МГЕС під прикриттям: як в Ужгороді міськрада і "водники" протягують електрогенерацію на Ужі

Проєкт з обводення і захисту Ужа, який реалізують за грантові гроші у партнерстві зі Словаччиною, ризикує встрягнути у земельній схемі та бути використаним бізнесом для заробітку на «зеленому тарифі».

МГЕС під прикриттям: як в Ужгороді міськрада і "водники" протягують електрогенерацію на Ужі

На початку осені 2022 року в Ужгороді знову заговорили про малу гідроелектростанцію на Ужі. Все тому, що на сесії Ужгородської міської ради 30 серпня депутати надали ТОВ «Дукат-Ужгород» дозвіл на розробку проєкту землеустрою «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об’єктів передачі електричної та теплової енергії по Слов’янській набережній», з подальшою передачею земельної ділянки площею майже 0,1 га в оренду.

Ця ділянка знаходиться на лівому березі Ужа в районі Боздоського парку. А акурат на протилежному від неї боці – тієї ж сесії дозвіл на розробку проєкту землеустрою на земельній ділянці 0,8 га «для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд по Студентській набережній» надали Басейновому управлінню водних ресурсів річки Тиса (далі – БУВР р.Тиса). У майбутньому водники збираються побудувати там греблю і отримати землю під нею у постійне користування. 

Орієнтовні місця біля Боздоського парку, де планують побудувати греблю та МГЕС

На питання журналістів, чи може на ділянках, на яких депутати дозволили розробляти проєкти землеустрою, побудувати нову МГЕС, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв запевнив, що про малу гідроенергетику на Ужі не йдеться, тим паче, під час воєнного стану.

– Скажіть, будь ласка, на Ужі можу з’явитись нова мала ГЕС?

– У нас з управлінням водного господарства є грантовий проєкт про можливість підняття рівня річки Уж, для того щоб було водне плесо, для того, щоб у подальшому там могли бути якісь лодки, водні велосипеди і таке інше. Поки що, у зв’язку із воєнним станом воно, навіть, не розглядається. Але ще раніше, до цих подій, у наб сули проєктанти, що розглядали можливість будівництва такої плаваючої дамби в районі Боздоського парку. Тому цю ділянку ми закріпили за департаментом міської ради. Тому я не бачу тут ніяких ризиків. 

Більше по суті про проголосовані під МГЕС рішення, а також про інтерес міськради до землі у Боздоському парку розповіла адвокат Наталія Майстренко, якій міська рада відмовила у виступі в залі. 

«На цій сесії проголосували два рішення про надання дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земель для будівництва і експлуатації енергогенеруючих організацій. Це сумнозвісні наші малі гідроелектростанції на річці Уж, а вірніше – на його рукаві у районі Боздоського парку. (…) Треба зазначити, що Ужгородська міська рада судиться із Закарпатською обласною радою щодо скасування рішення, яким державний орган (Департамент екології ОВА – ред.) намагається змусити міську раду затвердити проєкт землеустрою щодо території Боздоського парку як ПЗФ», – розповіла адвокат.

Землі Боздоського парку, у тому числі й ті, на яких збираються реалізувати грантовий проєкт, фігурують у трьох судових справах - №№ 260/1915/20, 260/8230/21 та 260/6163/21.

Гребля за грантові гроші

Гребля на Ужі – це пропоноване водниками технологічне рішення для захисту Ужгорода та інших населених пунктів у басейні річки Уж від паводків, а також можливість вирішення проблеми з маловоддям, яка спостерігається впродовж останніх років, особливо влітку. Кроком для його втілення став проєкт по програмі транскордонного співробітництва HUSKROUA 2014-2020 «Спільні заходи із запобігання стихійним лихам у транскордонному басейні річки Уж (FloodUZH)» з бюджетом 1,03 млн євро, що реалізується БУВРом р.Тиса у партнерстві з Кошицьким водогосподарським управлінням, Ужгородським міжрайонним управлінням водного господарства, управлінням міжнародного співробітництва та інновацій Ужгородської міської ради і ГО «Екосфера».

В рамках проєкту передбачені роботи із моделювання екстремальних та нормальних гідрологічних ситуацій у басейні Ужа, напрацювання заходів з обводнення річки та протипаводкового захисту Ужгорода, розробка техніко-економічного обгрунтування та оцінка екологічних ризиків для будівництва регулюючої споруди в районі Боздоського парку.

Далі – проєктування низьконапірної греблі, гідротехнічної споруди біля підвісного мосту, що включатиме регулюючу, водозабірну та рибопропускну споруди, донний шлюз-регулятор та будівлю оператора. Наступний етап обводнення каналу у Боздоському парку. Паводкові води планують скерувати у потрібне русло і перетворити на туристичну атракцію – понад 3 кілометри водного туристичного шляху. Для усього цього також планують залучити грантові кошти.

«Ми хотіли вирішити дві протилежні задачі. Перша – зменшити вплив паводків на територію, захистити людей. А з другого боку – підвищити мінімальний рівень води, зробити обводення у період засухи. 

Щодо протипаводково захисту, то було легше, бо маємо ряд розробок, розроблена схема комплексного протипаводкового захисту. Залишилося будівництво акумулюючих ємностей у горах, у перспективі, і, звичайно, ті споруди, які треба реконструювати, чи побудувати нові в межах міста, чи за містом.

Щодо засухи, то єдине  це акумуляція води. Тобто, ідея полягає у тому, що та кількість води, яка є в річці, тимчасово затримується на території центральної частини міста. Одночасно ми ставили питання обводнити Боздоський парк. Там є староріччя, яке «працює» у період паводків. Для цього ми запроєктували греблю, яка буде працювати виключно у період маловоддя. Гребля перебуває на стадії техніко економічного обгрунтування», – пояснив деталі проєкту, екскерівник БУВРу р.Тиса Володимир Чіпак. 

Після прийняття рішення про виділення землі БУВР Тиса, водники приступлять до розробки робочого проєкту греблі і інших гідротехнічних споруд. У подальшому в рамках транскордонного співробітництва шукатимуть фінансову підтримку на будівництво. 

Креслення проєкту

Згідно з кресленням проєкту, яке вдалося отримати журналістам, бетонна основа греблі матиме висоту понад 2 метри, що дозволить на стільки ж підняти воду. Секція динамічної греблі додатково підніме рівень води на 4-5 метр, в залежності кута нахилу. Це означає, що біля пішохідного моста в центрі рівень води буде близько 1 метра, а біля Закарпатського обласного палацу дитячої та юнацької творчості ПАДІЮН – близько 5 метрів.

Як гребля з такими параметрами впливатиме на річку й місто, пояснив доцент, доктор технічних наук, провідний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України Дмитро Стефанишин: «Згідно з цим кресленням висота бетонного порога над рівнем дна річки – 2,0 м. Висота затвору – 2,8 м. Значить загальна висота – 4,8 м. Глибина води перед бетонним порогом – 2 м + 2,7 м. Навіть невеличкий поріг, влаштований в найвужчому місці, може стати значною перешкодою, яка збільшить гідравлічний опір потоку при проходженні паводку.

Ознайомившись з повідомленням про плановану діяльність, з врахуванням її характеру, місця її здійснення, мети діяльності, запропонованих інженерних рішень тощо, змушений зробити кілька принципових застережень щодо небезпек, які з нею пов’язані, і які, на мою професійну думку, можуть призвести до катастрофічних наслідків».

За словами Дмитра Стефанишина, розміщення регулюючої споруди на саме цьому, найгіршому з усіх можливих створів річки, містить у собі високу паводкову небезпеку, що може створити додаткову загрозу для Ужгорода. Крім того, через конструкцію споруди у річці в межах міста більш інтенсивно відкладатимуться наноси, адже через збільшення гідравлічного опору потоку завдяки споруді збільшуватимуться рівні води і зменшуватиметься швидкість течії. 

Фрагмент креслення проєкту з греблею 

Звідки чутки про МГЕС і до чого тут водники

Вперше про МГЕС на Ужі заговорили наприкінці серпня 2021 року. 25 серпня профільна земельна комісія Ужгородської міськради схвалила надання дозволу ТОВ «Ренер» на розробку проєкту землеустрою на ділянці площею 0,4 га по Студентській набережній «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» з подальшою передачею землі в оренду; а також дозвіл на розробку проєкту землеустрою під греблю для БУВРу р.Тиса на ділянці площею 0,8 га по Студентській набережній з подальшою передачею землі у постійне користування. Депутати мали розглянути ці питання на одній із найближчих сесій, але через суспільний резонанс питання з сесії зняли.

Серед засновників ТОВ «Ренер», яке фігурувало у документах Ужгородської міської ради і яке, ймовірно, і мало будувати згадану у повідомленні МГЕС потужністю 960 кВт, до 2015 року значився голова міськради Ужгорода Богдан Андріїв. У подальшому компанію перереєстрували на Сергія Ковача і зараз вона входить до «Групи родини Ковач», що пов’язана з Андрієвим через ТОВ Сонячна Енергія Плюс» і ще ряд юросіб. Ще одним партнером мера Ужгорода у цьому бізнесі є ексголова Закарпатської ОДА, а сьогодні депутат Закарпатської обласної ради від політичної партії «За майбутнє» Олександр Ледида.

ТОВ «Дукат-Ужгород», яке замінило собою «Ренер», належить Роману Йосиповичу Лечига, який, як вказано у системі YouControl, помер у січні 2022 року, але спадкоємці якого «не вступили в спадкові права». Згідно з тим же реєстром, уповноважена особа – Тетяна Морська, донька головного інженера Ужгородського міжрайонного управління водного господарства Василя Морського.

У документах водників згадка про МГЕС вперше з’явилася восени 2021 року. Партнер транскордонного проєкту ГО «Екосфера» отримала для ознайомлення від менеджера проєкту з БУВРу р. Тиса чорновий варіант повідомлення про плановану діяльність, в якому йшлося про будівництво двох об’єктів – гідротехнічної споруди, тобто 5-метрової підпірної греблі, і ГЕС. «Після скандалу восени минулого року тему з ГЕСами зняли з порядку денного. БУВР почав спростовувати свою причетність до цієї ГЕС, мовляв ніколи про неї не чули, але ця інформація вийшла саме з їхніх кабінетів», – підтверджує еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук. 

Звіт розбрату

Громадська організація «Екосфера» в рамках проєкту проводила дослідження водної та прибережної флори та фауни річки Уж у місті Ужгород та готувала розділ про біорізноманіття річки Уж до звіту з ОВД. БУВРу р.Тиса результати дослідження не сподобались і це розсварило водників з екологами.

«На жаль наш партнер став опонентом. Вони (екологи – ред.) категорично проти цієї споруди. По перше, робити якісь перепади – це не збільшить кількість води. По друге, брали за аналоги споруди з 30-х років (Оноківська і Ужгородська МГЕС - ред.). А треба було взяти за аналог якусь сучасну споруду в Європі і порівняти. Брати щось старе і рівняти з цим, я думаю, це помилково.

Тому ми були змушені науковий звіт від «Екосфери» направити у профільний Інститут гідробіології НАН України. Нам дали висновок до звіту. На жаль, висновок негативний, він не відповідає Водній рамковій директиві. Щоб закрити питання, керівництво проєкту прийме рішення по-новому дати оцінити вплив на довкілля», – розповідає про ситуацію Володимир Чіпак. 

Ми надіслали запит до Інституту гідробіології НАН України з проханням надати копії звернення БУВРу р.Тиса та згадану відповідь щодо невідповідності наукового звіту щодо впливу планованої греблі на біоріноманіття річки Уж Водній рамковій директиві. Інститут відмовився надавати запитувану інформацію на запит мотивуючи тим, що не є її розпорядником. 

Співавторка наукового звіту, еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук пояснює, що команда науковців не досліджувала греблі, це не було завданням наукового дослідження. Вони вивчали біорізноманіття Ужа та фактори впливу на екологічний стан річки:

«Жодну греблю ми не брали за аналог, бо нашим завданням не було досліджувати греблю. Ми оцінювали екологічний стан річки Уж у місті Ужгороді через дослідження біорізноманіття Ужа, включаючи водну та прибережну флору і фауну, які є індикаторами цього стану.

Фокус наших досліджень був зосереджений на ділянці річки у середній її течії від села Кам’яниця до очисних споруд міста Ужгород. Дослідження біорізноманіття річки на такій протяжності дозоляли оцінити процеси, які відбуваються на різних ділянках річки у середній її течії, самовідновну здатність річки, а також знайти зв’язки, які існують між цими процесами та факторами, які на них впливають. Саме з пошуку зв’язків починається наука екологія і дуже шкода, що в БУВРі цього не розуміють. Таких зв’язків між екологічним станом річки Уж в Ужгороді і греблями на європейських річках немає, а от з греблею у селі Кам’яниця існує прямий зв'язок».

У своєму звіті науковці рекомендували відмовитись від ідеї будівництва ще однієї греблі на Ужі, замінивши її каскадом перепадів, які створюватимуть водне плесо й одночасно зберігатимуть швидку течію річки.

«Вже сьогодні на Ужі у межах міста ми спостерігаємо застійні процеси у місцях слабкої течії, які свідчать про початок заболочення річки. Єдиним порятунком для Ужа наразі залишаються ділянки зі швидкою течією, які будуть нівельовані в результаті будівництва греблі. Адже основний ефект, який очікується від нової греблі – це сповільнення течії, тобто те, що вбивче діє на річку та її біорізноманіття. Тому у своєму звіті ми запропонували відмовитись від ідеї будівництва ще однієї греблі, замінивши її каскадом перепадів, які сьогодні широко застосовуються на європейських річках. Перепади триматимуть певний рівень води у річці, одночасно зберігаючи течію і добру аерацію води. От саме цей висновок і не сподобався БУВРу р.Тиса, бо вони орієнтовані лише на будівництво 5-метрової греблі», – пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук.

Екологиня каже, що згідно з техніко-економічним обґрунтуванням проєкту «Будівництво регулярної споруди на р. Уж, у м. Ужгород (район Боздоського парку)» пропонована гребля нагадуватиме греблю МГЕС у Нижньому Бистрому на річці Ріка. Там також є бетонна основа висотою 2 м, та зйомна надувна частина. Для греблі на Ужі замість надувної частини пропонується рухомий двосекційний клапан, висотою 2,8 м, який лягатиме на бетонну основу лише у період паводків. Тобто, про тимчасовість греблі говорити не можна.

На питання до Оксани Станкевич-Волосянчук чи відомо їй що-небудь про висновок Інституту гідробіології НАН України на її науковий звіт, про який під час інтерв’ю згадував Володимир Чіпак, екологиня відповідає негативно і додає: «Відповідно до наукової етики нам повинні були направити копію. Однак твердження про те, що звіт не відповідає Водній рамковій Директиві ЄС, є неправдивим. Основним принципом ВРД є недопущення погіршення існуючого екологічного стану річкової екосистеми. А греблі у рамках цієї Директиви розглядаються причинами такого погіршення. Тому ВРД не рекомендує будівництво гребель на вільнотекучих річках, зокрема, якщо є альтернативи. Це цілком збігається з висновком нашого наукового звіту».

Річка Уж, літо 2022 року

Каскад перепадів на Ужі у межах міста для обводнення річки замість 5-метрової греблі пропонує також доцент географічного факультету УжНУ Владислав Пересоляк. Про це він заявив під час своєї доповіді «Сучасні виклики та актуальні проблеми збереження поверхневих вод Закарпаття» на розширеному засіданні президії Громадської Ради при Закарпатській ОВА, що відбулося в залі засідань ректорату університету 13 вересня 2022 року. Тобто, висновки ужгородських науковців у різних сферах природокористування про доцільність будівництва греблі в Ужгороді – єдині.

Розширене засіданні президії ГР при Закарпатській ОВА, 13 вересня 2022 року

Судові справи із землею у Боздоші

Сьогодні процедура з ОВД на плановану діяльність призупинена. Боздоський парк, в межах якого також збираються впроваджувати проєкт, фігурує у трьох судових справах - №№ 260/1915/20, 260/8230/21 та 260/6163/21. До того ж, на землю парку немає документів. 

Судова справа за позовом Ужгородської міської ради до Закарпатської обласної ради, про яку згадувала Наталія Майстренко, стосується рішення сесії облради від 2008 року, яким площі об’єкту ПЗФ місцевого значення парку пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк відпочинку «Боздоський» розширили з 50,0 га до 73,7569 га. Міська рада проти збільшення території парку і домагається скасування згаданого рішення у суді. 

З листопада 2021 року Ужгородська окружна прокуратура в інтересах Департаменту екології Закарпатської ОВА домагається зобов’язати адміністрацію парку розробити проєкт землеустрою і вивести межі в натурі. Наразі провадження призупинено за клопотанням Ужгородської міської ради, яка за скасування вже згаданого рішення облради збирається поборотись у Верховному суді

«Ми є позивачем у справі щодо встановленням меж в натурі об'єкту природно-заповідного фонду парку Боздоського до міської ради. Ця судова справа на сьогоднішній день призупинена, оскільки є інша судова справа, яка зараз перебуває у касації і до вирішення її по суті ми не маємо можливості її завершити.

Відповідно до закону дозвільний орган, який розглядає перелік документів матеріалів справи ОВД, має також враховувати, чи не йде судова справа конкретно по зазначеному об’єкту, який підлянає проведення процедури Оцінки впливу на довкілля. У цьому випадку у нас є такий прецедент і ми вимушені були призупинити перебіг розгляду процедури на час винесення кінцевого рішення по даній судовій справі», – пояснив причину призупинення процедури директор Департаменту екології Закарпатської ОВА Юрій Шпонтак. 

Третю судову справу, що безпосередньо стосується будівництва гідротехнічних споруд на Ужі, розпочали на початку цього року. Ужгородська окружна прокуратура домагається скасування рішень сесії міськради від 3 серпня 2021 року про затвердження детальних планів територій для Боздоського парку і території, обмеженої Слов’янською набережною, Боздоським парком та річкою Уж. Депутати затвердили детальні плани, не маючи документів на землю. Сьогодні справу розглядають вже по суті. 

«Ужгородська міська рада, яка є учасником цієї справи про скасування детального плану території, незважаючи на спірність самого рішення про детальний план території, все ж таки надає дозвіл на розробку документації із землеустрою з подальшою передачею в оренду земель, власне, для будівництва цих МГЕСів», – коментує ці справи адвокат Майстренко і додає, що, на її думку, Ужгородська міська рада у теперішньому складі зацікавлена, щоб від територій, які за статусом де-факто є землями ПЗФ, відкусити шматок для комерційних інтересів певних осіб.

Олена Мудра для Закарпаття онлайн

30 вересня 2022р.

Теги: МГЕС, гребля, Боздош

Коментарі

Зелені 2022-10-05 / 21:57:51
Про що мова.
Там де фігурують прізвища Андріївих, Ледиди, Ковача... апріорі йдеться про сумнівні оборудки. Розпитайтесь навколо. Вони багато наслідили протягом своєї життєдіяльності.

Олена Мудра 2022-10-03 / 21:26:57
До "ужгородця".

Усі, хто вважають матеріал замовним, можуть подати до суду. Там розберемося.

А щодо вашого і подібних коментів, то це, враховуючи суспільний інтерес до теми, задіяні схеми і посадовців - тиск на журналіста. У КК України це кваліфікується в статті 171. До речі, в рамках досудового розслідування будуть отримані дані, що допоможуть ідентифікувати автора коментаря. Зауважте це.

Фейк 2022-10-03 / 18:15:18


Анонімний перехід на особистість автора. Соромно має бути вам за анонімні "наїзди". Коментар видалено. Адмін


ужгородець 2022-10-03 / 13:46:04
Біда не в тому, що у мене корова хвора, біда в тому, що у сусіда здорова

ужгородцю 2022-10-03 / 11:43:45
Соромлюсь уточнити: розвиток міста, це коли бариги-корупціонери за грантові гроші організовують собі зеленотарифний бізнес, чи коли клоуни на зарплаті від БУВРу просувають цей бізнес, забезпечуючи собі довготривалі контракти на "захист" міста від паводків і закопування бюджетних грошей в розчистку русла?

Липова алея 2022-10-03 / 10:55:59
Пригадується, що серед "активістів", які ходили по липовій алеї, не було жодного професійного еколога чи біолога. А проти дамби виступили з десяток науковців, не тільки біологів та екологів, але й гідротехніків. І навіть Департамент екології ОВА. Тому думайте...

ужгородець 2022-10-03 / 09:37:15


Коментар видалено. Адмін


МѢСТНОМУ 2022-10-03 / 03:50:01
В мутній воді рибка ловиться

МѢСТНЫЙ 2022-10-02 / 20:48:22
Нема в країні зараз, під час війни, нічого більш важливого за нову МГЕС на Ужі

Андріїви-Ледида-Ковач 2022-10-02 / 13:04:46
Цікавий, все норм, ми організуємо службу, яка за ваші гроші буде відкачувати нашу воду з ваших підвалів

Цікавий 2022-10-02 / 12:32:49
А що буле з районами Малий і Великий Галагов? Це ж млаки. Якщо піднімуть рівень води до 4-5 м, то підніметься і рівень грунтових вод. Підвали будуть всі затоплені?

форестер 2022-10-02 / 10:48:19
Внаслідок цієї афери затоплять навіть прибережні ділянки річки, по яких гуляють ужгородці. Прогулюватися вздовж цього заболоченого жаб'ятника можна буде тільки згори, по набережних

правда 2022-10-01 / 18:23:21
Член земельної комісії та його колеги - опжидисти мають здати мандати немає тако\ партії.

Лоці 2022-10-01 / 09:05:46
А што то прокурорський мовчать. Чи вже в долі? Не буде з малого домніцького нормального прокурора

Ніку22 2022-09-30 / 20:58:48
При чому тут зелений тариф? Хай будують ГЕС за свої гроші, а не за гранд і ще і брешуть, шо ніякої ГЕС. Чому брешуть?

злий 2022-09-30 / 19:57:56
Зелений тариф як він був прийнятий з подачі олігархів - удавка на енергетиці України і викачування грошей з кишень простих українців. Про це вже писано-переписано.
Але тут йдеться навіть не про зелений тариф, а про махінації з землею ОЗУ "РЕНЕР" - братками Андріївими, янучарпом ледидою і просто злодієм Ковачем

Нік22 2022-09-30 / 18:53:24
хіба зелений тариф протизаконний чи то вас жаба душать?

Ларисі 2 2022-09-30 / 16:25:59
Ларіса, ви про санітарний стан річки-вонючки в центрі міста подумали? Там жаби будуть плавати, а не діти.

Ларисі 2022-09-30 / 15:46:55
Ага, якраз ці про людей насамперед і думали. "Альтруїсти" Андріїви, риг Ледида і Ковачова родинна зграя.

В які кишені буде текти бабло з "зеленого тарифу" - відомо. Як і те, хто, в кінцевому підсумку, буде з власних кишень наповнювати через завищені тарифи на електроенергію ці мутні потоки бабла в кишені місцевих "олігархів".

Так само відомо, за чий рахунок будуть очищатися після кожної повені затори з пет-ляшок і стовбурів повалених дерев, а також розчищатися наноси болота і гравію, які поступово підніматимуть русло перед греблями

Лариса 2022-09-30 / 13:55:32
А про людей хтось подумав? Дітям купатися не можна влітку, не те що дорослим людям - води в річці зовсім нема, сухі камені. Хто памятає таку суху річку як цього року була?? Як давно було?Люди купалися і плавали, річка повна була і всім добре було. Думати про людей треба, а не лиш про свої інтереси!

НОВИНИ: Соціо

11:25
/ 6
В Ужгороді сквер міської лікарні реконструюють і облаштують за 40 млн грантових гривень
17:48
На Закарпатті у березні 2024 року порівняно з груднем 2023 року ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
17:12
Цьогоріч у березні на Закарпатті ціни зросли на 0,7%
11:09
В Ужгороді "комунальні" повідомлення про порушення ПДР залишатимуть на авто у червоних зіп-пакетах
10:51
22-річного Івана Бориса з Заріччя, якого з серпня 2022 року вважали зниклим безвісти, зустрінуть і поховають у понеділок
22:15
/ 1
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
11:22
В Ужгороді у неділю відбудеться благодійний забіг під сакурами
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
10:22
/ 1
Стало відомо про загибель понад рік тому під Бахмутом Павла Головка з Виноградова
19:54
За підсумками 2023 року Закарпаття посіло 4 місце по Україні за показником захворюваності на туберкульоз
15:00
На Запоріжжі поліг Михайло Будул з Керецьківської громади
11:22
/ 1
На війні з росією поліг Віталій Лях з Чумальова Буштинської громади
09:25
У Боздоському парку Ужгорода можна побачити "живих" казкових велетнів
20:07
/ 9
Прем'єр Шмигаль в Ужгороді "запустив" будівництво євроколії до Чопа
» Всі новини