На Великоберезнянщині змагалися ветерани футболу

Не встигли влягтися пристрасті над перебігом поєдинку між ФК "Ставне" та СК "Руський спорт", як над сільською спортивною ареною знову почулися схвильовані голоси різнобарвної вболівальницької аудиторії. Як місцевої, так і з райцентру, довколишніх сіл. Всі прагнули полюбуватися нечастим футбольним дійством – грою ветеранів районного центру та Ставного. Організатором, натхненником, а водночас і меценатом цього двобою став відомий ставненець, знаний у спортивному світі України футболіст, одни з команди тренерів "Закарпаття", непересічна особистість та ще й знаковий ювіляр Михайло Іваниця.

Перед початком товариського матчу, присвяченого 50-річчю від дня народження земляка-верховинця й патріота, відбулося урочисте дійство. Під оплески учасників поєдинку голова районної ради Василь Канюк сердечно привітав Михайла Іваницю з п'ятдесятиріччям, бажаючи успіхів у підготовці молодої й гідної футбольної зміни, здоров'я та сімейного благополуччя, вручив імениннику почесну відзнаку районної ради.

До щирих поздоровлень долучилися також Ставненський сільський голова Василь  Малеш, подарувавши ювіляру художнє полотно з милими серцю карпатськими краєвидами, ветерани-футболісти, колеги і друзі, що приїхали подивитися на матч, повболівати за рідні команди.
Під оплески багаточисельної глядацької аудиторії арбітр товариського матчу Микола Бігар подає футболістам свисткову команду "поїхали"...

Ветерани Ставного, як і личить господарям, одразу ж почали з атак. До штрафного майданчика ветеранів Великого Березного наполегливо й цілеспрямовано щораз прагнуть собі торувати командну дорогу ставненці Василь Іваниця, Василь Соляк, Олексій Мушак, Василь Кушнір, Михайло Черняк, Юрій Турус, Сершій Ружан, Василь Баняс... Їхні атаки хвилями накочуються на представників районного центру, серйозно погрожуючи воротам голкіпера Івана Чурея.

Постійну голову небезпеку великоберезнянам створює нападник ставненців Олексій Мушак. Цей стрімкий і енергійний ветеран мав реальні  шанси відкрити рахунок вже на четвертій хвилині. Подібні можливості він не використав ні на сьомій, ані на дванадцятій хвилинах поєдинку.
Воно й зозуміло: великоберезняни достойно і вміло захищаються, створивши, завдячуючи Ігорю Цьомі, надійну перепону нападникам Ставного.

Перша голова розв'язка матчу стається десь на дев'ятнадцятій хвилині. Отримавши точну подачу, ставненець Олексій Мушак таки обманними діями прориває захисні редути ветеранів Великого Березного. Прицільний удар – і вже господарі святкують удачу – 1:0.

Гол у ворота Івана Чурея, котрий досі тричі рятував команду від ситуації, коли явно треба було починати гру із середини поля, аж ніяк не став приводом для розгубленості. Великоберезняни зорганізувалися, перелаштували свої наступальні ряди, стали предметніше атакувати господарів.
Ось Іван Каганець із точної подачі Івана Яцківа головою мало не втрапляє у ворота господаря Івана Пильника. Відтак Василь Канюк мав вдячний шанс поквитатися із ставненцями, за ним у подібній ситуації не скористався можливістю Іван Шіпош. Націлені на конкретний результат і їхні колеги Владислав Форкош, Іван Цибик, Марат Закіров, Павло Павлик, Юрій Савка, Віталій Гунтей...
Та вдала розв'язка комбінаційної гри великоберезнян настає на сороковій хвилині поєдинку, коли Іван Цибик, вдало обводячи захисників ставнян, зрівнює рахунок – 1:1.

А вже на завершенні першої половини гри знову могли відзначитися Владислав Форкош, Іван Каганець, Василь Канюк.

У другому таймі великоберезняни підсилили свої ряди Валерієм Ковачем, захищати ворота взявся Михайло Бігар.

Обидві команди дещо підутомлені. Зате бійцівських поривів не втрачають. Грають виважено, безпомилково і точно віддають подачі колегам. На заздрість молодим. На радість вболівальникам. Правда бо – є ще порох у порохівницях...

Знову в атаці великоберезняни. У наступі Іван Цибик, Валерій Ковач, Владислав Форкош, Марат Закіров. На 56-й хвилині отримує точну передачу м'яча Василь Канюк. Той, не роздумуючи, потужним ударом скеровує м'яч у ворота голкіпера ставненців Івана Андрикулича, котрий замінив Івана Пильника – 2:1. Гості виходять вперед.

Та радіти футболістам райцентру довго не довелося. На 71-й хвилині відзначається ударом ювіляр Михайло Іваниця - 2:2.

Останні хвилини поєдинку жодних змін до нічийного рахунку не внесли. Як і наступні пенальті. Команди ветеранів розійшлися у товариському матчі полюбовно. Потиснувши одне одному руки...
А вже потім, за щедрим й гостинним столом, всі, вкотре від душі, здоровили іменинника Михайла Іваницю. Не обійшлось і без традиційного заспівного : "На многая і благая літа...".

Юрій Кичак, с. Ставне

Теги: футбол, ветерани, матч

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати