«Наша Україна» повертає свій електорат?

Віктор Ющенко

7 замість 4-х?

5%-ий бар’єр мають шанси подолати 7 партій. Такі дані оприлюднила Всеукраїнська соціологічна служба (загальноукраїнське опитування проводилося з 28 по 30 вересня за квотною вибіркою, опитано 2500 респондентів, можлива похибка - 2,2%). У Партії регіонів – 20,3%, у “Батьківщини” - 16,6%, УДАР – 14,2%, КПУ – 10%, і ще троє мають шанси потрапити до Верховної Ради: «Україна – вперед!» - 5,1%, «Свобода» - 4,7%, і «Наша Україна» - 3,8%. Коментуючи  зміни у ставленні виборця до останніх трьох учасників за результатами двох місяців кампанії, директор з досліджень Всеукраїнської соціологічної служби Борис Сагалаков зазначив, що «раніше ні одна із цих сил не претендувала перейти 5-процентний рубіж».

Аналогічні тенденції, хоч і з певними відмінностями в цифрах, відзначають Агентство політичного консалтингу «Перспектива» та Інститут соціологічних та маркетингових досліджень – за результатами опитувань, проведених відповідно 11-23 вересня та 16-26 вересня по всій території України (опитано відповідно 2000 та 1200 осіб; можлива похибка –відповідно 3% та 2,3%). Лідирує Партія регіонів, за нею йдуть «Батьківщина», УДАР та КПУ, а серед «наздоганяючих», які впритул наближаються до прохідного бар’єру, - «Свобода» 4,9% (4,3%), «Україна-Вперед» 3,5%, «Наша Україна» 3,7% (3,8%). 

Ностальгія за часами демократії

Варто пам’ятати, що на минулих президентських виборах Віктора Ющенка підтримали 5,45%. Протягом останнього місяця він розгорнув доволі активну кампанію. Аналіз зустрічей з виборцями та ефірів (як-от резонансна бесіда з Савіком Шустером на Першому національному) вказує на те, що сьогодні, після двох років мовчання, він уже готовий визнавати свої помилки у кадровій політиці часів президентства. 

«Зростання рейтингу «Нашої України» можна пов’язати із погіршенням бізнесового клімату та згортанням демократичних процесів в країні. Ці явища змушують людей повернутися до минулих часів президентства Ющенка та переосмислити його роль», - вважає політичний експерт Леонард Левицький.

Тобто виборець просто повертається до Ющенка і «Нашої України». Борис Сагалаков зазначає, що «більше 40% голосують «за залишковим принципом» - не тому, що вони є палкими прихильниками тієї чи іншої політсили, а тому, що кращого вибору на сьогоднішній день для них немає».

Тенденція: праві набирають обертів

Аналітики вважають: ситуація свідчить про активізацію патріотичного електорату, який досі не поспішав визначатися зі своїми уподобаннями. Це люди, які надають перевагу не новим проектам і обличчям, а партіям і політикам із визначеними цінностями. 

Заступник директора агентства політичного консалтингу «Перспектива» Назіп Хамітов наголошує, що чим ближче до дня виборів, тим менше громадян, які не визначилися: «Якщо ще 2 місяці тому третина виборців точно не знали, за кого голосувати, то за даними останнього опитування ця цифра зменшилася до 20%». І в останні тижні, не виключено, тенденція збережеться.

Слід зазначити, що на початку кампанії опозиційний виборець був схильний голосувати більше «проти» існуючої ситуації, ніж «за» побудову чогось нового, а тому йшов за протестними гаслами УДАРу та «Батьківщини». За півтора-два місяці кампанії він отримав час придивитися до ситуації, звикнути до навали політичної реклами та почав самостійно оглядатися в пошуках ближчих для себе партій – передовсім, із прогнозованою політичною поведінкою в контексті побудови якогось зрозумілого майбутнього. 

Так, для патріотичних виборців неприйнятною є невизначеність «Батьківщини» та УДАРу щодо «мовної проблеми», питань УПА, або ж, наприклад, голосування фракції УДАРу в столичній міськраді за перейменування вулиці Івана Мазепи у Києві на «Лаврську», яке фактично відбулося на прохання Московського патріарха Кіріла. Чи спільні голосування у 2008 році представників нинішньої об’єднаної опозиції з Партією регіонів. А поміркована патріотична частина електорату часом не сприймає занадто радикальної позиції «Свободи».

Прогнозуючи зміни рейтингових конфігурацій, Борис Сагалаков зазначає, що “кардинально за цей місяць у великих політичних сил великих зрушень уже не буде”. «Чому так відбувається? Причина в тому, що стратегія компанії, яку повели Партія регіонів і «Батьківщина», побудовані на деструктивні, а тому рейтинги цих політичних сил не зростають», - каже експерт.

Натомість, за його словами, “вирішуватиметься доля партій зони ризику” - Королевської, “Свободи” і “Нашої України”.  Він також зазначив, що свої корективи вносить явка, і, «безумовно, рейтинг цих партій серед виборців, що прийдуть на вибори, вищий, ніж серед усіх опитаних». Слід зазначити, що вже сьогодні, за результатами двох інших згаданих досліджень, серед тих, хто має намір прийти на виборчі дільниці, "Свободу" готові підтримати від 4,7% до 5,4%, «Нашу Україну» - від 4,1% до 4,5% виборців.

Результати досліджень свідчать, що нині українці потребують ґрунтовних змін, проте багатьох лякає перспектива політичної війни. Тому прагматичні політичні сили можуть сподіватися на хороший результат. Крім того, на думку експертів, в «Нашої України», на відміну від інших політичних партій, існує ще не задіяний значний електоральний резерв, тоді як більшість політсил уже досягли свого електорального максимуму.

Теги: Наша Україна, результатати опитувань, праві

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати