"Новий Донбас" на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 2

І якщо у тому, що наша область рухається саме у цьому напрямку, вас, все ще, не переконують ані релокація 330 підприємств, зокрема металургійних та машинобудівних, ані все нові й нові будівельні майданчики, у тому числі в горах, ми пропонуємо вам подивитися на документи. Це пропозиції та зауваження від громад області до нової Схеми планування території області, які вони надіслали до Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА, що виступає замовником змін до головного містобудівного документу Закарпаття.

Ми їх зібрали, проаналізували і розповідаємо вам через найбільш спірні для природи області бізнес-ідеї – забудову гірських річок малими гідроелектростанціями, високогір’я Карпат – вітряками, вирубку лісів та відведення сільськогосподарських земель під індустріальні та промислові підприємства.

Матеріал вийшов доволі об’ємним і для кращого сприйняття читачем був  розділений на три частини. У першій ми проаналізували пропоновані вітроенергетичні проєкти і розповідаємо про їх вплив на природу, а тут розповідаємо про черговий бум МГЕС-забудовників, під прицілом яких знову опинились закарпатські річки.

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 1. Вітроелектростанції

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 3. Індустріальні парки і зелений водень

Друге «повстання» малих ГЕС

Закарпатці вже понад п’ятнадцять років з перемінним успіхом захищають свої річки від забудови малими гідроелектростанціями – бізнесі на «зеленому тарифі», який народила епоха януковича. І як тільки людям уже здається, що вони перемогли, ділки наступають з новою силою. 

У 2011 році була розроблена «Схема розташування 360 міні ГЕС на гірських річках Закарпаття», і якби громадськість не скасувала цю схему у суді, то тепер на річках області було б не тринадцять, а кілька сотень МГЕС. У 2017-18 роках від забудовників відбивалися Чорноголова на Великоберезнянщині та села Хустщини у долині Ріки, а також мукачівці.

Щоправда, ці сотні малих гідролектростанцій знайшли як відобразити у містобудівній документації області. До скасування у суді згаданий документ узяли за основу при розробці «Схеми інженерної підготовки та захисту території Закарпатської області». А нині його можуть «легалізувати» як волю місцевих рад, які просять врахувати будівництво малих ГЕС на річках в межах своїх громад. 

Такі пропозиції до управління містобудування надійшли з Полянської громади – мала ГЕС на річці Пиня, та Рахівської – МГЕСи у селах Білин на річці Чорна Тиса, Костилівка та Ділове на потоці «Білий» (у Білині та Костилівці вже функціонують одна і дві малі ГЕС відповідно – ред.). Також додатково Рахівська РДА просить врахувати і схему, що передбачає будівництво 360 МГЕС. 

Кам’янська громада просить врахувати будівництво мінігідроелектростанції на річці Боржава в селі Хмільник, а Нижньоворітська – між селами Верб'яж та Завадка. Будівництво МГЕС запланували на річці Теребля у Буштинській та Углянській громадах і вже третю малу гідроелектростанцію хочуть у Тур’є-Реметівській – у селі Тур’я Пасіка.

Усть-Чорнянська селищна рада у своїх пропозиціях згадує, очевидно, про три нові МГЕС на гірських річках Мокрянка, Брустурянка та Турбат, на які кинули оком компанії з групи «Ренер». У них там вже є три такі об’єкти. У листі з пропозиціями від Великобичківської селищної ради не йдеться ані про вітроелектростанції (громаді належить половина території на полонині Апецькій – ред.), ані про каскад малих ГЕС на об’єкті Смарагдової мережі – річці Шопурка. Але відомо, що за будівництво гідроелектростанцій тут б’ються кілька забудовників, зокрема і народний депутат Владіслав Поляк. 

Інша річка, що входить до Смарагдової мережі, Тересва, теж під загрозою забудови каскадом малих гідроелектростанцій. 

Сьогодні найгарячіші баталії тривають за річку Тересву у Калинах Дубівської громади. Тут люди не тільки втягнуті у судові та кримінальні провадження із забудовниками з Харкова, а і вже кілька місяців як щодня чатують на дамбі річки, де, попри відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля та призупинену процедуру його отримання.  почалися підготовчі до будівництва роботи. Ігноруючи протести людей, селищна рада включила ці дві МГЕС, а також по одній гідроелектростанції у селищі Дубове та селі Красна, у свої пропозиції до оновленої Схеми планування області. 

МГЕС на цій річці планують і біля села Крива у Тересвянській громаді. А от у їхніх сусідів, Нереснянській громаді, раніше депутати проголосували за заборону на таке будівництво у межах своєї громади.

Малі гідроелектростанції планують побудувати в Ужгороді. Одну з них намагаються просунути під виглядом обводнення Боздоського парку, перетворивши на водосховище річку Уж у центрі найбільшого міста Закарпаття. Це міська влада вказує не лише у своїх пропозиціях до Схеми, а і пропонованому новому Генплані міста. 

^{Планована МГЕС поблизу села Хмільник, Кам’янської громади}

^{Місце, де запланували малу ГЕС у Нижньоворітській громаді}

^{Ще одна мала ГЕС у селі Тур’я Пасіка, Тур’є-Реметівської громади}

^{Місцерозміщення планованої МГЕС поблизу села Угля}

«Я неодноразово наголошую на ризиках від будівництва каскаду ГЕС на гірських річках. Недаремно розуміння цих ризиків ще у 2012 році об’єднало весь український природоохоронний рух проти таких проєктів. Сегментація річки та сповільнення природної течії внаслідок спорудження підпірних гребель є ключовим фактором негативних наслідків. Йдеться не тільки про втрату біорізноманіття, але й про погіршення стану річкових екосистем. Через уповільнення течії знижується здатність річки до самоочищення.

Сьогодні вільнотекучі річки Закарпаття, не дивлячись на наявність комунальних скидів, мають добрий та задовільний екологічний стан. Ситуація різко зміниться в негативний бік одразу після спорудження каскаду гребель. До цього додасться підвищений ризик від паводків, особливо у випадках спорудження гребель у населених пунктах. Тож громади від ГЕС нічого особливо не набудуть, лише втратять», – коментує ситуацію екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.

Оксана Станкевич-Волосянчук зауважує, що енергонезалежність від малих ГЕС громади не набувають. Тому що уся електроенергія, яка виробляється МГЕС, надходить до загальної електромережі. «Для енергонезалежності громадам потрібно розвивати власні локальні електромережі та комунальні об’єкти електрогенерації, здатні працювати в автономному режимі у разі відключення від загальної мережі. Таких локальних електромереж в Україні поки немає. А безпечним джерелом підсилення напруги у селах є будь-яка домова приватна СЕС, яких сьогодні на Закарпатті вже дуже багато. У цьому плані жодна ГЕС не є для громади бажаним бонусом», – резюмує екологиня.

Хто качає гроші з річок?

Поки що на «зеленому тарифі» на річках Закарпаття заробляють дві окремі бізнес-групи:

Ігор Тинний, Юрій і Катерина Чижмарі та Юлія Льовочкіна (Льовочкіна власниця «Закарпаттяобленерго» – ред.) – перша, та родини колишніх «регіоналів» Андріїв-Ковач-Ледида, об’єднані у енергетичну компанію «Ренер» – друга. Загальні потужності генерації компаніями, які їм належать прямо або у яких прослідковується зв’язок зі згаданими бенефіціарами, згідно з даними сайту Еnergo.ua, становлять близько 7,4 МВт та 8,2 МВт відповідно. 

Цим бізнес-групам на Закарпатті також належать сонячні електростанції. Потужність генерації яких, також як тих, що прямо належать бенефіціарам, так і пов’язаним з ними юридичним та фізичним особам, можуть становити до 33,4 МВт та до 72 МВт.

За словами в.о. директора з управління ОЕС України НЕК «Укренерго» Сергія Фандулья, станом на жовтень 2025 року встановлена потужність малих ГЕС на Закарпатті – 42,7 МВт. Крім того, потужність вітроелектростанції – 49,6 МВт, сонячних електростанцій – 404 МВт, що становить понад 70% із усієї встановленої потужності в Закарпатській області (665,5 МВт). У 2024 році побудовані у області енергооб’єкти згенерували 1/3 обсягу електроенергії від загальної потреби. Споживання склало 2 078 000 000 кіловат-годин (2% від споживання усією країною), виробництво - 678 000 000 кіловат-годин (0,7% виробництва електроенергії у країні).

Заробляти на річках планують також нові гравці та нові партнерства. У Калинах це компанії «Гідроресурс-Тересва» та «Томарт». Бенефіціарами першої є Родіон Гайсинський, син цивільної дружини покійного мера Харкова Геннадія Кернеса Оксани Гайсинської, та Микита Мозговський, який у 2020 році невдало балотувався до Харківської міської ради від «Блоку Кернеса – успішний Харків!». У компанії «Томарт» бізнес-партнером Мозговського є Андрій Босий, який у 2000-их заснував ТОВ «Акванова» – теперішню «Енергію Карпат» (МГЕС у селі Білин, Рахівського району – ред.) Ігоря Тинного і Юлії Льовочкіної.  

У 2025 році Льовочкіну у цій та деяких інших компаніях Тинного замінив Михайло Ілляшев. Ілляшев – засновник та керуючий партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери». «Центр протидії корупції» пов’язує цю компанію із іменем екснардепа Максима Микитася та теперішньою уповноваженою Президента України з питань розвитку співробітництва зі Сполученими Штатами Америки Ольгою Стефанішиною. 

Компанія, де одним із бенефіціарів значиться активісті і ветеран Тарас Деяк – «Еко Гідро Пром», будуватиме МГЕС на річці Уж у Перечині, що вбачається з пропозицій, доданих до Закарпатської ОВА міськрадою. Про плани відомо з весни цього року. Бізнес-партнером Деяка є мешканець Черкаської області Олександр Кучер, з яким вони перетинаються у ТОВ «Ветеранське агентство безпеки 4.5.0.». 

Попередній матеріал:

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 1. Вітроелектростанції

Наступний матеріал:

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 3. Індустріальні парки і зелений водень

Олена Мудра, "Закарпаття екологічне"

Теги: МГЕС, мініГЕС, Гідроресурс-Тересва, Томарт, Гайсинський, Мозговський, Босий, Тинний, Льовочкіна, Ілляшев, Деяк, Кучер

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати