На Перечинщині на «Складі» відроджують давні закарпатські традиції

«Наприкінці 90-х років розформовували колгоспи, а приміщення, які належали їм, продавали. Тоді я вже займалася туризмом. Саме в цей час у мене гостювали німці. Вони ж і наполягли, щоб я купила те приміщення й облаштувала його під центр міжнародних зустрічей. Я не була готова до цього. Та й родичі казали, що, крім щурів, там нічого немає. Але німці переконали мене, допомогли. Я придбала склад і почала потроху облаштовувати його», – пригадує, як усе почалося, Аліса Смирна.

Тепер співпрацює з туристичними фірмами, які розробляють поїздки так, аби групи могли проводити у Дубриничах прощальні вечори. Як для закордонних, так і українських туристів місцеві мешканці складають програму для відпочинку з дороги, щоб можна було поспівати, потанцювати, дізнатися багато цікавого про місцеву культуру і традиції, зберегти гарні спогади про запальні «Вичурки у Дубриничах».

До зустрічі туристів Аліса Смирна залучає односельчан. Наприклад, жінки готують місцеві страви – пасулю з капустою, кнедлики із сегединським гуляшем, вареники, деруни, домашній хліб, калачі тощо. Буває, дубриницькі ґаздині проводять і майстер-класи, де гості можуть навчитися готувати всі ці наїдки. 

Запрошують на вечорниці і тутешніх музик, два роки поспіль для туристів діє спеціальна програма з жартами і танцями та елементами лемківського весілля. Пригадує Аліса, як торік проводила у «Складі» прощальний вечір для 50 австрійських гостей. Для них влаштували театралізоване дійство, на якому одружували 80-річну пару. «Молодята» одягли народні костюми нареченого та нареченої. Гості побачили обряд чіпчання молодої і під запальну музику виводили «хустковий» танок. Усіма цими традиціями поділилися з Алісою односельчани.

Коли у Дубриничі приїздять гості з інших країн, у музеї діє виставка-продаж сувенірів, які виготовляють народні умільці. Власне щодо постійної експозиції закладу, то тут знаходиться дуже багато старовинних речей, які колись були в активному вжитку закарпатців: маслобійка, веретено, куделі, прес, сепаратор. Можна знайти і кросна, граблі, вили, косу, возик, народний одяг тощо. Всі експонати збирає активістка по селах Перечинщини. Нині люди і самі пропонують купити від них що-небудь.

За словами Аліси, багато років ніхто не вірив у те, що з цього задуму бодай щось вийде. Спершу навіть дорікали їй: мовляв, показує австрійцям найгірше. Тепер дубриничани звикли, що для гостей такі зустрічі є екзотикою, тож із травня до жовтня всі чекають на туристів.