А вже через три дні угорський міністр заявив зворотне - про поновлення кредитного співробітництва з МВФ. На початку цього тижня, 21 листопада, "установа з трьох літер" теж офіційно підтвердила цю інформацію. Що ж вплинуло на такий 180-градусний розворот?
У листопаді 2008 року МВФ, ЄС та Світовий банк надали Угорщині, яка стояла на грані дефолту, кредит у розмірі 20 млрд євро. З них 12,5 млрд надійшли від МВФ. Наданими кредитами Угорщина скористалася двічі - восени 2008 і весною 2009 року - у розмірі 14,29 млрд євро. Ці кошти були використані для поповнення резервів Національного банку країни та для придбання цінних паперів.
Улітку ж 2010 року очолюваний Віктором Орбаном новий угорський уряд, проголосивши політику "вільних рук", курс на "відновлення втраченої економічної незалежності" і "суверенітету економічної політики", відмовився від кредитів МВФ, мотивуючи це неприйнятним для країни диктатом з боку фінансової установи. Під час нещодавнього виступу перед слухачами London School of Economics Віктор Орбан переконував: правильно вирішив уряд, що взамін "великодушності" МВФ, Угорщина надала перевагу ринковому фінансуванню. У роботі з цією фінансовою установою офіційному Будапешту не подобалися методи МВФ: нав'язування заходів із "затягування пасків" для населення, диктування розміру дефіциту держбюджету і засобів його досягнення.
На думку голови парламенту Ласло Кевера, "там, де був присутній МВФ, і де пробували здолати кризу, дотримуючись вимог цієї організації, завжди наступала економічна та соціальна катастрофа".
Кредитами МВФ Угорщина почала користуватися ще з часів "гуляшного соціалізму", хоча це їй мало в чому допомагало. Принаймні, з того часу почали накопичуватися державні борги, які сягли критичного розміру - 82 відсотки до ВВП, або близько 160 млрд доларів (що, з урахуванням 10-мільйонного населення, становить майже 16 тис. доларів на кожного жителя країни).
Після цього Угорщина обрала для подолання фінансової кризи особливий шлях, консолідуючи державні фінанси як ринковими, так і позаринковими методами. Певної консолідації фінансового становища країни вдалося досягти, зокрема, завдяки власним, дещо відмінним від практики інших країн, заходів: запровадження єдиної (16 відсотків) ставки податку на прибуток, 16-відсоткового податку на приріст капіталів, додаткового банківського збору, а також додаткового "антикризового" податку на підприємства телекомунікаційної, енергетичної сфер, оптово-роздрібної торгівлі, в яких домінують іноземні інвестори.
Щоб допомогти боржникам іпотечного кредитування, для них відкрили шлях до покриття кредиту на валютній основі за фіксованим, а не ринковим валютним курсом. За умови укладення угоди з МВФ багато з цих позаринкових заходів були б неможливими.
За даними міністерства національної економіки, у 2011 році державний бюджет Угорщини буде закрито з позитивним балансом. Вперше за 7-річний період членства у Євросоюзі дефіцит державного бюджету країни буде нижчим за 3 відсотки. Угорщина цього року на 10 відсотків скоротила обсяг державного боргу.
Тепер же, за словами міністра економіки Дьєрдя Матолчі, Угорщині, при збереженні здійснюваної економічної політики, необхідна "захисна парасолька". Нею маю стати саме МВФ, який, за поясненням урядовця, вбереже країну від кризи у єврозоні та поліпшить привабливість Угорщини для інвесторів.
Очевидно, без сторонньої фінансової допомоги окрема країна ЄС вибратися із пастки кризи в єврозоні все-таки не в силі.
Степан Ваш, УКРІНФОРМ
Словянин 2011-11-29 / 20:49:15
Дума Сергій мислить цілком правильно. Хосен воргів людства - МВф - проблема і українців, і німців, і росіян, і французів, і чехів, і греків та ін.
Дума Сергій 2011-11-29 / 08:50:29
Прямо як у фільмі "Дух времени",надаються кредити для того щоби збільшити залежність від відсотків, і тим самим зруйнувати економіку......
Цитую :"там, де був присутній МВФ, і де пробували здолати кризу, дотримуючись вимог цієї організації, завжди наступала економічна та соціальна катастрофа".