Як нам облаштувати Боржавську вузькоколійку

тепловоз ТУ-2 в Іршаві

На сьогоднішній день загальна довжина вузькоколійної залізниці Берегово–Кушниця становить біля 70 км і становить розгалужену інженерну систему, що сполучає центри трьох адміністративних утворень – міст Іршави, Берегова,Виноградова.

Зробимо короткий екскурс в історію. В 1889 році перша модель вузькоколійної залізниці була представлена на всесвітній виставці в Парижі, саме в той час і була збудована Ейфелева вежа, яка теж задумувалася як тимчасова будівля. Інженером Декавілем була представлена вузькоколійна система залізниці як найбільш економічна модель швидкого будівництва якісної транспортної інфраструктури. Саме на Парижській виставці було продемонстровано швидке будівництво колії протяжністю 3 км з  чотирма станціями, яка працювала протягом року і була куплена шведськими підприємцями та перенесена в місто Гетеборг наступного року. До речі ця залізниця працює і в наш час. Можемо співставити роки виставки в Парижі (1889) та введення в експлуатацію Боржавської вузькоколійки (1908 р.)   - 19 років!  Чи може Закарпаття сьогодні представити іншу подібну збережену історичну технічну памятку в такому про-європейському зв’язку?

Сьогодні професійні залізничники говорять про вузькоколійку як про архіскладну інженерну транспортну систему. Один з колишніх голів Іршавської РДА в інтерв’ю голослівно заявив, що підписав одноосібно дозвіл на приватизацію з огляду на безперспективність залізниці. Всі вони говорять про десятки мільйонів гривень затрат на її утримання та обслуговування. Як не дивно, але міжнародні фахівці та досвід зауважують  протилежне.  Можу тільки сказати що на 20-у році ринкової економіки в Україні та 131 – річній технології будівництва вузькоколійних колій та їх експлуатації,   залізниця є заручницею  корумпованої системи, яка її і знищує. Руйнування  в таких масштабах цілісної інфраструктури мережі Боржавської вузькоколійної залізниці як наслідок буде мати настрої суспільної неспроможності для місцевих жителів та влади.  Спершу нам необхідно відмовитися від такої системи і вернутися до витоків – коли Господарська Залізниця Долини річки Боржави була акціонерним товариством громад та мала на меті сприяння економічному розвитку регіону. За столітню історію вона дала великий поштовх розвитку  верховинських гірських сіл, приборжавської та притисянської низовин.

Якщо сьогоднішній власник вузькоколійки Укрзалізниця так хоче її скоріше позбутися, а регіональна влада живе в очікуванні невідомо чого - невже є якісь альтернативні види діяльності або зайнятості для місцевих жителів взамін? Сьогодні попри декларації з розвитку туризму маємо на кожні 10 робочих місць – 8 бюджетних в сфері освіти, медицини, управління… Туризм якщо і існує, то як локальні утворення без системного надання кваліфікованої зайнятості місцевому населенню. Хочеться звернути увагу на кількість працездатного населення регіону, зареєстрованого на біржах зайнятості – невже державі вигідніше платити людям гроші за «нічого робити», ніж цими самими ресурсами змінити структуру зайнятості  через  «перезавантаження» вузькоколійної залізниці у відповідності до сучасних потреб попиту та пропозиції послуг як в сфері громадського транспорту так і сфері туризму?

З приводу модернізації вузькоколійки мені можуть дорікнути про відсутність фінансових ресурсів у влади, в Укрзалізниці, в непривабливості для великого бізнесу… Можуть привести приклад , нібито краще всі 65 км залізничних колій демонтувати і відремонтувати 5 кілометрів.  Для цього на  нарадах  професіонали від Львівської залізниці оперують мільйонними грошовими сумами… З цього приводу хочеться привести приклад сусіднього угорського міста Ніредьхаза, де існує подібна вузькоколійна мережа, на якій п’ять років тому було припинено повністю рух. Але жодного метра колії не демонтували, і не відправили в металолом жодного вагону та локомотиву. Сьогодні в святкові та вихідні дні вагони забиті відпочиваючими, що подорожують до парку Шошто та зоопарку. Чи це не є аргументом для влади? Чи ми спочатку все розкрадемо, зруйнуємо а потім на рівному місці збудуємо краще?

Що необхідно першочергово зробити зараз? Найбільш важливим пунктом стало прийняття на черговій сесії Іршавської районної ради рішення про визнання вузькоколійної колії на території району пам’яткою історії місцевого значення та прийняття на баланс мережі колій.  На превеликий жаль це рішення могло бути прийнято вже десять років тому, і за волі попереднього місцевого керівництва ситуація могла бути кращою. Цей статус-кво могли-б підтримати і Виноградівська та Берегівська районні ради, а також Закарпатська обласна рада. Сьогодні на захист вузькоколійки встала Іршавська районна рада, а її голова ініціював проведення громадських слухань в населених пунктах, де вона проходить, з одним питанням – Чи потрібна вузькоколійка громаді? 

Апелюючи до досвіду сусідньої Угорщини, необхідно накласти заборону на руйнування рухомого складу – локомотивів та вагонів, колійного господарства. Наступним кроком має бути вивчення пропозицій та можливостей використання вузькоколійки в організації туристичних перевезень. Але в будь-якому випадку відрізок колії Виноградів – Хмільник повинен служити для транспортного забезпечення жителів сіл Шаланки, Олешник, Чорний Потік –  навіть закупівля автобусів, їх обслуговування  не замінять залізницю через відсутність доріг (вірніше дороги є скоріше напрямками) в цьому регіоні. При великому бажанні зменшити витрати на цьому відрізку Укзалізниця могла-б закупити 2 моторні вагони (навіть не нові) які по ціні рівні двом автобусам, а по економії переважають теперішній рухомий склад в 10 разів. Така сама пропозиція може стосуватися і приватних інвесторів.

Найбільш проблемним на сьогодні є відрізок Хмільник –Іршава – Приборжавське , а в напрямку Довге – Бронька – Кушниця в наявності біля 30% колії. Рух на цьому відрізку відсутній з 2002 року – це дата коли останній раз локомотив був на станції Приборжавське.

Сьогодні говорять про внутрішніх інвесторів,  які готові інвестувати мільйонні суми в проект. Тут повинна бути максимальна прозорість – інвестор має знати якими є умови інвестицій. Виключенням є демонтаж всієї мережі заради 5 км та принциповим є дотримання  європейських стандартів роботи історичних туристичних залізниць та їх безпеки. Також влада має бути принциповою в питанні надання в ефективну експлуатацію залізниці з орендною платою в 1 гривню на рік з єдиною умовою – вона повинна бути збережена та експлуатуватись!

З досвіду сусідів - в сусідній польській Бєщадській лісовій залізниці протягом 2009 -2012 року здійснено реконструкцію колії в межах 40 км, рухомого складу та супутньої інфраструктури: станції, кафе… на 550 000 євро, що становить  в перерахунку на гривню майже 6 мільйонів. Невже в Польщі ціни на послуги та паливо нижчі ніж в Україні? І про які 8 000 000 грн. заявляють в Укрзалізниці  на утримання Боржавської вузькоколійки? Ми готові залучити польських колег до співпраці та організувати поїздку в Бєщади майбутніх інвесторів та дбайливих представників влади – вважаю їх досвід є найбільш корисним.

Який механізм можливий для відбудови Боржавської вузькоколійки?  - Для організації роботи та залучення коштів створити Акціонерне Товариство Боржавської вузькоколійної залізниці (за участі сільських рад, де колія пролягає по їх територіях, Іршавської, Берегівської, Виноградівської та Закарпатської обласної ради та Львівської залізниці) та фонд «Боржавської вузькоколійки». Здійснити емісію іменних акцій, де головним акціонером повинна виступити Іршавська районна рада (інші районні та обласна ради) – інші акції розповсюдити серед підприємств та населення за чітко визначених умов. До засновників Товариства органи місцевої влади можуть ввійти через комунальні підприємства, на баланс яких буде передана інфраструктура. В будь якому випадку обласна та районі ради повинні взяти на себе часткову підтримку діяльності товариства через прийняття окремих програм та їх фінансовим забезпеченням. Акціонерне Товариство Боржавської вузькоколійної залізниці створює окреме підприємство з експлуатації, де за рахунок інвестицій у вигляді обладнання та коштів можна організувати закупку та модернізацію рухомого складу з подальшою організацією на їх основі комерційних транспортних послуг.  Такий проект вимагає підтримки на державному рівні через механізми сприяння регіональному  розвитку, що в подальшому є перспективним із  залучання міжнародних фінансових ресурсів та фінансової допомоги.

Що конкретного можемо зробити завтра? На сьогодні в Україні існує рух за збереження історичної технічної спадщини – це майбутні інвестори в Боржавську вузькоколійку. На національному рівні створена Асоціація Збереження Історії Залізниць України, яка об’єднує в своїх рядах як професійних залізничників, так і громадян інших професій. Спільно з вищезгаданою асоціацією ГО «Боржавська ініціатива», за умови підтримки місцевої влади  має намір реалізувати пілотний проект в період 2012 – 2013 року на відрізку вузькоколійної колії Іршава – Приборжавське, а саме на відрізку Білки – Імстичево – Луково. На даному відрізку провести огляд та необхідний ремонт колії з експлуатацією чотирьохосьового моторизованого вагону. Експертизу проекту провести за участі українських та європейських фахівців з врахуванням норм безпеки. Експлуатацію колії для пілотного проекту власник повинен  надати в оренду за ціною 1 грн в рік. На базі цього проекту пропонуємо заснувати «Акціонерне Товариство Боржавської вузькоколійної залізниці» для ведення господарської діяльності.  Враховуючи демонтовані відрізки між станціями Білки – Іршава та Луково – Приборжавське наступним проектом (в 2013-2014 році) буде відновлення руху на цих ділянках та продовження до с.Довге. «Акціонерне Товариство Боржавської вузькоколійної залізниці» ,   може запропонувати організувати регулярні туристичні маршрути за напрямком Іршава – Берегово, та Іршава – Виноградів за умови участі місцевих громад в проекті та інших інвесторів.

Такі перші кроки.  Для продовження дискусії цікавим є інші пропозиції, потенційних інвесторів, дбайливих представників місцевої влади та Укрзалізниці. Мої погляди на розбудову Боржавської вузькоколійної залізниці продиктовані світовим досвідом з врахуванням наших власних  історичних традицій для модернізації не тільки технічної інфраструктури, а напевно і супутньої соціальної  сфери. 

Теги: вузькоколійка, майбутнє, Іршава, Приборжавське,

14 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати