільки тих осіб, які, крім словацького громадянства, захочуть мати й підданство іншої держави. Це при тому, що подвійне громадянство СР визнає з багатьма державами. Наприклад, із Чехією. Як підкреслив міністр закордонних справ держави Мирослав Лайчак, з ЧР у нас особ¬лива ситуація, у нас була спільна держава, і частина громадян цих республік мають подвійне громадянство.
Словацький закон також допускає подвійне громадянство у випадках, коли воно було набуто внаслідок укладення шлюбу або народження дитини в сім’ї батьків, які мають різне підданство.

...їх підтримали у Європі

У спірному з Угорщиною питанні про подвійне громадянство Словаччину повністю підтримала чеська сторона. Президент Вацлав Клаус запросив словацького посла в Празі Петра Брня у свою резиденцію на Празький Град, щоб висловити солідарність із керівництвом сусідів. Вацлав Клаус переконаний, що проблематика подвійного громадянства дозволяється тільки в ході переговорів з урахуванням інтересів обох сторін.

Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Кнут Воллебек також висловив критичні зауваження на адресу Угорщини, яка ухвалила згаданий закон на етнічному принципі й без урахування постійного місця проживання людини. Верховний комісар рекомендував Будапешту консультуватися з Братиславою в дусі добросусідських взаємин.

Україна вичікує

Реакції офіційного Києва на ухвалений в Угорщині закон і досі немає. Нагадаємо, що Конституція України визнає лише одне громадянство. У разі набуття громадянином України іншого підданства він втрачає громадянство України й відповідно всі права, які йому належать. Втім законодавчо процедура втрати громадянства України чітко не визначена. Держава не контролює набуття громадянами іншого підданства. Формально рішення про позбавлення громадянства має ухвалити суд, а Президент на підставі цього видати указ про позбавлення підданства. Втім за майже 20 років незалежності таких прецедентів не було, хоча зафіксовані факти набуття українцями підданства інших держав. Зокрема відомо, що російські паспорти має чимало мешканців Криму, румунські – жителі Чернівеччини й Закарпаття. Деякі закарпатці також мають й паспорти Угорщини.

Традиційно проти подвійного громадянства у нас протестують лише праві політики. "Нове керівництво України можуть примусити скасувати норму про заборону подвійного громадянства", – заявив член правління Української народної партії Степан Хмара. На його переконання, "дозвіл на подвійне громадянство для етнічних угорців стане лише першим кроком, за яким буде поширення цього процесу на інші регіони України". Політик наголошує, що "замість юридичної легалізації, з фактом порушення законодавства та Конституції України треба боротися".

Закарпатці не збираються в чергу за новими паспортами

Самі ж закарпатські угорці ситуацію не драматизують. Пан Олександр із Ужгорода каже, що нині має статус закордонного угорця, який дає йому пільги на проїзд, навчання тощо у сусідній країні. Якщо ж він дістане громадянство Угорщини, то втратить ці пільги, тому змінювати підданство не збирається. Скептично оцінюють можливість масового набуття угорського громадянства й політичні представники угорської громади краю.

Міклош КОВАЧ, голова Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ):
– Я підтримую рішення угорського парламенту щодо спрощення надання громадянства закордонним угорцям. Водночас, вважаю, це радше символічний жест угорської держави щодо тих, хто з різних причин залишився за межами країни. Щодо реального втілення цього закону, наразі важко щось коментувати. Зазначу, що закон не означає приєднання закордонних угорців до соціальної мережі країни, тобто не забезпечує доступу до безплатної медицини, освіти. Він також не дає права голосу тим, хто дістане громадянство за цим законом.

Напевно, скористатися нововведенням переважно захочуть ті закордонні угорці, які постійно працюють чи навчаються в Угорщині. Наскільки цей процес буде масовим – покаже час. Наголошу, що ухвалений документ – не новий закон, а зміни до чинного, і суть цих змін у спрощенні процедури набуття угорського громадянства, зокрема знято норму про обов’язковість проживання на території країни певний час.

Що ж до бурхливої реакції Сло¬ваччини на ухвалений закон, то вона, гадаю, зумовлена внутрішньополітичними обставинами в цій країні: нині там проходить виборча кампанія, і словацькі партії використали ухвалення цього закону для політичного піару. В інших сусідніх державах, де також проживають великі угорські громади, негативної реакції немає. До прикладу, не протестує Румунія, бо сама вже давно також ухвалила подіб¬ний закон.

Нейтральна реакція офіційного Києва також зумовлена внутріполітичними обставинами: у нас нині нема виборчої кампанії, при владі Президент В. Янукович та Партія регіонів, виборці якої загалом прихильно ставляться до ідеї подвійного громадянства. Вважаю, ухвалений парламентом Угорщини закон не несе жодної загрози національній безпеці сусідніх країн, бо усі, хто перебуває на відповідній території, мусять виконувати закони країни перебування.
 
Елемир КЕВСЕГІ, заступник голови Демократичної спілки угорців України:

– Звістку про можливе громадянство Угорщини закарпатські угорці сприйняли досить спокійно. Історична батьківщина ніколи від них не відмежовувалася. У багатьох уже були паспорти закордонного угорця й певні пільги на роботу та навчання. Сусідня країна зажди опікувалася нашими угорськомовними школами й вишами, забезпечуючи їх підручниками й навчальними посібниками. Підтримку відчували й культурні заклади. Мало того – всупереч шенгенському законодавству, Угорщина розширила територію малого прикордонного руху з 30 до 50 кілометрів.

Не відчувають утисків етнічні угорці і з боку української держави. До речі, цьогоріч випусники шкіл уперше складатимуть тести рідною мовою. Тож відтік закарпатців до Угорщини малоймовірний.

Хто бажав виїхати, зробив це давно. Єдиний чинник, який зможе спонукати до подвійного громадянства, – економічний, адже з паспортом громадянина Угорщини можна буде спокійно пересуватися Євросоюзом і забути про шенгенські візи. Втім поки що не відомо, як на це відреагує українське законодавство.

Відділ політики ЗІА "Простір"

Теги: подвійне громадянство, Угорщина

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати