СТАРІСТЬ, САМОТНІСТЬ, ЦІЦЕЙ-БОЧКАЙ...

Звичайно, весь розрахунок був на те, що народ витримає (та й який там народ - суцільні лузери: старі, одинокі, інваліди, малозабезпечені... ЛЮДИ ж вже давно на автономне опалення перейшли). Що він, народ, як завжди ковтне і швиденько пошкандибає вирішувати свої питання, бо ж у міської ради, бачте, криза із порядку денного не сходить. Звідки зараз у них гроші? Коли мош, та мош, а коли не мош... Прак-тично так і вийшло. Але все ж знайшлася одна, що не витримала. І Ціцейові комсомольські збори, де: хто за? проти?  утримався? – ОДНОГОЛОСНО, накрилися потертим, провонялим червоним кумачем.

У редакцію звернулася читачка газети "Чорна Гора" Єва Штайгер, яка проживає у мікрорайоні по вул. Корятовича, буд. 3, кв. 58. При розмові в невеличкій двокімнатній квартирі була присутня  також сусідка пані Єви – одинока пенсіонерка Надія. Вони і розповіли нам, які зміни в їх життя вніс цей креативний крок місцевих можновладців.

 - п. Єва. Чому вони з нами так поступили? Чому вони нас не повідомили? Не зібрали жильців, мовляв: люди добрі! у нас така обстановка, мусимо відрізати вас від котельні, думаймо, кому поможемо, кому не поможемо... Але вони мовчали аж до серпня місяця.

- А як ви дізналися, що закривають центральну котельню?

- Від людей. Люди стали говорити між собою, працівники котельні стали про це казати. Я відразу зателефонувала Ціцею. Ціцей мене став заспокоювати, що все вирішиться. А коли я спитала, чому нас офіційно не повідомили, то послався на те, що вони у засобах масової інформації повідомили. І як це розуміти? А якщо я газети не читаю, телевізор не дивлюся, то тепер мене можна взяти і відключити від тепла без попередження? Я справно оплачувала всі послуги, існує якийсь закон в цій державі чи ні? Я ж говорила Ціцейові: Василю Васильовичу, я жінка одинока, стара, хвора, не зробіть зі мною таке. А він: не переживайте, все виясниться і ми вас повідомимо. Я йому: може заяву написати? Ні, не треба,  ми пам'ятаємо про вас, не пере-живайте. І в результаті прислав писульку, що мені, як дитині війни, не положена фінансова до-помога. Але ж я і не зверталася із заявами, як дитина війни, я зверталася, як одинока жінка (я все-таки з двома заявами звернулася). І зараз для того, щоб не замерзнути взимку, я змушена була взяти кредит. І тепер із пенсії мені півтора року потрібно виплачувати по 430 грн. кредит. 

- А яка у вас пенсія?

- Отримую 827 грн. З травня місяця я кожного тижня по два рази телефонувала Васи-лю Васильовичу, бо це питання мене дуже турбувало. А він мені: ви не переживайте, сесія буде, все вирішиться. 

- Ви говорили п. Ціцею, що ви одинока людина? 

- Так. Я мільйон разів йому про це говорила. А він каже, що в мене двоє дітей у місті живуть. Ну і що? Мої діти не спроможні мені допомагати. Дочка живе сама, у неї ставка невелика. У сина двоє малолітніх дітей. Як я буду брати у них гроші, коли їм самим допомога не завадить у такий час. І як вони так зробили? Ніхто не прийшов, не перевірив: як ви люди там живете? 

- Ви підраховували, скільки вам буде коштувати автономне опалення?

- Я хочу електроопалювання. Моя сусідка за подібне електроопалення заплатила 8 тис. грн. 

- І як ви будете жити на 390 грн. півтора року?

- Не знаю. Мені 68 років і я маю дуже багато проблем із здоров'ям. Ходити можу ті-льки на невеликі відстані. Хіба що діти не дадуть з голоду померти. І це після 35 років роботи я не спроможна мати тепла, ліків, їжі. Знаєте, як це принижує? І все тільки для того, щоб перед Януковичем вислужитися.

- Як це?

- Коли Янукович був на початку літа  в Ужгороді, обласний начальник ЖКГ відзвітував, що область відмовляється від центрального опалення і повністю переходить на автономне. Це, мовляв, дасть величезну економію бюджетних коштів. При цьому запевнив, що ніхто без тепла не залишиться, людям допоможуть з переобладнанням, що виділено для цих цілей 9,2 млн. грн. Всім, хто не має можливості самостійно перейти на автономне опалення, обіцяли матеріальну допомогу. Президент їх ще похвалив, сказав, що інші області повинні взяти приклад із Закарпатської. Для Ужгорода виділили 2,4 млн. грн., а Виноградово виділило 150 тис. грн. З цих грошей можна допомогти хіба що 20 чоловікам. Ми звернулися до сусідки пані Єви.

- Представтеся, будь-ласка.

- Мене звати Надія Антонівна Феєр.

- Яке у вас становище? Де ви проживаєте?

- У 59 квартирі, поряд з Євою. Живу одна, чоловік помер, отримую пенсію, маю 73 роки. 

- Як будете проводити опалення?

- Я – ніяк. А за що? Живу від пенсії до пенсії.

- Ви ходили в міську раду?

- Я не можу нікуди ходити. 

- п.Єва. Вона може піти в магазин і загубитися. В неї серйозні проблеми. 

- А дітей маєте, Надіє? 

- Маю сина, який живе в Олешнику.

- Ви йому говорили про проблеми?

- Говорила. Але в нього троє дітей, має 1000 грн. зарплати. Сказав: мамо, ти відкладай потихеньку. А з чого відкладати, з 820 грн.?

- Надіє, а коли прийде холод, що будете робити?

- Одягну шубу, взую валянки і буду спати під ковдрою. 

- Де ви працювали до пенсії?

- Працювала на заводі "Комунар" у Запоріжжі. Там, де випускали автомобіль "Запорожець". Працювала в цеху, де їх фарбували. Загальний стаж роботи більше 40 років. 

- То ви після такої роботи маєте "веселу" старість.

-   Весела. Хворі ноги, хвора голова – от і все. Погано мені – лежу, покращає – встаю. Але мене що обурює. Як то взяти і відключити опалення від людей? Було, було, а потім раптом взяли і відключили. 

- Кажуть, що то дуже дорого вас опалювати із загальної котельні, бо багато людей перейшли на індивідуальне опалення.

- п. Єва. Мені про це Ціцей теж говорив. А чому нас не спитали, а може  ми би платили? Чому Ціцей із Бочкайом вирішують скільки і як нам платити? Невже міські депутати - олігархи місцеві, будуть розпоряджатися долею нас, старих людей? А до Бочкая вже і на прийом потрапити неможливо, як до Януковича. Випила одного разу ліки, намастила хворі ноги, щоб могла витримати ту відстань до міськради,  відправилася у приймальний день на прийом до міського голови. А мені секретарка – він зайнятий, кажіть, що ви хотіли,  може вам якийсь спеціаліст допоможе. Для чого мені спеціаліст, якщо я прийшла до міського голови? Ледве мене прийняв, сказав, що мені допомога не положена, але він щось придумає. Що він там придумає – невідомо, але тут щось потрібно робити, бо скоро зима.

- Пані Єво, а чи не чули ви про старших людей в мікрорайоні, які теж мають скрутне становище у зв'язку з цією ситуацією?

- Багато таких людей. Просто ніхто не жаліється, набрали люди кредити, хто як міг виходить із ситуації. Тут сусід  один є після двох інфарктів, так той два рази ходив у мерію, і приходив у такому стані, що руки в нього тремтіли. Сказав, що більше туди ніколи не піде. Я сказала у міській раді про нього, що гріх будуть мати, бо чоловіка просто вб'ють. То дивлюся, до нього самі прийшли, подивилися і зараз швидко роблять документи, щоб виділити допомогу. Наша влада користується із необізнаності наших людей, та ще й стариків. Де їх  совість? А ще є люди, у яких точно така ситуація, як у мене, але їм допомогу виділили. От у мене сусідка є така. Ця несправедливість взагалі  вбиває. Звичайно, я не буду говорити – хто. Але такими підходами  влада між нами ще і взаємну ненависть розпалює.

- п. Надія. Але я дивилася по телевізору і там один начальник сказав, що ніхто без тепла не залишиться. 

- Ви вірите?

- А як же не вірити. Ми владі звикли довіряти. Інакше жити як? Він сказав, тому я вірю, що тепло буде. Як – не знаю, але обов'язково буде.

Загалом зрозуміла стратегія міської ради. Дійсно, то  проблема опалювати будинки, де значна кількість мешканців перейшла на автономне опалення, вирішивши (для себе), що це економічно більш виправдано. Незрозуміло тільки для чого міська рада у 2005 році  витратила колосальні кошти бюджету на переобладнання центральної котельні і інших котелень, звітувала про створення Виноградівтеплокомуненерго, яке зуміло ціною героїчних зусиль від'єднатися від Закарпаттеплокомуненерго. Невже Валентин Назаренко - начальник фірми "Я вас всіх серцем своїм обігрію", байки у газету розповідав, коли говорив про центральне опалення, як майбутнє цивілізованого світу, наводив приклад Польщі? Чи за такі кошти, які Валентин отримав від оборудки (та й чи тільки він?), можна і не такі байки розповідати? Цікаво, що як тоді, так і зараз, ми собі нагадуємо пані Надію, яка пропрацювала на автозаводі, фарбуючи "Запорожці" і фанатично до-віряє мудрості наших керманичів. Вчитуємося в номер "Новин Виноградівщини" за 6 серпня, де за підписом секретаря міської ради Чейпеш Марії Іванівни (Бочкай вже підписує тільки Універсали) друкується положення про порядок надання пільг... і сльози капають на газету. 10 пільгових категорій визначено. В перших рядах в гімнастьорках з медалями (як завжди) інваліди війни, потім чорнобильці (І-ІІ категорії), вдови перших і других, вдови працівників органів внутрішніх справ, загиблих при виконані, малозабезпечені, що на обліку в управлінні праці і отримують допомогу, репресовані, інваліди військової служби, а в кінці під пунктом "10" - одинокі пенсіонери (з творчим підходом від Ціцея-Бочкая).   Нікого, здається, не пропустили, та ще й в суму вклалися (150 тис грн.). От молодці! Чи все-таки пропустили? Але якщо і пропустили, то  Степан Золтанович про це обов'язково перед виборами на біллборді розпише.

Собі іноді думаємо: може пора вже розпрощатися з цією совковою практикою – сліпої віри вождям? Нема що сказати, аргументи у нашої влади завжди залізні, економічно обґрунтовані. Тільки от ідемо все від кращого до найкращого. Може би хоч раз взяти і спитати від наших майстрів  віртуозної роботи з місцевим бюджетом: де ви, хлопці, гроші діли??? Чи для нашої влади відповідальність – це недопустима розкіш?

Ми не змогли зустрітися з паном Ціцеєм, бо він пішов у відпустку. Але надіємося, що коли Василь Васильович вийде на роботу, то не відмовиться надати коментар. А взагалі, якщо серйозно, то такі речі потрібно коментувати у суді. Перед тим надрукувавши Акт перевірки Виноградівської міськради Іршавським КРУ, яке цього літа перевірило витрачання бюджетних коштів нашою міськрадою за період 2009 – 2011 років. Але не відразу, бо сам Акт зараз знаходиться на вивченні у  відділі по боротьбі з економічною злочинністю Закарпатського УМВС. Міліціонери вирішують, чи відкривати кримінальні справи проти посадовців міської ради за порушення фінансової дисципліни (кажуть там зарплат і матеріальних допомог собі ніхто не шкодував), чи не відкривати. Міліціонери, звичайно, можуть поступити тільки виключно по закону і як їм велить міліцейська совість. Ми ж будемо задоволені вже можливістю потримати фінансовий документ в руках. Бо до цих пір такої можливості нас (і вас) під різними приводами, на нашу думку  незаконними - позбавляють.

Володимир Мочарник

Теги: тепло, опалення

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати