Байкери відкрили сезон весіллям. Янголи доріг стартували в закарпатському Солотвині

Після зимової "сплячки" любителі швидкої їзди на мотоциклах різного віку й соціального статусу - і чоловіки, і жінки - зібралися, аби зустріти давніх друзів, завести нові знайомства, поспілкуватися, розважитися, відчути атмосферу братерства й доброзичливості, насолодитися музикою у живому виконанні рок-гуртів Західної України.

 Фішку цьогорічного фесту організатори завбачливо приховали в пункті програми Пробіг мотоколони "з сюрпризом".
 
...Залита сонцем субота. У родині Драгунів із селища Буштина останні приготування до весілля. Наречений - 24-річний Юрій (байкерське прізвисько - Пуля) - років чотири тому вступив до клубу "Мотобратство". Мотоцикли - це не просто його хобі - життя. Недалеко відбіг хлопець і з професією - ремонтує великовантажні автомобілі.
 
Неабияке й щире кохання до нареченої Олександри змусило юнака всерйоз подумати про шлюб. Свого часу разом із друзями замислився, як зробити своє весілля неповторним, незабутнім і змусити говорити про нього все селище й околиці? Відповідь знайшлася сама: дата весілля збіглася в часі зі зльотом.

Звичайно, не всі байкери знали, який сюрприз чекає на них. Близько полудня мотоколона у супроводі співробітників ДАІ з Солотвина прибула до Буштина. Міцні потиски рук, обійми "братів" - гості-байкери вітали друга Пулю. Відтак разом вирушили на сусідню вулицю за молодицею. Повітряними кульками були прикрашені не лише автівки, а й мотоцикли.

Важко сказати, чи очікували на появу такої кількості гостей на мотоциклах родичі нареченої, та односельців і сусідів візит численних "янголів доріг" у повному екіпіруванні, з ніг до голови одягнених у шкіру, та надсадне ревіння їх "звірів" явно приголомшили, давши добрий привід для пліток не на день і не на два. І хоча близько сотні мотоциклів на трасі створювали певні незручності для водіїв автівок, все ж вони зацікавлено спостерігали за видовищем, фотографуючи побачене на камери "мобілок".

Втім сценарій весілля був звич¬ний: викуп молодої, хліб-сіль із рук майбутніх тестя й тещі і врешті, - довгоочікувана зустріч молодят. З роллю помічника весільного старости добре впорався ведучий програми зльоту Тукі-Тукі з Виноградова. Наречений був одягнений у шкіряну жилетку з символікою клубу, наречена ж - традиційно у білосніжно-пишну сукню з фатою.

На щасливе подружнє життя пару благословив старшина клубу "МСС Мотобратство" Петрович (він же Warrior), привітали інші байкери. До речі, найстарший і найдосвідченіший представник братства повідав, що йому вперше випала честь побувати на весіллі в одноклубника. Та й узагалі, як виявилося, це перша на Закарпатті свальба з участю колони байкерів.
 
Дальші урочистості відбувалися вже без вершників  залізних коней. Байкери вирушили у зворотну путь. Мені теж пощастило проїхатися в мотоколоні. Ревіння двигуна, вітер в обличчя, хмари дорожнього пилу, перехоплює подих, скаче адреналін, а поряд плече друга - заради цих відчуттів вони кидають усі справи й зриваються з місць, аби зустрітися з таким ж, як вони, братами по духу.

За якихось півгодини ми на місці. Мій провідник і співрозмовник байкер Афанасій розповідає про особливості тутешнього життя. На території бази відпочинку абсолютно демократична атмосфера. Тут не розмовляють про політику чи гроші. У байкерів інші цінності - свобода, незалежність, швидкість, спілкування за кухлем пива в колі однодумців.

На великій сцені йде підготовка до концерту: музиканти настроюють апаратуру. Увечері буде  концерт наживо й байкерські забави. Тут немало гостей, просто цікавих. За вхід на територію їм довелося викласти 50 гривень. Однак представниць чарівної статі це не стосується - їм вхід вільний.

На галявині вариться духмяний боґрач. Ось уже чотири роки поспіль - саме стільки, скільки існує солотвинський байкзліт, - кухарі не змінюються. Місцеве подружжя - Пішта й Жужика - забезпечує учасників фестивалю м'ясом на шашлики. Місць для ночівлі не бракує: байкери мешкають у будиночках або ж у наметах. Часто беруть із собою дружин, дітей... Такі зльоти для них - найкращий відпочинок.
 
Поспілкувавшись із учасниками фесту, розумію, що попри іноді агресивний зовнішній вигляд, байкери - це душевний, гостинний і доброзичливий народ, об'єднаний своєю несхожістю на інших. Їх філософія - свобода, рівні й вільні дороги, дух братерства...

Наталія Маджара, Буштино-Солотвино

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати