Наразі саме це по¬ле в Горя¬нах – єдиний майданчик для бодай якогось відпочинку дітей у цій частині Ужгорода. Кажуть, воно тут уже понад півстоліття. І не одне покоління горянців на ньому виросло. Як запевняють місцеві, майже всі вони бавили тут у футбол і вчилися їздити на велосипеді. Так було донедавна. Але, здається, комусь таки муляє очі вільний шмат землі в мікрорайоні, бо в жовтні цього року приїхали, за словами тутешніх, якісь високі чини й без дозвільної документації та жодного плану робіт грейдером вирвали ворота з землі, поламали й хотіли кудись відвезти. Але люди ворота не віддали, забрали й занесли у найближчий двір на зберігання.
Горянці Артур Петрулич і Тиберій Кузьма розповіли, що два дні потому кілька хлопців, які активно грають у футбол, попросили змайструвати їм тимчасові малі ворота: «Оскільки був потрібен шмат труби, то ми зварили два турніки й закріпили їх на полі». Саме цю, зроблену своїм коштом, імпровізовану футбольну брамку тепер і доводиться після кожної гри ховати на обійсті.
Минулого ж року, місцеві діти після школи ходили ринком на вулиці Краснодонців й збирали дерев’яні піддони, відтак власноруч, не чекаючи ні від кого допомоги, облаштували «кустарну» роздягальню. Її теж хотіли знести грейдером, але люди стали стіною і своє таки відборонили. Крім того, діти, щороку навесні розчищають поле й готують його для грального сезону. Влітку ж на майданчику збирається вся місцева юнь.
Невідомі на грейдері нібито запевняли людей, що облаштують поле: встановлять штучне покриття, нову огорожу тощо. Але горянці переконують: їм цього не треба, бо, найімовірніше, після таких пертурбацій майданчик буде платним і стане чиїмось черговим бізнесом. Але ж далеко не всі батьки зможуть регулярно оплачувати своїм чадам задоволення пограти в футбол. Тому місцеві твердо вирішили відстоювати поле до кінця.
Як розповів Тиберій Кузьма, у 50-х роках минулого століття виникла ідея створення для молоді футбольного майданчика. Для цього вони разом з Андрієм Товтом дістали дозвіл у тодішнього голови колгоспу на виділення ділянки, своїм коштом закупили труби, зварили їх, викопали ями й залили бетоном тощо. Наприкінці «диких» 90-х на поле також зазіхали: було рішення про надання землі під будівництво одному з тодішніх босів. На майданчик навезли каміння й дощок, але й тоді люди відстояли своє.
Артур Петрулич відзначив, що свого часу один із сусідів на цих воротах влаштував «скотобійню»: запросто на очах дітей вбивав корів і здирав із них шкуру. Але й це варварство вони пережили. І все, що хочуть нині, – аби поле залишили дітям для гри, адже малі горянці не просто без пуття ганяють м’яч – футбол для них став серйозним заняттям: цьогоріч-бо посіли третє місце в першості Ужгорода.
Тому громада вирішила направити колективне звернення до виконкому Ужгородської міської ради, оскільки саме цей орган, згідно із законами «Про благоустрій населених пунктів» та «Про місцеве самоврядування», зобов’язана створювати інфраструктуру для масового відпочинку та спорту. Звертатимуться й до прокуратури. Адже без публічних зборів мешканців й обговорення невідомі демонтували ворота, завдавши майнову шкоду громаді мікрорайону. Горянці хочуть знати: кому ж конкретно вони мають «завдячувати» за спробу рейдерства.
Лариса Романюк
anatol-m@inbox.ru 2016-07-12 / 19:49:47
ДОБРИЙ ВЕЧІР! А .СРОВІСТЬ Є А ЧОМУ ЛБДИНУ ЯКА ПАШЕ ДЕНЬ І НІЧ НА ЦІ ГОРЯНИ І РАДВАНКУ НА ШАРУ НЕ ГАДАЛИ ВАСИЛЯ ПОПОВИЧА І ПОЛЕ ЗБІРІГ І САДОВУ І ГОРЯНСЬКУ І ПР.МУХЗЕЙНИЙ ЗААСФАЛЬТУВАЛИ І СВІТЛО КОЛО РОТОНДИ ЗРОБИЛИ І ЙОГ НЕ ТРЕБА ЗГАДАТИ А ПОШТУ В ГОРЯНАХ ЗБЕРІГ І ВИБИВ ГРОШІ НА РЕМОГТІ І ЗУПИНКА НАМКРАСНОДОНЦЯХ ТО ЯК....БЕЗ НЬОГО ЗАВАЛ