Низка громадських організацій в Україні, провівши дослідження, заявила, що отримання віз українськими громадянами у посольствах країн Шенгенської зони і далі лишається непростим, а подекуди і "дискримінаційним". Згідно з опитуваннями, в середньому у консульствах ЄС відмовляють приблизно 7%
Ті закиди на адресу країн-членів ЄС пролунали незадовго до заплановного на листопад саміту Україна-Європейський Cоюз і надій Київа на отримання Плану дій зі скасування візового режиму між Україною і країнами-членами ЄС.
План - двері до безвізового режиму
Наприкінці жовтня міністри закордонних справ країн-членів ЄС на зустрічі в Люксембурзі визначили основні параметри Плану дій для України щодо скасування візового режиму. Передбачено, що цей документ складатиметься з двох частин: законодавчої та практичної.
На першому етапі Україні доведеться схвалити необхідні зміни до законів та підзаконних актів, які б відповідали вимогам ЄС, на другому – провести технічну роботу з їх реалізації на практиці.
Поки що невідомо, на який термін буде розрахований План дій, і коли українці зможуть розраховувати на скасування візового режиму з країнами ЄС. Однак голова парламентського комітету з питань євроінтеграції Борис Тарасюк налаштований оптимістично.
"Депутати Європарламенту і Верховної Ради дійшли висновку, що бажано було б, аби цей безвізовий режим було запроваджено для українських громадян до 2012-го року".
Чиї візи отримати найважче
Тим часом низка громадських організацій в Україні представила рейтинг візової політики консульств країн, які перебувають у Шенгенській зоні. Останні позиції у рейтингу посіли Італія, Іспанія і Греція. Дослідження показали, що у цих консульствах найскладніше отримати візу. А найкращим у рейтингу визнали консульство Угорщини, перш за все за видачу віз українцям, що мешкають у прикордонній зоні.
Рейтинг консульств Шенгенської зони складався на основі опитувань майже 2 тис. осіб у 9 містах України. Опитувалися лише ті люди, що проходили всю візову процедуру самостійно. Вони заповнювали анкету, де вказували різні параметри – від тривалості очікування на візу і черг у консульстві до ставлення персоналу до заявників.
Дослідження підтвердило, каже директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, що відмова видати візу залежить не від того, у якому місті за нею звертаються, а від консульства країни, яке воно представляє.
"Важко це пояснити якимись об'єктивними відмінностями між тими заявниками, які приходять до цих консульств. Отже, ми робимо такий висновок-припущення, що має місце певний політичний компонент. У одних консульствах показник відмов становить 2%, в інших це може бути 10% і навіть 15%. Наше опитування, проведене у серпні, виявило рівень відмов – близько 7% у середньому по ЄС", -каже експерт.
Натомість заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін посилається на свої дані.
"Одним із ключових неписаних критеріїв є критерій у 3% відмов у візах. Якщо він є меншим, то країна розглядається як реальний і достойний кандидат на подальше просування у безвізовому діалозі. На сьогодні Україна - на порозі досягнення цього важливого критерію. Це ще раз свідчить про прогрес у виконанні угоди про спрощення видачі віз".
Чистий паспорт - не зажди добре
Найпоширенішими причинами відмови у наданні віз експерти називають дві – неправильно заповнені документи і невпевненість у щирості намірів заявника. Це коли у консула виникають підозри у тому, що людина надає неправдиву інформацію.
Тоді у заявника можуть попросити додаткові документи, що підтверджують його слова. Голова громадської ініціативи "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко каже, щокількість документів, які вимагають, може бути потенційно безкінечною.
"Сумніви, які з'являються щодо мети поїздки, можливо, провокують у консульських службовців потребу вимагати цю кількість документів, але в той же час важливо пам'ятати про те, що багато цих документів є деклараційними за своїм змістом".
Серед неофіційних причин у відмові видачі Шенгенської візи може бути і така – "чистий", тобто, новий паспорт, в якому немає жодної візи. Якщо людина має паспорт, з яким раніше нікуди не їздила, то ймовірність отримання візи дорівнює майже нулю, - запевняють експерти.
Керівник консульсько-візового відділу Латвії Даце Аракелян каже, що консульства ЄС поки не мають спільної бази даних, тому не можуть перевірити до яких країн ЄС ця людина їздила раніше і чи все там було в порядку.
"Кожна країна має свою базу даних. У нас немає інформації щодо шенгенських віз, виданих іншими посольствами. Але ми працюємо над створенням такої системи, і вона невдовзі має запрацювати".
Специфіка деяких консульств
У консульствах Греції, Італії та Іспанії, які містяться у рейтингу на трьох останніх місцях, практикується своя норма перевірки українських громадян. Вони вимагають з'явитися у консульство після поїздки до їхньої країни протягом тижня. Для цього у паспорт поряд із візою ставлять штамп із словом "повернення", а біля нього лишають місце для дати, коли заявник з'явиться у консульстві. Якщо ж він проіґнорує цю вимогу, наступного разу візу у цьому консульстві вже не отримає. Крім того, це також буде таким собі тривожним сигналом для консульств інших країн Шенгенської зони.
У Візовому кодексі такі правила не прописані, але у консульствах можуть керуватися і своїми власними. Проте, заступник голови місії Греції Георгіос Аламанос не зовсім згоден із закидами на адресу консульства.
"Я це сприймаю, як дуже потужний стимул зробити нашу роботу кращою. Сьогодні говорили про негативні спостереження щодо нашої роботи, але я хотів би зауважити, що у 2010 році Греція відмовила у видачі віз менше, ніж 3% українських громадян".
За інформацією громадської організації "Європа без бар'єрів", найприхильнішими до українських заявників виявилися консульства Угорщини, Литви, Естонії, Словаччини, Словенії та Польщі. Для того, щоб подати до них заяву, не треба довго стояти в черзі. Візу видають переважно протягом десяти днів, і співробітники цих консульств готові допомогти заявникам. Генеральний консул Угорщини Хегедюш Габор твердить, що можна звинувачувати консульства у прискіпливості і надмірній обереженості, яка часом призводить і до помилок, але такою є система безпеки Шенгенської зони.
"Режим Шенгенської зони означає, що ми даємо візу людині, яка може подорожувати цілою Європою. Інші країни нам довіряють, тому ми маємо зробити все можливе, аби люди, яких не хочуть бачити в ЄС, отримували шенгенську візу. Тому ми маємо бути дуже обережні".
Корреспондент