Дивоцвіти на тарелі

Молода майстриня Марта Зварич відроджує традиції петриківського розпису

Дивоцвіти на тарелі
Барва жовтогаряча, блакитна, зелена, мазок – і на дерев’я­ній основі оживають пишні мальви, в’ється барвінок, кружляє жар-птиця… Унікальну техніку петриківського розпису, якою здавна славиться Україна, освоїла ужгородська студентка Марта Зварич. Каже, що прикрашені квітами "петриків­ки" вироби випромінюють радість, а ще – розповідають справжню народну казку.

Малює дівчина змалечку: вперше її здібності помітила мама, коли Марті було три роки. Родом вона з Дрогобича, а Закарпаття полонило сонячну художницю красою краєвидів, теплом і можливістю опанувати дизайн інтер’єру – майстриня навчається в Закарпатському художньому інституті. У рідному Дрогобичі відвідувала студію петриківського розпису, потім вступила до Стрийського вищого художнього училища, де захистила дипломну роботу – розмалювала власну скрипку.

 "Петриківським розписом із давніх-давен декорували печі, стіни в оселях, адже це створювало радість у домівці, – розповідає Марта. – Зародилося це малярство у селі Петриківка (Дніпропетровщина) кілька століть тому. Сьогодні петриківські майстри малюють такі квіти, птахів, людей, яких у природі не існує – це самобутні казкові образи".

Аби опанувати техніку "петриківки", важливо намагатися якомога рівніше і чіткіше робити мазки і вправно з’єднувати всі елементи. Основним матеріалом для розпису є дерево, а саме — липа. Малюнок виконується пігментами за допомогою фарб на яєчній основі (темпера, гуаш, змішана з яєчним жовтком). "Перевага "петриківки" у тому, – каже майстриня, – що ця техні­ка не обмежує майстра в матері­алах і її можна поєднувати з іншими техніками в роботах на полотнах. Нині петриківським розписом оздоблюються ін­тер’є­ри, предмети побуту: ложки, тарелі, скрині…"
 
Найдавнішою і найважливішою технікою розпису є малювання пальцем – саме в такий спосіб робляться найбільші мазки. Крім того, майстри використовують рогозинку – очеретяну паличку, зрізану під кутом 45 градусів, а також пензлик із котячої шерсті, яким виконуються прописні елементи. Марта зауважила, що для пензлика не всякий кіт підійде: тільки звичайний дворовий, бо з породистого шерсть скручується, тому й мазок виходить нечітким.
 
"Петриківкою" Марта розписує тарелі, хоч є в доробку дівчини і панно. Найбіль­ше вона полюбляє малювати незвичайні барвисті квіти. У колекції художниці 15 тарелів, із-поміж досягнень – участь у різноманітних заходах, перемога в обласних конкурсах, кілька персональних виставок у Львові, Дрогобичі, Стрию, а незабаром і в Ужгороді. Свої вироби дівчина дарує друзям і знайомим, та здебільшого її роботи споглядають на експозиціях, де їх можна придбати. Вартість залежить від обсягу, складності розпису і матеріалів. Наприклад, у Марти є таріль діаметром 50 сантиметрів, який коштує 500 гривень.
 
Один експонат дівчина виготовляє за три дні, на панно витрачає тиждень. Каже, муза завжди з нею, адже "якщо художник у душі, то надихає все". А ще петриківський розпис є свого роду терапією. Марта впевнена: коли на душі неспо­кій­но, яскраві барви зцілюють, заряджають настроєм та шаленою енергією. Кілька строкатих мазків – і від думок про погане ані сліду!
 
Молода майстриня зауважила: петриківський орнамент сприяє розвитку в людині естетичного сприйняття кольорів. Розпис особливий, бо йде зсередини художника. "Насамперед "петриківка", – наголошує Марта, – це образ української душі, народних традицій, наших звичаїв. Багатогранність цієї техніки втілює настрій, справжню сутність та індивідуальність художника. Кожен майстер намагається виливати свою радість і печаль саме за допомогою малювання".
 
Наразі народний промисел потребує відродження. Саме тому художниця мріє про власну невеличку студію, де зможе навчати дітлахів. "Та в сучасному світі намагаються опанувати сучасні професії, – каже Марта. – В епоху високих технологій ми забуваємо про рукотворну красу, і незабаром художники малюватимуть тільки за допомогою комп’ю­тера. Петриків­ський розпис – це, насамперед, унікальна народна традиція, і її справді варто зберегти".
 
Надія Вишневська
Блог газети "Старий Замок Паланок", Закарпаття онлайн.ЗМІ Закарпаття
29 квітня 2010р.

Теги: петриківський, розпис, Марта Зварич

Коментарі

Світлана 2010-04-30 / 01:47:00
Дякую Марто.Радісно дивитись на твою роботу.Бог тобі на зустріч.

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи