Ужгород зібрав учених-ботаніків та екологів Східної Європи

Закарпатських біологів знає увесь світ, зокрема на цьому наголосили гості з Тернопільського та Волинського вишів. А завідувач кафедри ботаніки, доцент УжНУ Олег Колесник розповів про відому усій країні ужгородську наукову школу ембріологів.

Аби дослідити цитоміксис – взаємодію клітин, Олена Кравець, провідний науковий співробітник Інституту харчової біотехнології і геномики НАН України, провела експеримент. Три види злаків піддала гамма- й УФ-опроміненню та висадила у ґрунт – саме у такий спосіб й активізувала необхідний процес. «Цитоміксис є природнім явищем-інтригою, вперше описаним на початку XX століття, – зауважила дослідниця. – Нині серйозно його вивчають у Китаї. Наш експеримент показав, що процес цей двоякий: спричиняє патології і виконує санітарну функцію».

Понад 10 років досліджує болотні екосистеми краю Українських Карпат, зокрема верхів’я річки Тиса, доцент кафедри ботаніки УжНУ Любов Фельбаба-Клушина. На Виноградівщині і Тячівщині науковець відшукала рослини, зовсім не типові для флори нашого краю. А в Ґорґанах натрапила на 10 кущиків багна болотяного, що росте переважно на Поліссі, а також південно-атлантичні й американські види, рідкісні сфагнуми, нові релікти. Усього знайшла на болотах 601 вид рослин, із-поміж яких майже 47 % потребують охорони. «Це ілюструє негативні процеси в області, пов’язані зі зміною клімату, зокрема засухою, – резюмувала дослідниця, – а також ті, що спричинені антропогенним чинником – люди осушують болота».

Фармацевтичною ботанікою й біохімією, або фармакогнозією, займається Наталія Воробець, професор Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Наразі дослідниця вивчає рослини, які допоможуть при лікуванні судом. «Щороку відсоток хворих на недуги, які викликають судоми (наприклад, епілепсія), зростає, – розповіла пані Наталія. – Ми виявили в Україні 20 видів рослин, які зцілюють ці хвороби. Проте за останні роки вміст вітамінів у них знизився. А той самий вид у різних кліматичних зонах має різний біохімічний склад, дуже впливають на «витяжки» з рослин токсиканти. Тому торік євроспільнота дозволила використовувати в медицині лише культивовані види. І коли до нас приїздять фармакологи з-за кордону, ми показуємо їм плантації наших лікарських трав, вони тільки кажуть: гарні, але ростуть у неконтрольованих умовах».

Відтак міжнародна конференція продовжується в секційному режимі на біологічному факультеті УжНУ. Учені обговорюють екологію рослин, експериментальну ботаніку, декоративне садівництво тощо, а в неділю відвідають Центр реабілітації бурих ведмедів у НПП «Синевир».

Теги: Біологи, конференція, ужНУ

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати