Утроба як банкомат

Інша, прийшовши на прийом до чиновника, гнівно вимагає: «Давай помощь! Діти маю, нє?» Проблема у неї: трохи не вписалася в «графік» – одні виплати вже закінчуються, інші можна очікувати хіба за кілька місяців.

«Грамотні» безграмотні

На державному рівні близько 10 років тому запровадили дуже прогресивну новацію – при народженні дитини виплачують чималі грошові допомоги. Зараз на першого малюка дають 29 160 грн, при народженні другого – 58 320, третього і кожного наступного – 116 640. Із цих сум 9 720 грн виплачують одноразово, решту – рівними частинами щомісяця до повного розрахунку: по 810 (на першу дитину), 1012,50 (другу), 1485,50 (третю та інших). Із 1 грудня виплати мають зрости: 30 960, 61 920, 123 840 гривень відповідно до кількості дітей.

Та далеко не в усіх ці державні гроші йдуть на коляски, памперси, крихітні одежки чи іграшки – подекуди за них живуть, а часто й п’ють-гуляють не лише великі родини, які більше ніде не працюють і нічим не займаються, а й цілі клани.

Соціальна допомога передбачена не тільки при народженні дитини. До досягнення малюком трирічного віку, теж залежно від доходів, виплачують від 130 гривень до 1147 (з 1 грудня – 1218). Законодавці не забули й про малозабезпечених, одиноких, дітей-інвалідів, тих, хто не має батьків і потрапляє в нову родину, наприклад, під опіку. Але ж можна здобути гроші і за всіма цими критеріями водночас! І це вже, відомо, добре налагоджена й відпрацьована система.

Знавці – з ремаркою: не для преси! – пояснюють: зазвичай у ромських поселеннях щодо всіх цих виплат усі дуже «грамотні» (хоч часто не можуть власноруч навіть написати заяву в соціальну службу). У відповідні інстанції приходять із належним пакетом документів, часто у супроводі довіреного від барона юриста.

За всіма статтями

Зазвичай ромки не оформляють шлюб – живуть «на віру» або народжують, бо «так ся стало». Ті ж, хто таки має печатку в паспорті, у разі «дітовиробництва» поспішають офіційно розлучитися. Бо мами-одиначки отримують додаткові виплати: залежно від доходів зараз на дітей до 6 років від 291,6 до 486 грн, із 1 грудня буде від 309,6 до 516 грн, від 6 до 18 років – 363-605 (буде до 643).

Здебільшого такі жінки ніде не працюють, отже не мають доходів, малозабезпечені, тому отримують додаткову допомогу. Коли ж діти ще й інваліди, й за таких умов  і зачаття, і виношування, і життя загалом це не рідкість, треба тільки поклопотатися про оформленням додаткових виплат. Вони складають, залежно від групи інвалідності, підгруп, надбавок за догляд тощо, від без малого 900 грн до близько 1700.

Якщо ж у такої мами троє і більше дітей, вона має ще й 50% пільги на комунальні послуги, щоправда, коли взагалі їх платить.

Тільки-но дитині виповниться більше трьох років і, відповідно, закінчаться виплати на неї, варто офіційно… позбутися її. Найчастіше застосовуваний механізм – за рішенням суду про позбавлення батьківських прав. Тоді на близького родича можна оформити опіку або піклування – і знову отримувати на кожну дитину до 6 років 1944 (з 1 грудня 2064) грн., старших – 2420 (2572) грн щомісяця. Відтак народжуються наступні діти і конвеєр паразитування на державному утриманні налагоджено функціонує.

Статистичні звіти обліковують отримувачів окремих видів допомог. Тільки допитливі працівники соціальних управлінь проводять аналіз, визначаючи – з цікавості, для себе, а не для показників, що окремі родини отримують таким чином щомісяця близько 15 тисяч гривень (!). Для порівняння – інші задля такої зарплатні (звичайно, не тільки її) проходять, часом, крізь пекло, аби стати міністрами чи депутатами.

За словами начальника управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міськради Андріани Сушко, в Ужгороді таких родин близько сотні – з без малого 10 тисяч отримувачів різних виплат на дітей. До слова, приблизно кожен 5-ий із них – ромської народності. Схожа статистика і по області – на ромів припадають кожні 5-6 пологи.

Нещасним бути вигідно

Загалом по області можна навести, наприклад, такі дані обласного департаменту соціального захисту населення: на 1 січня отримували допомогу 16 789 одиноких матерів, за підсумками першого кварталу цього року – 16 997. Однозначно, далеко не всі самотні мами – ромської народності. Наприклад, якщо взяти по районах, то найбільше таких на початок цього року було на Рахівщині (2077), Виноградівщині (1784), найменше у Чопі (128). На початок квітня тенденція збереглася і цифри тільки зросли. Допомогу за опіку над дітьми на 1 січня по області отримували 870 осіб (звісно, теж далеко не всі тільки з меркантильних міркувань!), найбільше з них на Виноградівщині.

За словами директора департаменту Віктора Мацоли, торік різними видами соціальної допомоги на Закарпатті скористалися 122 889 сімей – майже кожна третя родина, на що було використано 1 335,6 мільйонів гривень (на 242 мільйонів більше, ніж у 2011 році). Кількість малозабезпечених сімей, які отримали фінансову допомогу, зросла, сума цих виплат збільшилася на 46 мільйонів гривень. На цей рік витрати, у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму, який береться за основу всіх розрахунків, ще більші. При цьому чиновники визнають: нерідко ті, хто мають пільги, їздять на новеньких «мерседесах».

Тато дворічної донечки – Олександр із Мукачівщини поділився із «Замком» своїм поглядом: «Держава повинна заохочувати народжувати молодих людей – коли це фізіологічно найбільш сприятливо, а за нинішніх умов поки надбаєш нормальну роботу, житло, зі здоров’ям потенційних тата і мами вже чимало проблем. У багатьох європейських країнах також максимальні виплати надаються при народженні першої дитини, а на другу та наступних – зменшуються. У нас же існуючі механізми плодять тільки заробіток на дітонародженні, а ще – не сприяють легалізації зарплат. Держава запрограмувала: вигідно бути бідними і нещасними».

 Руслан Ковальчук