Вірники просять архієпископа Феодора ставитися до української мови як до богоугодної

Вірники просять архієпископа Феодора ставитися до української мови як до богоугодної

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ЙОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВУ
архієпископу мукачівському й ужгородському Феодору

Високопреосвященний архієпископе Феодоре! Ми, православні вірники, висловлюємо Вам глибоку повагу і вдячність за Ваше щире богослужіння та спрямування наших закарпатців до Спасителя. Однак не можемо покірно ставитися до деяких проявів нашої церкви, які, вважаємо, лише шкодять нашим вірникам. Поштовхом до таких міркувань спричинився випуск у світ журналу «Православний літопис» за липень-серпень 2012 року, головним редактором якого Ви є.

У змістовних і корисних статтях цього журналу навряд чи хтось сумнівається, проте нас хвилює інша його сторона. Мимоволі напрошується питання: для кого призначений, кому посвячений, на кого розрахований і, нарешті, з якою метою? Адже і в перших його номерах близько третини, у пізніших — і половина, а в останньому номері з 36 сторінок тільки 9 (дев’ять) подані нашою рідною україн­ською мовою, ін­ші 27 сторінок — ро­сійською. Ваше ви­сокопреосвящен­ст­во, що на це скаже молодь ві­ком до 30 років, які не вивчали в школах російської мови або верховин­ці, які не володіють російською мовою? І нічого дивного. Десь уже згадувалося у пресі, що навіть президент Російської Федерації Путін і кінорежисер Михалков під час спілкування з українцями просили перекладачів. Не віриться, щоб журнал не був розрахований і на простих мирян, бо тираж його аж одна тисяча примірників.

Дивує, що і стаття протоієрея Андрія Ткачова «Критерий нашей церковности» написана російською мовою. Адже отець Андрій по матері — українець, володіє українською не гірше за російську. Ми його високо цінуємо, особливо і за його переконливі відповіді на запитання на радіо по п’ятницях. На жаль, останнім часом його чомусь не чути.

Користуючись нагодою, звертаємося до Вашого преосвященства переконати викладачів духовних семінарій та академій України, щоб вони не вимагали від студентів та молодих священиків на богослужіннях церковнослов’янською російської вимови, а дозволити їм озвучувати її так, як це роблять усі старші священнослужителі Закарпаття, до якого звикли наші вірники віками.

Нас обурює і те, що релігійна література, у тому числі календарі й типікони в нашій області і за її межами у книгарнях чи церковних лавках  пропагуються в основному у російських виданнях. Чому представники вищого духовенства не турбуються про українців, про той народ, серед якого вони живуть і хто їх утримує? Де ж та любов до ближнього, яку так цілеспрямовано пропагував Ісус Христос? Апостол Іоанн писав: «Хто не любить, той Бога не пізнав, оскільки Бог є любов» (1 Ів. 4:8). Не забуваймо, що у Господа всі народи і мови рівні. Зневажати рідну мову – то гріх і безчестя.

Ми стурбовані тим, що, очевидно, через Ваше потурання на Закарпатті активно проводиться зросійщення монастирів і світських церков, що викликає занепокоєння і гнівний протест у вірників. Не треба закладати міну упові­льненої дії, бо вона приведе до розколу православних вір­ників, чого так чекає сатана.

Нам дуже прикро, що окремі представники монастирів і священнослужителів поширюють нісенітницю, що українська мова є небого­угодною, що треба спіл­куватися зі Всевишнім тільки церковнослов’янською мовою та ще з ро­сійською вимовою. Про це ніде в Святому Пи­сьмі не написано. Там сказано, що треба спілкуватися з Господом зрозумілою мовою (1 Кор. 14), якою для нас є рідна мо­ва. Варто запам’ятати й виконувати настанову апостола Павла: «Як­би ми або Ангел із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай бу­де проклятий!» (Гал. 1:8). 

Перед тим, як звер­нутися до Вашого високопреосвященства з цим листом, нас мучив сумнів: чи не забагато собі дозволя­ємо. Однак у статтях протоієрея Максима Козлова «Одиночество в храме» (Православний літопис. — 2012. —  №4. — С. 32—34) ми знайшли заспокоюючі слова (подаємо в перекладі українською мовою): «Не бійся розмовляти зі священиком. Навіть якщо це буде не найпростіша розмова, донесіть йому свою занепокоєність тим, що реально хвилює, що лежить на серці…» (С. 34).

Ваше високопреосвященство, за­свідчуємо Вам глибоку повагу і залишаємося з надією на порозуміння  — Ваші вірники. Всього 23 підписи.

Семен Мельник, Іван Тегза, Іван Хланта, Іван Стан  та ін.

09 жовтня 2012р.

Теги: Феодор, мова

Коментарі

Василь 2012-11-13 / 18:37:05
Я вже майже рік передплачую "Православне Закарпаття". Газета видається на українській мові і, до речі, також з благословення архієпископа Феодора та Хустського Марка

SpaceMan 2012-10-12 / 23:49:01
http://www.ugcc-in-russia.narod.ru/

Українські греко-католики в Росії вільно українську мову тримають собі.

"що вирішили молитись на руській?"
А руська в плані русинська мова, чи то пак діалект, як вважають науковці-філологи (всі ті гуманітарні науки дуже сильно залежать від суб’єктивізму: самі правила вирізнення і визначення мови поставимо, за ними самі і класифікувати будемо)не є одним і тим же, що і російська. Краще вживайте словосполучення "російська мова", бо якраз ідеться про те, що церковно-славянську русифікують. Проти цього навіть священик Димитрій Сидор, якщо не вірите, спитайте його. Церковно-славянська мова у наших краях споконвіків звучить оригінально. "Ять" читається як "і", а не "е" і такі інші аспекти.

А взагалі я спори на мовах між жителями Закарпаття вважаю недоречним, бо народ краю полінаціональний і полірелігійний, в цьому особливість краю. Є дердавна мова українська - всі мають її знати, а все друге хай кожні громади собі вирішують як спілкуватись і якумову на Літургії хочуть мати. Хай просять собі у єпископів таких священиків, щоб слжили на тій мові, що хоче громада.

кадилик 2012-10-12 / 21:30:40
невже стільки кацапів раптом зявилось на закарпатті, що вирішили молитись на руській ? невже нема ніякого патріотизму?
чи то просто попики продажні і не люблять ні мову, ані свій власний народ.

Клим 2012-10-10 / 09:39:36
Громада вирішує сама на якій мові молитися,а якщо сам священик цього не хоче, то ніякий архієпископ його не зможе примусити. Тут скоріше питання порозуміння священика зі своїми прихожанами (які,до слова, його утримують і мають повне право вимагати служіння такою мовою, яка їм по серцю). Блаженнійший митрополит Володимир благословив богослужіння українською мовою і жодних перешкод, окрім небажання самих священиків, які вивчились служити "пакі-пакі", тут немає.
Журнал, скоріш за все, є у більшості передруком з російських сайтів та літератури, яку сам видавець просто лінується перекладати на українську. Нехай візьмуть у штат філолога чи коректора, який зробить цю роботу і питання буде знято.
Щодо російськомовного книговидання, то це проблема те тільки церковна, але й загальнодержавна. Зніміть податки, знайдіть можливість розвиватися українській книзі.

сорри 2012-10-09 / 22:10:15
Йдеться не про мову, а про ВИМОВУ. Російське православ'я запроваджує в нас читання старослов'янською мовою у варіанті, за звучанням наближеному до російської мови. А це не відповідає нашим традиціям. Це точно так, як тулять всюди "цибульки" на тонких шийках, яких ніколи не було в традиціях церковного будівництва на Закарпатті за винятком кількох білоемігрантських власне російських церковець у цілковито російському стилі, споруджених у 20-х роках... УПЦ Московського патріархату (власне, РПЦ) займається поширенням на Україні русского духа в руслі політики Путіна-Гундяєва. Тому вона може надурити селян, але не надурить інтеліґенцію. А тому вона ніколи не стане у нас своєю. Якщо,звичайно, не змінить цю тактику...

7623 2012-10-09 / 22:02:26
По вимові - це неправда! Хто як хоче, так ся і молить! Є приходи і мадярські. і із страослав"янською вимовою українською і російською,і УКРАЇНСЬКОЮ! Наприклад В Ужгороді є дві церкви, а саме в залізничній лікарні та напроти греко-католицбкої семінарії в капличці в Минаї, де Богослужіння звершується українсько. Де як хоче САМ народ!

ната 2012-10-09 / 21:56:59
Стаття цілковито правдива. Хочеться приходити на молитву, але засилля російської вимови навіть заважає молитві, так як душа не сприймає цієї вимови спокійно. Душа радіє в храмах Київського патріархату, хоча, на жаль, їх не багато.

Іван 2012-10-09 / 21:11:31
Іісус Христос на страшному суді не питатиме з якою мовою ви до нього йшли.

батя 2012-10-09 / 20:47:49
упц мп на закарпатті це чисто комерційний проект а ще пята колона один із священникі у Костилівці проводить службу на російській мові хоча народився у звичайному гірському селі на простій закарпатській їжі і розмовляє на українській мові.Напрошується питання ким це інспіровано. Сумно слухати такі служби

SpaceMan 2012-10-09 / 16:19:23
Грамотно написаний лист.

Особливо оце мені сподобалось: "а дозволити їм озвучувати її так, як це роблять усі старші священнослужителі Закарпаття, до якого звикли наші вірники віками"


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи