На закарпатській Великоберезнянщині зарубіжні інвестори заборгували працівникам 107 000 грн.

Виступив на нараді голова райдержадміністрації Іван Олійник, який акцентував увагу на найважливіших напрямках вдосконалення господарського та навчально-виховного процесу у освітніх закладах Великоберезнянщини. Зокрема він наголосив:

- Користуючись нагодою першої робочої зустрічі з керівниками освітніх закладів району, хотів би висловити деякі міркування щодо загальної соціально-економічної ситуації Великоберезнянщини та баченням її поліпшення виконавчою владою.

Почну з того, що визначає можливості  діяльності як окремих колективів чи галузей, так і територіальних громад та регіону загалом. Насамперед зауважу, що для забезпечення нормального функціонування усіх сфер життя району нам потрібно цього року 69 мільйонів, які і передбачені у видатковій частині затвердженого районного бюджету .

Вдаймося в аналіз, звідки візьметься ця солідна сума коштів. Сам район може отримати власних надходжень  5 мільйонів гривень, тобто  8 відсотків потрібної суми. Якщо подивитися, як ми отримуємо власні надходження, то вимальовується ще невтішніша картина.  Із згаданих 5 мільйонів гривень половину складають відрахування на податок з прибутку фізичних осіб, тобто із заробітної плати. Отже , чим більше  працюючих, тим вищою є сума прибуткового податку.  У нашому районі так склалося, що  приблизно 60 відсотків їх числа -   це працівники освіти, культури, медицини, державні службовці. Тобто йдеться про гроші, які ми отримуємо напряму від держави. Йдеться не про заробляння, а перекладання державних коштів з однієї кишені в іншу.  Таким чином, власних доходів ми маємо всього до двох мільйонів. Ось така наша господарська діяльність. Порахуйте: нам потрібно 69 мільйонів, а заробляємо  з них два. Але рано чи пізно у державі постане завдання переходу на самофінансування, а тому, чим скоріше задумаємося над цим, то глибше усвідомимо, що рухаємося не в потрібному напрямку. 

За підсумками першого півріччя, у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати, ми  очікували вищі прибутки, але не так сталося, як гадалося. Виявляється, наші шановні підприємці ухитряються різними методами  подавати звітність таким чином, що в них зменшується дохідна частина. Водночас ми не можемо зрушити з місця служби, які мали б впливати на цю ситуацію, а фактично залишаються фіксаторами подій. 

Другим вагомим  джерелом наповнення бюджету в умовах нашого району є оренда земель та їх продаж. То що ж  ми продавали? Я розкрию механізм: ми дозволяли приватизувати за певну ціну у  Вишці чи на інших територіях земельні ділянки тим людям,  які живуть в Ужгороді, а останні перепродують її дорожче. Ось наше "господарське" ставлення до використання земельного ресурсу.  А потім  просимо в держави на Вишківську школу 2,5 мільйона гривень, щоб  продовжити будівництво. Та за ці земельні ділянки, які продалися на території села, можна було збудувати дві школи.

Чому я так наголошую на видатках районного бюджету? Адже половина їх призначена саме  для освітньої галузі.  Це означає, що всі кошти повинні  використовуватися суворо за призначенням. Особливо візьмемося за контроль фінансування ремонтів. Йдеться про фірми-виконавці та спонсорів, які їх рекомендують.

Інша проблема, що непокоїть, заборгованість з виплати заробітної плати, яка складає  в районі 232 тис. гривень. Хто утримує тут першість?  А компанія "КАІ" разом з ТОВ АФ "Яворник". Зарубіжні інвестори заборгували нашим працівникам  107 тисяч гривень.  Іншими "лідерами" є тут консервний завод та КП "ВУЖКГ", які знаходять усі можливості не розрахуватися з працівниками за виконану роботу. 
Окрім заборгованостей з виплати зарплати ми маємо також  податковий борг, несплату  земельного податку та ін. на суму 131 тисяча гривень. Хіба не можуть вжити якихось заходів служби? Можуть, та з певних причин не хочуть.

Украй хвилює борг перед нашими пенсіонерами,  які заслужили забезпеченої старості, а ми з вами ще їм і боргуємо. І  тут у нас немала  цифра - 1 млн. 98 тис. гривень. І це за ситуації, коли ми забезпечуємо лише 20 відсотків необхідних пенсійних витрат.  Основним боржником тут знову є компанія "КАІ" і ТОВ АФ "Яворник", де допущено недоїмку на півмільйона гривень. Безрезультатними виявляються і судові позови щодо інвестора. Ми подаємо  в суд, справа доходить до Львівського апеляційного і  винуватці виходять сухими з води. Отже, кругова по-рука дозволяє спокійно наживатися з  чесних трударів. 

Трохи про районне виробництво, тобто реально зароблені надходження до районного бюджету.  Маємо 4 підприємства, які входять до основного кола. Це знову ж таки "Яворник" із збитковою економікою, ТОВ "Березнянка", яке за 5 місяців  домоглося  прибутковості аж на 28 тисяч гривень. Порахуйте, як сьогодні розгосподарюєшся за таку суму?

А гордість наша - ДП "Великоберезнянське лісове господарство" - доведе у фінансовому відношенні, як кажуть, до ручки, і нині за такий стан фактично нема з кого спитати. П’ять місяців понад сотня працюючих тут не отримала зарплати. Причому, ситуація склалася не цього чи минулого року, а є наслідком кількарічного господарювання колишнього керівництва.

Годиться критично проаналізувати ще одну галузь, яку ми оголошували перспективною, тобто туризм і рекреація. На  кого вона працює? Давайте порівняємо: в Рахівському районі за сезон з цієї галузі у місцевий бюджет надійшов  мільйон гривень, а у нас – 8 тисяч! Вдумаймося, на кого ми витрачаємо зусилля, дбаючи про розвиток туристично-рекреаційної сфери?!

Не інакша картина вимальовується і в торговельній галузі, де всі  звітують нульовими прибутками, або виходять банкрутами. Навіть така галузь як випічка хліба не дає жодної прибутковості підприємцям.  У бюджетній сфері треба переглянути необхідність зайнятості великого числа пенсіонерів, аби дати змогу працевлаштуватися молодим спеціалістам. 

В адміністрації невдовзі буде сформована команда, яка візьметься за  розв’язання згаданих насущних господарських проблем. Тому поки що   починаємо з  інвентаризації майна, а відтак – легалізації робочих місць. Це – доходи, які не вимагають ні залучення інвестицій, ні позик, а звичайного наведення законного порядку та вболівання усіх структур і служб за реальне поліпшення ситуації.

Господарське ставлення до вирішення насущних завдань необхідне сьогодні і в освітній галузі, адже йдеться про будівництво, ремонти, інколи оренду приміщень чи землі. Потрібно рахувати кожну копійку, з кількох варіантів вирішення справи вибирати ту, яка є оптимальною за затратами і необхідною якістю. Щоб не складалася ситуація, як з продажем приміщення Жорнавської ЗОШ І-ІІ ст., коли одразу ж постає завдання будівництва нового дошкільного закладу у селі. Хіба не можна було одразу пов’язати ці дві справи? І все спостерігали сільський голова, директор школи, депутатський актив.

А тому потрібно скрізь починати з наведення елементарного порядку, причому  починати кожному з себе  особисто. Сказане стосується всіх владних структур, усіх державних служб, працівників бюджетної сфери. Зміни у цьому мають відчути передусім пересічні жителі району, які мають переконатися, що влада і її підрозділи, державні заклади працюють для блага людей.  Це стосується і всіх напрямків діяльності такої сфери, якою є освіта.

Теги: Олійник, нарада, бюджет, освіта, борг

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати