В селах Великоберезнянщини уздовж траси Ужок - Мирча з'явилось вуличне освітлення

Майже три роки тому з ініціативи голови районної ради Василя Канюка ця багаторічна мрія жителів Великоберезнянщини була покладена в основу районної цільової програми, яку районний орган самоврядування взявся і фінансувати, і підтримувати допомогою та контролем. І ось перший красномовний та приємний результат – від Ужка до Мирчі нічні ліхтарі від завтра освітлять шлях подорожнім та проїжджаючим гостям краю. Ужанська долина вітає всіх сяєвом, що додає тепла і відчуття безпечності, проганяє втому, запрошує у красу, до якої додалася турбота людських рук!
 Програма будівництва вуличних освітлювальних мереж у населених пунктах району передбачала здійснення робіт протягом п'яти років. Адже йшлося про усі без винятку села і їх вулиці та провулки. Одна справа – відремонтувати колись встановлену мережу, і зовсім інша – починати усе з нуля. Звісно, йдеться про кошти, матеріальні і трудові затрати. Особливо перших бракує останнім часом не лише на рівні регіонів, а й держави. І вираз "світова економічна криза" став штампом у виступах та коментарях не одних банкірів та господарників, а й владних, політичних лідерів, громадських діячів, навіть пересічних громадян. А тому програма освітлення усього економічно небагатого гірського району сприйнялася справою надто сміливою і неспроста піддавалася сумнівам з боку скептиків. Мовляв, забракне якщо не коштів, то упертості у доланні неув'язок, різних перепон. Адже потрібно і відповідну техдокументацію оперативно виготовити, і фахівців знайти, і матеріально-технічну базу забезпечити. За нинішньої ситуації йдеться і про "оббивання порогів" різних інстанцій та служб, у котрих і без великоберезнян клопотів вистачає...

До всього ж, для реалізації такої масштабної програми недостатньо рішення і волі районного органу самоврядування та виділених коштів - мусять додатися і зусилля сільських рад, депутатських активів. А тут, як не крути, не у всіх однакова ініціативність, рівні можливості та досвід. Тому районній раді, нерідко самому її голові, доводилося втручатися у суто господарські чи технічні дрібниці, які гальмували чітко накреслений план освітлення вулиць населених пунктів району. На схемі-карті лампочки загораються від одного поруху руки, а от у ландшафтних умовах гірської Великоберезнянщини навіть злагоджених заходів замало, аби з висоти космічного польоту територія замиготіла вогниками ліхтарів. Йдеться ж про 135-кілометрову протяжність лінії електромереж з сяючими точками. І лише постійний контроль та оперативне усунення усіх "камінців спотикання" дозволили досягти промовистого результату –  у селах уздовж траси Ужок-Мирча вулиці осяяні нічним електричним світлом. 

Годиться правди заради відзначити і ентузіазм окремих сільських голів, депутатів районної та сільських рад, спеціалістів, котрі були задіяні у справу. Приміром, низка сільських рад подала свої заяви та конкурсні розробки для участі у проекті " Місцевий розвиток, орієнтований на громаду", запровадженому Європейською комісією у рамках Програми розвитку ООН в Україні. П'ять вибороли право скоритися його грантами, а от спромоглися подолати усі бюрократичні та організаційні бар'єри лише три – Стужицька, Забрідська та Вишківська. Костринська потрапила у резервний список. Першим упорався з усіма вимогами, які дають право на фінансування робіт, орган місцевого самоврядування Стужиці. Тут невдовзі на всіх вулицях вечорами запалюватимуться ліхтарі. У віддаленому селі це вкрай важливо для жителів, які добираються на роботу у інші населені пункти, незважаючи на вечірню чи світанкову темряву. 

Оперативно і відповідально поставилися до виконання районної цільової програми органи місцевого самоврядування Волосянки, Люти, Малого Березного, Кострини, Великого Березного. Немалу допомогу надали активніші депутати та громадськість згаданих населених пунктів. Тут подбали про вчасне виготовлення необхідної техдокументації, про доцільне поетапне відновлення колишніх споруджених ліній освітлення та встановлення нових. Адже таким чином і гроші економніше витрачаються, і з придбанням матеріалів простіше, і об'ємність робіт не вимагає великої кількості фахівців. Звичайно, враховували і послідовність розташування вулиць, адже електрика має джерела продукування енергії, які передаються лініями проводів. А тому запрошувалися фахівці, котрі могли підказати найбільш оптимальний варіант встановлення ліхтарного мережива на території кожного конкретного населеного пункту. До того ж, завдання програми визначали встановлення економічних електроламп та сучасних систем автоматизованого управління зовнішнім освітленням. Тобто, за менші кошти можна досягти відчутнішого ефекту!

Тут саме місце згадати добрим словом сумлінність і відповідальність приватного підприємця Михайла Щербанича, який є роботодавцем для групи енергетиків, що займаються встановленням і ремонтом ліній електромереж. Він не тільки зиском бізнесмена цікавився, коли взявся за забезпечення робіт з комплексної цільової програми освітлення населених пунктів, а й проявив справжнє земляцьке уболівання за розвиток рідного краю. Тому надавав своїм замовникам фахові консультації та підказки, які інколи скоріше були вигідні клієнтам, аніж його бізнесові. Словом, співпраця з більшістю сільських голів настільки захопила, що закортіло балотуватися кандидатом у депутати районної ради. Адже співпраця буде продовжуватися,бо ще не реалізована уся програма ( розрахована ж до 2012 року) справи підкинуться. Разом з районним депутатським корпусом можна вирішувати все куди оперативніше та ефективніше. 

 І приклад для цього далеко шукати не довелося: у Ставному, яке останнє засяє ліхтарями на трасі Ужок-Мирча, саме депутати районної ради доклали зусиль до вирішення справи. Йдеться про завзятих і підприємливих Михайла Биряка та Богдана Удича, які виявилися не просто зацікавленими в освітленні рідного села, але й не пошкодували організаційних зусиль, певної матеріальної допомоги. До того ж, повну підтримку і порозуміння знаходили у районній раді як представники її депутатського корпусу. Програма з освітлення – лише частка їх депутатських клопотів, бо хочеться їм, аби рідне село ні щодо зайнятості населення, ні щодо розвитку спорту та організації дозвілля молоді, ні щодо вирішення найзлободенніших соціальних проблем не поступалося іншим населеним пунктам Великоберезнянщини, адже потенціал має не менший.
 Може постати запитання, чому саме за освітлення вулиць узялася районна рада у такий скрутний фінансовий час? Невже справа вартіша за будівництво доріг чи піднесення соціальної сфери? Мотивацію саме такого вибору загальнорайонного проекту коментує голова районної ради Василь Канюк:

- Звичайно, районні владні структури знають про всі проблеми у медицині, освіті, культурі, будівництві доріг. Вирішити їх одразу докорінними змінами фінансово неможливо, оскільки у районній казні таких коштів нема. А тому, прорахувавши усі резерви районного та селищного і сільських бюджетів, було вирішено реалізувати програму, яка є спільною для всіх територіальних громад і потрібна усім однаковою мірою. Сьогодні ми бачимо, що визначилися правильно, причому не без зважання на думку громадськості. Адже проблема роками порушувалася на всіх зустрічах з жителями сіл, на особистих прийомах громадян, у письмових та усних зверненнях до владних органів. Неодноразово обіцянка поставити крапку у проблемі надавалася під час передвиборних агітаційних кампаній, але відтак з легкістю відкладалася на дальшу перспективу.

По-друге, враховувалася і обставина туристично-рекреаційного напрямку розвитку регіону, де благоустрій території, особливо населених пунктів, має неабияке значення. Адже і власникам автотранспортних засобів, і пішим подорожнім куди безпечніше і приємніше долати осяяні світлом вечірні вулиці. До речі, сьогодні доводиться з задоволенням слухати приємні відгуки стосовно осяяних ліхтарями центральних шосівок району. Адже у гірських регіонах таке відмічається не всюди. 

Третім аргументом на користь саме програми освітлення вулиць усього району було те, що не у кожному населеному пункті потрібно починати все з нуля. Адже подекуди достатньо відновити колишню мережу, поміняти ліхтарі тощо.

Хочу сказати, що сьогодні цільова програма виконана майже на вісімдесят відсотків. Адже справилися з поставленими завданнями села не лише уздовж центральної магістралі, а й деякі віддалені, як приміром, Люта, Стужиця. Залишилося завершити справу у Верховині Бистрій, Чорноголові та менших гірських населених пунктах. Гадаю, з цим можна впоратися у визначений термін. 

У кожного регіону своя стратегія наближення до стандартів цивілізованого світу. Великоберезнянщина не останню роль у цій справі відвела вуличному освітленню. Отже, видними стають навіть у вечірню пору усі інші недоробки та негаразди. Особливо щодо благоустрою. Отже, пора братися за них. На видноті. Аби відтак не муляли око...

У районній раді впевнені, що невдовзі наш край стане одним з провідних регіонів Закарпаття, де господарський ритм диктуватиметься туристично-рекреаційним потенціалом. Як підтверджує практика, він і вигідний, і нічим не загрожує довкіллю. А ми ж хочемо жити достойно серед збереженої природної краси...
 

Теги: Село, освітлення, ліхтарі, програма

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати