Іван Габор: «Чиї ж ми правонаступники?»

На переконання Івана Габора, «Україна як незалежна держава є результатом історичних змагань народу за створення власної держави. Українці, як і інші народи світу, прагнули мати свою державу, яка б захищала їх від ворогів, розвивала українську культуру, економіку, зберігала історичну спадщину, традиції, звичаї …»

«Додавши декілька історичних фактів, він нагадує хто стояв на шляху створення незалежної української держави – «Колонізатори  - Росія, Польща, Туреччина, Угорщина та інші держави, до складу яких входили певні території, населені етнічними українцями. Жодна з них не ставила собі завдання створити українську державу. Скоріше навпаки. Колоніальні, по суті, режими робили все, аби асимілювати українців. Найбільш яскраво  це вийшло в Угорщини, де  завойовники не тільки підкорили місцеве населення, але й витіснили його мову, культуру та релігію. При чому сама угорська нація тривалий час була гноблена і послуговувалася німецькою мовою як державною. Дехто сподівався, що коли Угорщина отримає незалежність, вона буде з повагою ставитися до русинів-українців, допомагатиме їм розвивати свою культуру, традиції, мову. Насправді ж, сьогодні в Угорщині немає жодної української школи, хоча етнічних українців(русинів) там у рази більше, аніж етнічних угорців в Україні. Подібне творилося і в Росії, де царськими указами забороняли українську мову, в Радянському Союзі, де фізично винищували українців (найперше еліту) через голодомори та кулаги».

«Не є винятком й сусідня Румунія. У 1918 у українському місці Сигет (центр Марамороша) збори представників краю проголосували за приєднання до України. Румунського населення тут ледве добігало 30 %. Зараз тут майже не залишилося українських шкіл, культурних закладів. З іншого боку, в Закарпатті угорці і румуни мають усі умови для збереження і розвитку своїх національних культур», - констатує політик.

Представник УНП додає «Держави з глибоким національним корінням завжди намагаються захистити духовні надбання свого народу.

Україна ж постала у 1991 році і є продовженням козацької держави, УНР, ЗУНР, Карпатської України, але аж ніяк не Угорщини, Чехословаччини, Польщі, Радянського Союзу. Безумовно, з історії не можна викидати окремі сторінки. Але методологічною помилкою багатьох представників української влади є те, що вони ніяк не можуть розібратися в тому, що є українське, а що ні».

Обурений таким вчинком, голова Закарпатської ОО УНП каже: «Якби Міклош Козма дізнався, що його портрет вивісили у приміщенні українського урядового будинку поряд з портретами представників української державної влади, він би точно перевернувся у домовині».

З іншого боку, Івану Габору зовсім не зрозуміло, чому там немає портрета Августина Волошина?

На його думку, безумовно, така постановка питання викличе дискусії, але рано чи пізно всі ми маємо відповісти на питання: «Чиї ж ми правонаступники?»

Теги: УНП, Іван Габор, Карпатська Україна, Міклош Козма

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати