Містичний «гачок». Закарпатська нерухомість із привидами вабить туристів і лякає мешканців

Нерідко люди бояться всіляких полтергейстів і намагаються втекти від нечистої сили якнайдалі. Та містичні апартаменти ваблять відчайдухів звідусіль, а туризмознавці запевняють: Закарпаттю це лише на руку. Тим часом церква закликає не лізти в пекло, поки живі, і називає всю цю демонологічну «родзинку» шарлатанством.

Містичний «гачок». Закарпатська нерухомість із привидами вабить туристів і лякає мешканців

Миші чи привиди?

25-річна ужгородка Євгенія знімає квартиру в Новому районі обласного центру. Каже, завжди висміювала усілякі забобони і полтергейсти, аж доки на власній «шкурі» не переконалась: таки щось містичне є.

«Нинішнє житло орендувати я почала зо два роки тому. Спочатку все подобалося і влаштовувало. А потім помітила, що мої речі зникають або переміщаються… Думала, може, то господиня квартири заходила, а може й справді я десь щось поклала і забула. Запитала в неї, та ні, не заходила. Уночі постійно чувся якийсь дивний стогін і шурхіт. Миші? Я все перевірила – нічого. У мене вже мало «дах» не поїхав…  Навіть пригадалися телепередачі про битви екстрасенсів, де такі «симптоми» називали нечистою силою».

Дівчина розпитала сусідів. «Вони розповіли, що тут багато років тому чоловік повісився… Дружина від нього пішла, а старенькі батьки, котрі жили разом із сином, не витримали горя і продали квартиру іншим господарям, ті – ще комусь і так далі. Нині оселю здають мені в оренду, проте й господиня не знає, що тут трапилося, або просто не хоче розповідати… А сусіди кажуть, що не одна я ту містику бачила-чула. Попередні жителі також скаржилися на подібний стогін-шурхіт. До кого звертатися, я не знаю, тому вирішила просто переїхати у нове помешкання».

«У нас привиди доброзичливі, нікого не чіпають», – усміхається Сергій Кіреєв, директор Мукачівської дитячої художньої школи імені Міхая Мункачі. Каже, оскільки навчальний заклад розмістився в архітектурній пам’ятці XVII-XVIII століття, так званому Білому палаці, то береже чимало легенд і містики.

«Західну частину споруди збудували для міської резиденції князя Ференца Ракоці ІІ у стилі пізнього ренесансу. Східну ж звели за часів графа Шенборна у стилі бароко. Збереглися тогочасні люстри і меблі, піч, шафа з величезним старовинним дзеркалом… Люди кажуть, досі вночі тут можна побачити привидів колишніх покійних мешканців. Ніби помічали, як у сутінках хтось сновигає. А прибиральниця якось розповідала: увечері, як нікого вже не було у школі, мила підлогу. Аж тут хтось наче руку на плече їй поклав… Бідолашна, дуже злякалася».

У селі Драчино на Свалявщині люди бояться навіть проходити повз будиночок, який височіє неподалік АЗС… на могилі дівчинки. Подейкують, її привид досі там живе і нікого не пускає до хати – тому ніхто в ній так і не оселився. А найчастіше полюбляють гуляти нечисті сили і духи покійників мало не в усіх закарпатських замках. 

«Плідна» квартира і демонологічні екскурсії

Привидів і демонів у своїй практиці ужгородський ріелтор Тетяна Русин ще не зустрічала. «Найчастіше люди цікавляться, чи ніхто, бува, в помешканні не покінчив життя самогубством. Не можу сказати, що в моїй роботі були випадки, пов’язані з містикою. Та й узагалі, таке трапляється дуже рідко… Однак пригадую квартиру, яку вже тричі продавали – і тричі в цьому помешканні жінки одразу ж вагітніли і народжували дітей. Оселю наче благословили добрим духом – там бузьок поселився, який приносить діток. Містика якась, але в людей навіть склалася думка, що хто хоче дітей – мусить купити це помешкання».

Тетяна Русин загалом не забобонна, але каже, має своєрідну ріелторську спостережливість. «Завжди пропускаю потенційних покупців уперед, і якщо вони вже присіли, значить, півсправи вирішено. Це свідчення того, що, швидше за все, квартира їм сподобалася».

Туризмознавець Федір Шандор зауважує: на Закарпатті нині розвивається демонологічний туризм, ба більше, ця обласна «родзинка» з поміж подібних посідає перше місце в Україні.

Тури і походи «в гості» до привидів, чудовиськ і всякої чортівні у всьому світі нині в моді. Охочі на власні очі побачити демонів замовляють за шалені гроші путівку до містичних осель. А підприємці, котрі зрозуміли зиск із цього «вподобання», навіть скуповують містичну нерухомість на всіх континентах і роблять на цьому бізнес.

«Наш край багатий на містичні традиції, – каже Федір Федорович, – а містичний туризм в області прекрасно представлений. Повсякчас щороку проводимо мінімум дві-три екскурсії до Чорного лісу або Чорного потоку на Мукачівщині. Також є маршрути містичними місцинами, пов’язаними з діяльністю опришків, на Скелю кохання тощо. Вже традиційною стала екскурсія на Гелловін в Ужгороді. Власне, демонологічний туризм людей не відлякує, а, навпаки, дуже приваблює. У планах – збільшити кількість таких екскурсій».

«2/3 будинків із привидами – шарлатанство»

Зовсім інше вбачає в такому демонологічному туризмі церква. «У більшості випадків по всьому світу це спекуляції і шарлатанство, – зауважує  отець Владислав Ігнатишин. – Багаті підприємці пропонують відвідати старовинні будівлі, у яких щось колись сталося, обвіюють їх легендами і в такий спосіб виманюють від людей, які шукають гострих відчуттів, гроші, заробляють на них. Можу навіть вивести певний коефіцієнт: 2/3 будинків із привидами – це звичайний обман. Хай краще туристів водять у храми.

Дійсно, духи та інші нечисті сили можуть оселятися в будинках і нашкодити їх власникам. Нерідко священиків люди просять освятити помешкання, де трапилося щось неприємне, наприклад, дві-три смерті… Колишні господарі не надто поспішають розповідати про те, що сталося в цій оселі, бо хочуть якнайшвидше позбутися такого тягаря.

Однозначно, той, хто входить у небезпечні канали з привидами (це можуть бути навіть спіритичні сеанси), наражає себе та своїх близьких на страшну небезпеку. Адже людина зазіхає на ті речі, які не відкриває їй Бог. Утім, усяким бісам потрібен, насамперед, живий агент – сама людина або тварина. До будинків чи певних територій нечисть «прив’язується» значно рідше».

Олена Панько

22 березня 2013р.

Теги: привиди, полтергейст

Коментарі

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи