Ідея перетворити місто на велику творчу майстерню, де поряд із іменитими митцями працювали молоді дарування, заінтригувала. Ужгородці й численні туристи спостерігали, як 25 знаних і 15 молодих крайових художників упродовж декількох годин намагалися зафіксувати на полотні момент цвітіння сакур. Перехожі жваво обговорювали роботу живописців, а відтак потроху почали сходитися до Закарпатського обласного художнього музею ім. Бокшая, щоб оцінити кінцевий результат.
По обіді у внутрішньому дворику художнього музею розпочався аукціон, який провів голова Спілки художників Закарпаття Борис Кузьма. Проте це не був традиційний продаж із надбавлянням ціни: вартість робіт була фіксованою. Так, картини відомих митців продавалися по 200 у. о, а студентські роботи – по 100. Коли ж декільком покупцям подобалася одна й та ж картина, вони просто покладалися на удачу – витягали короткого сірника.
Цікаво, що одразу по четверо претендентів виявилося на полотна Оле¬ни Кондратюк, Тараса Усика, Бориса Кузьми й Василя Свалявчика. Доки ж одні купували картини, інші могли почастуватися боґрачем, який варили одразу ж у дворику, та й просто помилуватися сакурами, що цвіли довкруж: і над головою, і на полотнах.
Підсумок першого "Сакура-пленеру" втішив організаторів: з аукціону продано близько двадцяти картин. Частину вторгованих грошей отримають автори, а на іншу планують видати повнокольоровий альбом про закарпатських художників. Справа на часі, адже останнє видання про митців області вийшло понад 10 років тому.
Лариса РОМАНЮК ,
фото Сергія ГУДАКА