Брат № 1 і Брат № 2

- Всі ми браття во хресті.

- Та не прибіднюйтеся, Іване Івановичу. Ми ж то з вами не просто во хресті, ми ж то з вами брати по нещастю. Як там ваша справа, чи сунеться?

- Та поки що ніяк. Міліція щось там робить, наші теж активно підключилися, але
результатів ніяких.

- А причина, Іване, яка?

- Така як і у вас — професійна діяльність.

- І що ж ви такого наробили, що вони з вами так?

- Є припущення, але ж ви відразу напишете.

- Ну і що, хай люди знають від чого страждають справжні прокурори.

- Я тільки вас прошу, щоб ви нічого не писали у своїй газеті.

- Добре, тоді розказуйте про припущення, версії...

- Та нема про що говорити, я ж вам кажу.

- А тоді, що ви мене просите?

- Ви краще скажіть, як у вас справа рухається?

- Та що у нас, у нас відомо як — ніяк. Але ж ви...

- От коли у вас щось здвинеться, тоді і у нас, ви ж сказали — брати по нещастю.

- Іване Івановичу — все так, але ж трішечки і не так... Ось там, на сайтах в коментарях, пишуть, що ви на Дяківській митниці з контрабандистами щось не поділили?

- Дурниці то все розказують, а ви тут... Зовсім ви не змінилися, Володимире Івановичу. Іду я, бо мене справи чекають... До побачення.

- Та як же мінятися, Іване, якщо ви не міняєтеся...

При цих словах Іван Іванович сів у черговий "Мерседес", закрив дверці і рушив в сторону Хуста.
А ми, провівши прокурорську машину поглядом, рушили пішки в сторону бідзілевої церкви.

*У редактора "Чорної Гори" Володимира Мочарника і прокурора Хустського району Івана Кайла нещодавно за нез'ясованих обставин зоріли автомобілі: у журналіста — "дев'ятка", у прокурора — "Мерседес"

Теги: брат, прокурор, журналіст, редактор

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати