Військові поховання Великоберезнянського району Закарпаття

Схема військового кладовища «Військове кладовище Волосянка» – Кремянка, 1922 рік

Військове кладовище в Малому Березному розташоване у північно-західній частині сільського кладовища. Місце останнього спочинку тут знайшло 40 воїнів. Розміри кладовища невідомі. Воно містило 40 окремих могил (в 1936 році – 41 могилу (Dostбl, Jaroslav. Kniћnice KИST. Podkarpatskа Rus (2. vydбnн). 1936)). Відомі імена двох воїнів - Ян Поляні (Jбn Polani) та Йозеф Роганіці (Jуzef Rohanici).

 

Вважається, що більшість з невідомих воїнів, похованих тут, були австро-угорськими солдатами. Військове кладовище, ймовірно, створено в 1916-1917 роках. Нагляд за кладовищем в часи Першої Чехословацької Республіки здійснювало відділення жандармерії Великого Березного.

 

Кладовище спочатку мало вигляд чверті круга. У центрі кладовища знаходились могили двох знаменитих воїнів. Двадцять чотири могили формували зовнішню дугу і по сім, розташовані уздовж бокових сторін-радіусів кладовища. Спочатку на могилах встановили дерев'яні хрести. Кладовище було обгороджене дерев'яним парканом. У такому стані воно знаходилось в період Першої Чехословацької Республіки та протягом Другої світової війни. Тоді, нібито, на місці дерев'яного хреста було встановлено пам'ятник.

 

Кладовище тепер заросло білою акацією, а на його частині вже здійснено цивільні поховання.

 

Військове поховання в Малому Березному знаходиться на єврейському кладовищі поблизу автодороги Убля (Словаччина) – Малий Березний. Похований тут австро-угорський воїн Йозеф Оцкуман, родом із села Бежовце (округ Міхаловце, Словаччина). Єврейське кладовище добре проглядається на місцевості. Військове ж поховання важко знайти, оскільки його розташування не зовсім точно визначено, за-міри були проведені кроками.

 

Військове кладовище у Великому Березному розташоване у північній частині селищного кладовища. Місце останнього спочинку тут знайшло 254 воїни. Розміри кладовища невідомі. Воно містило 98 військових поховань, з яких 92 індивідуальні могили та 6 масових (братських) поховань. Відомі імена двох воїнів – Йожеф Ревес і Ласло Урмаси. Вважається, що більшість з невідомих воїнів, похованих тут, були солдатами австро-угорської армії. Військове кладовище, ймовірно, створено в 1916-1917 рр. Нагляд за ним у часи Першої Чехословацької Республіки здійснювало відділення жандармерії Великого Березного.

 

Військове кладовище складалось з центрального кола, у якому, ймовірно, був розташований центральний хрест. Навколо кільцем знаходилось шістнадцять могил згрупованих по чотири пліч-о-пліч. Тут також поховані двоє воїнів, чиї імена збереглися. Від входу до центрального кругу вела доріжка. Біля неї з обох сторін малися чотири великі масові поховання і сорок вісім окремих могил, розташованих у чотири ряди. Над центральним кругом розташовано ще два масові поховання та двадцять вісім інших окремих могил. Спочатку на могилах були встановлені дерев'яні хрести. Кладовище обгородили дерев'яним парканом. У такому стані воно знаходилося в період Першої Чехословацької Республіки та протягом Другої світової війни. Сьогодні його вже не існує: ліквідовано цивільними перепохованнями. Збереглась тільки одна могила – Йожефа Ревеса, на якій встановлений мармуровий обе-ліск з текстом на угорській мові: ITT NYUGSZIK RЙVЙSZ JУZSEF CS йs KIR. 15. HUSZБR CSAPI LAKOS ЙLT 21. ЙVET HХSI HALБLT HALT 1915 БPRIL. 13 BЙKE HAMVAIRA!.

 

Військове кладовище у Вишці розташоване у північно-східній частині сільського кладовища. Останній спочинок тут знайшло 17 вояків. Відомі імена двох солдатів - Альберт Кіраль (Albert Kirаly) і Калман Кіш (Koloman Kiss) (21-й піхотний полк), інші є невідомими австро-угорськими воїнами. Військове кладовище було засноване у 1923 році ексгумаціями останків воїнів зі схилів гори Студниці (1033 м).

 

Військове кладовище у с. Вишка ІІ знаходиться у масиві гори Студниця на висоті 898 м. Тут поховано 25 вояків. Ми знаємо ім'я тільки одного австро-угорського воїна – Вальтера Вінтернітца (Valtera Winternitza), імена інших воїнів (4 російські і 20 австро-угорських) невідомі.

 

Військове кладовище було засноване у 1923 році, після ексгумації останків воїнів з околиць на висоті 903 і 898 м у масиві гори Студниця.

 

Військове кладовище в с. Лубня розташоване біля перевалу Бескид під Менчілом (1008 м над рівнем моря) на висоті Менчів (789 м) на українсько-польському кордоні. Місце останнього спочинку тут знайшло 715 вояків. На кладовищі 5 масових (братських) могил. Прізвища воїнів невідомі, вважається, що всі поховані тут воїни належали до австро-угорської армії.

 

Військове кладовище, ймовірно, було засноване у 1916-1917 рр. Свій остаточний вигляд отримало у 1923 році.

 

Військове кладовище не вдалося знайти на місцевості. Ймовірно, його було знищено у 50-х роках XX століття при будівництві охоронної смуги державного кордону колишнього Радянського Союзу. Через своє виняткове місце розташування кладовище заслуговує більш докладного дослідження.

 

Військове кладовище в Загорбі знаходиться на вершині гори Черемха (1133 м). Тут поховано 654 вояків. Воно складається з 19 військових поховань (12 індивідуальних і 6 місць масових поховань). Відомі імена 13 австро-угорських вояків.

 

Військове кладовище, ймовірно, було засноване у 1916-1917 роках. Могили розташовані в чотири ряди. У першому ряду по обидва боки є по шість індивідуальних могил. В інших рядах було по дві братські могили. Кладовище довго зберігали у належному стані , ймовірно, його було знищено у 50-х роках XX століття при будівництві охоронної смуги державного кордону колишнього Радянського Союзу.

 

Гора Черемха - одне із місць основних битв Першої світової війни. Цікавими є тексти, які воїни викарбували на скальних виступах. У літературі зберігся наступний угорський текст: "ELESETT BAJTБRSAINK EMLЙKЙRE 1915 APR 12., 19. C.Y.E., 14.SZ" (пам'яті полеглих друзів присвячується 19 піхотний полк, 14 рота, 12 квітня 1915). Кам'яну брилу з даним написом, на жаль, ми не змогли знайти. Але знайдено два інших написи цього ж періоду на двох каменях: 1).MIHALY FERENOVAD KOVACZ   GYULA M... SZU LYMAN 8. MA. 2). 1915    AP. 12TOL. MA8 (K) ORMHAASZ JOZSEF ES INLA – SANDOR LAJOS

 

Військове кладовище у Ставному знаходиться в урочищі Ділок, поблизу крутого повороту автодороги Малий Березний – Ужок. Місце останнього спочинку тут знайшло 285 вояків. Воно складається із 17 військових поховань (7 індивідуальних, 1 мала братська (поховано від 3 до 5 вояків) і 9 великих братських могил).

 

Відоме прізвище тільки одного похованого вояка – капітана Голандера (Holandera) у могилі під номером 1, біля центрального хреста. Військове кладовище, ймовірно, було засноване у 1917-1918 рр.

Військове кладовище мало досить оригінальне розташування могил. Почала його створювати похоронна команда ще під час війни. Тим не менше, воно залишилось незавершеним.

 

Сюди у період Першої Чехословацької Республіки згодом були перенесені останки воїнів із військового кладовища в Жорнаві з розсіяних поховань на територіях сіл Стара Стужиця, Нова Стужиця, Загорб і Ставне. Посередині кладовища біля центрального хреста знаходились чотири індивідуальні могили. Три із них та братська могила у вигляді півкруга утворювали перше коло навколо центрального хреста. Друге коло утворювали чотири масові поховання кожне у формі четвертини круга та одна могила у вигляді квадрата. Навколо центральних могил знаходились також чотири масові поховання, розташовані у два ряди.

 

У 1936 році тут проведено відновлювальні роботи: впорядковано могили, встановлено на них нові бетонні хрести, відремонтовано весь паркан з вхідними воротами. Після впорядкування кладовище освятив місцевий греко-католицький священик . Для вшанування пам'яті загиблих вояків з ужгородського аеропорту прилетів військовий літак і на момент освячення закружляв над натовпом, скинувши безпосередньо біля могил вінок. Кладовище доглядалося до кінця Другої світової війни, а потім прийшло до занепаду. Тепер воно практично зруйноване. На його місці згодом з'явилося цивільне кладовище. Під час дослідження виявлено обеліск з сірого мармуру з наступним текстом: JAN MAR-CJAN WEYTKO Podpulkownik 91-go Dzwinskiego puluku ur. 21.XII. 1864 w-majatku Sopowce zginal na polu chwaly dn. 25.III.1915 pod Nowa Stuzyca

 

Це кладовище можна розглядати як ліквідоване, а могилу Яна Марціана Вейтко необхідно класифікувати як військову могилу.

 

Військове кладовище у Волосянці – Кремянка знаходиться біля залізничної станції "Волосянка" на протилежному боці колії. Тут поховано 687 воїнів. Кладовище складається з 29 військових по-ховань (25 індивідуальні і 4 великі братські могили). Відомі імена тільки двох австро-угорських во-їнів – Іштван Дудаш і Крістін  (32 піхотний полк). Невідомими зосталися імена 685 воїнів.

 

Військове кладовище, ймовірно, було засноване у 1916-1917 рр. Спочатку кожна могила була відзначена надмогильним дерев'яним хрестом, а посередині кругових братських могил були розташовані великі центральні хрести. На кладовище можна було ввійти і бічними сходами. Перебувало у належному стані до кінця ІІ Світової війни.

Під час Другої світової війни, тут похований один воїн угорської армії – Іштван Кара († 12 травня 1944) і два солдати радянської армії, чиї імена не збережені.

 

Військове кладовище у Волосянці – Дуранка розташоване біля сільського кладовища. Місце останнього спочинку тут знайшов 101 воїн. Площа кладови-ща становить 719,90 м2 (62,00 x 11,50 м). Воно складається з 95 військових поховань (90 індивідуальних і 5 великих братських могил). Відомі імена одно-го австро-угорського солдата – Фредеріка Кортего (Bedшicha Korteho) (80 піхотний полк) та одного російського – Миколи Васильовича Тропікова (58 піхотний полк). Невідомими є 99 похованих воїнів, із них один німець та троє югославів

 

Біля входу на кладовище був розташований центральний дерев'яний хрест. Відразу ж за ним знаходились три індивідуальні могили (одна з яких датується 1935 роком) і дві братські. Від центрального дерев'яного хреста вела доріжка аж до братської могили в задній частині кладовища. Уздовж доріжки у вісім рядів було розташовано вісімдесят дві індивідуальні та дві братські могили. За братською могилою в задній частині кладовища знаходилось ще п'ять індивідуальних могил. Спочатку кожен надгробок був відзначений дерев'яним хрестом, а на всіх братських могилах встановили більші дерев'яні хрести. Кладовище було обгороджено дерев'яними стовпами з колючим дротом, встановлено дерев'яні вхідні ворота. Кладовище зберігалося у належному стані до кінця Другої світової війни.

 

Військове кладовище Ужок І – Ужоцький перевал знаходить-ся на Ужоцькому перевалі. Тут поховано 363 воїнів. Воно складається з 54 військових поховань (49 індивідуальних і 5 великих братських могил). Відомі імена 43 солдатів, з яких 35 – австро-угорські та 8 – російські. Невідомими є 99 похованих воїнів, із них два угорці, двоє поляків та троє румунів.

 

Вхід на кладовище – через центральні сходи. Над ними є круг з початковими 33 індивідуальними могилами і центральним пам'ятником, який встановили пізніше. Інші могили розташовані з однаковим інтервалом по всій території кладовища.

 

У кутку кладовища, в напрямку до Сянок, є окремий круг без могил, на якому спочатку мав бути встановлений пам'ятник – статуя австро-угорського воїна. Це кладовище найкраще збережене у всій Ужанській долині. Завдяки своєму розташуванню та важливості заслуговує більш докладного дослідження і реконструкції.

 

Військове кладовище Ужок ІІ розташоване на сільському цвинтарі поблизу дерев'яної церкви. Місце останнього спочинку тут знайшли 115 воїнів. Кладовище складається з 6 військових поховань, з яких 5 індивідуальних та 1 братська могила. Відомі імена тільки двох воїнів – авст-ро-угорський солдат Франтішек Брезнік (Frantisek Breznik) (87 піхотний полк) та чехословацький солдат Йозеф Свобода (Jozef Svoboda) (36 піхотний полк). Невідомі імена 113 воїнів, ймовірно, австро-угорських. Індивідуальні могили були створені у 1923 році. Військове кладовище утворює братська могила, яку створила похоронна команда. На ньому встановлено центральний дерев'яний хрест. Біля нього поховані воїни у індивідуальних могилах (останки ексгумовані у 1923 році). Серед них – Йозеф Свобода, який загинув 22.05.1919р., можливо, при обороні східного ко-дону новостворюваної Чехословацької Республіки.

 

Експедиція відвідала і задокументувала 11 військових кладовищ та одне військове поховання періоду Першої світової із всіх 20 військових кладовищ цієї війни і 7 військових поховань Великоберезнянщини

 

Вдалося, передусім, задокументувати поточний стан найбільш відомих кладовищ – Ужок І – Ужоцький перевал, Волосянка – Кремянка, Волосянка – Дуранка, Ставне – Ділок, Лубня – Менчів, Загорб – Черемха та Великий Березний. Найкраще збереженим і доглянутим серед них є військове кладовище Ужок І на Ужоцькому перевалі.

 

Відносно добре збереженими є військові кладовища Во-лосянка – Кремянка та Волосянка – Дуранка.

 

Не вдалося точно визначити на місцевості військові кладо-вища Вишка ІІ – Студниця, Лубня – Менчів і Загорб – Черемха. Як зазначалося, військові кладовища Лубня – Менчів і Загорб – Черемха, можливо, були ліквідовані при будівництві оборонної смуги державного кордону колишнього Радянського Союзу. Можна розглядати як втрачені військові кладовища Ставне – Ділок та Великий Березний, які зникли після цивільних перепоховань.

 

Зважаючи на відновлення та рівень догляду, заслуговують на увагу найбільш відомі військові кладовища – Ужок І – Ужоцький перевал (реконструкція з установкою надмогильних хрестів, відновлення імен воїнів, похованих тут), Волосянка – Кремянка (повне відновлення), Волосянка – Дуранка (повне відновлення) і Загорб – Черемха (повне відновлення).

Рекомендується також, з метою збільшення кількості цікавих об'єктів для туристів, реконструкцію військових кладовищ Вишка ІІ – Студниця та Лубня – Менчів.

 

Експедиція пройшла місцями боїв – хребтом Студниці та субальпійській луці Черемхи. Ми також відвідали впорядковане військове кладовище Лубня (знаходиться справа перед Лубнею), де поховані воїни угорської армії, які загинули під час Другої світової війни...