- Олеже Вікторовичу, бюджет – це фінансовий документ, в якому дуже важливо розібратися тим, для кого його власне і створили, тобто нашим читачам, мешканцям Виноградівщини. На перший погляд, він доступний і прозорий, однак живемо в Україні, тому питаємо, чи є в ньому якісь нюанси, на які варто було б звернути увагу нашої громади.
- Почнімо з того, що бюджет – це основний документ, по якому район житиме наступний рік. За рахунок цього документу проводяться видатки на ті чи інші цілі, передбачені відповідними рішеннями сесії районної ради. Бюджет порівняно великий – більше 250 мільйонів гривень. Але 90% "з'їдає" заробітна плата, оплата за комунальні послуги: газ, електроенергія... Без затвердження основної статті видатків бюджету ні депутати, ні районна рада, ні райдержадміністрація не приступає до чогось іншого. Це захищені статті: зарплата, енергоносії, харчування і медикаменти. При розподілі всіх інших коштів розпочинається отой, як деякі люди називають – дерибан. Який механізм розподілення цих коштів? Щоб ці кошти можна було кудись направити, необхідно прийняти відповідну програму. Відповідну програму: її мету, опис, джерела фінансування, очікувані результати від реалізації цієї програми приймають на сесії. По великому рахунку, депутати сидять, обговорюють - все роблять, ніби розбираються в тих програмах, але з висоти свого досвіду можу сказати, що далеко не всі депутати розбираються, що таке програма, для чого вона покликана і які підводні камені заховані в тій чи іншій програмі.
- Це дуже добре, що ви так гарно все пояснили. І ми у своїй журналістській практиці неодноразово описували річний бюджетний документ, але завжди залишалося якесь відчуття недоговореного. Відчуття якихось лукавинок, які так і залишилися нерозкритими. Маючи цінну висоту досвіду роботи і в райраді, і в райдержадміністрації могли би з нами поділитися і домалювати картину, бо в ній явно не вистачає двох-трьох живих мазків.
- Нюанси дійсно існують. І, на жаль, ці "лукавинки" розпочинаються із самого Києва. Сам по собі бюджетний Кодекс, те як він розписаний, залишає масу лазівок для того, щоб було можливо органам, які б не повинні фінансуватися із місцевого бюджету, ці кошти собі витягувати. Для прикладу, наша податкова інспекція фінансується виключно із державного бюджету. Вона фінансується з державного бюджету напряму, її видатки не затверджуються ні обласною радою, ні районною, ні міською, вони не звітуються за використання коштів, але, очевидно, їм тих коштів надсилають мало. Тому відповідно до бюджетного Кодексу малюють програму, програму зачитують, обкладають її красивими словами і в результаті з місцевого бюджету в цьому році податковій інспекції направлено 50 тис. грн. для комп'ютерів.
- Але ж раніше просили тільки 10 тис. грн. Апетит збільшується.
- Крім того є інші органи державної влади, та ж міліція. Ми їм теж виділяємо кошти, але конкретно на виконання тих робіт, які передбачає наш бюджет. Наприклад, будівля, в якій знаходиться міліція, це наша будівля, яка знаходиться в оренді за одну гривню відповідно до бюджетного Кодексу. Для того, щоб зберегти будівлю, нам необхідно її тримати в певному порядку. Тобто, це можна зрозуміти, але брати з місцевого бюджету кошти на функціонування якоїсь служби для мене не зрозуміло. До того ж, це є прихованим фінансуванням з двох бюджетів, що карається Законом. Так само беруть гроші з місцевого бюджету і Управління праці та соціального захисту, і райдержадміністрація: відділ культури, управління фінансів, управління сільського господарства. Склалася така ситуація, коли по формульному методу йдуть всі розрахунки на фінансування держаних установ, і так жорстко, що ні вліво, ні вправо... І в той же час іде недофінансування бензину, того ж паперу.
- А точно недофінансовується, чи під музику ой так важко, ой не вистачає пишуться всі ці програмки театральні?
- Для цього існує КРУ, яке повинно перевіряти фінансові справи. Я можу сказати тільки одне, коли я був головою райдержадміністрації, на те, що недофінасовувалися потреби в пальному, я просив у рік 15 тис. грн. А зараз на цю програму йде більше 100 тис. грн.
- І як ця програма називається?
- Програма називається дуже мудро: "Програма фінансування позитивного іміджу району, розширення економічних зв'язків із сусідніми регіонами з метою вирішення економічних проблем." У 2010 році на неї було виділено спочатку 35,5 тис. грн., після уточнення бюджету на неї було виділено ще 100 тис. грн. У 2009 році на цю програму було виділено порядку 300 тис. грн.
- І це все на бензин?
- Це питання до райдержадміністрації і до КРУ, яке зараз буде нас перевіряти. Яким чином воно буде перевіряти, інше питання: чи буде домовлятися, чи не домовлятися.
- А що означає "домовлятися, не домовлятися"? Наприклад, ми пам'ятаємо перевірку обласним КРУ у 2003 році, пам'ятаємо ту молоду жінку, яка керувала перевіркою. Вона жила у "Винничках" і їй були створені надзвичайно комфортні і веселі умови. Пам'ятаємо перевірку обласним КРУ відділу культури у 2007 році. Бачили перевіряючого з плаваючим голосом, пам'ятаємо стійкий запах самогону на третьому поверсі відділу культури, бо перевіряючий, людина виключно компанійська, залучав усіх до вживання натурпродукту. Як дівчата витримали місяць і ... не перейшли на наркотики, загадка виключно культурна. А як зараз відбуватиметься ця процедура?
- Буде видно. Обласне КРУ прийде в кінці травня або на початку червня. Думаю, що все відбудеться приблизно так, як у 2007 році, коли і в мене була перевірка КРУ.
- Тобто п'янки - гулянки?
- Я не скажу, що п'янки-гулянки, скажу так: обходження, задобрення, налагодження стосунків з перевіряючими, щоб не написали чогось зайвого.
- Невже налагодження стосунків, це ведення дружніх задушевних розмов?
- Я конкретно сказати не можу, бо я таке не робив. Коли мене у 2007 році перевіряли, то жінку-інспектора я бачив два рази: коли вона принесла направлення на перевірку і другий раз – коли принесла підписати акт про перевірку. Так само було у 2009 році, коли наші два депутати написали в ГоловКРУ, щоб мене перевірили. Тоді йшлося про замовлення і я змушений був себе захищати, тому з перевіряючим зустрічався частіше. Але жодного разу не був з ним у ресторані. Тому я не можу судити, як саме все відбувається.
- Не віримо, що ви ходите у "білому домі" із зав'язаними очима.
- Я не можу судити інших людей, їхні дії, але я можу сказати одне – частина людей в адміністрації, особливо фінансово відповідальних, дуже бояться перевірки КРУ.
- Ви говорите про програму інвестиційної привабливості нашого району, то, можливо, там йдеться не тільки про витрати на пальне, але й святкові обіди, подарунки?
- Це повинно б називатися "презентаційні витрати". До нас приїжджають делегації, які потрібно поселити в готель, харчувати, зробити екскурсію по місту, району і це в принципі нормально. Але питання в другому: скільки за період використання цих коштів було таких делегацій, і який від цього економічний ефект для району. Цікаво, що в кінці минулого року я просив адміністрацію дати звіт на ці витрати. Але тоді сесія не відбулася і той звіт, який пізніше прийшов від адміністрації про використання цих коштів, був схожий на відписку: кошти використовувалися відповідно програми і все. Рано чи пізно ми дійдемо до того, що вимагатимемо від адміністрації звіт за використані кошти. Бо за такими словами: кошти використовувалися згідно програми, може стояти все, що завгодно. До прикладу – Управління праці та соціального захисту населення – "Програма посилення соціального захисту незахищених громадян, надання їм соціальних послуг та допомог на 2007-2010 роки". Після внесення змін до бюджету виділяється 100 тис. грн. Це при тому, що всім соціально-незахищеним громадянам, яким потрібна соціальна допомога, вона надається з державного бюджету прямою субвенцією. Тобто кошти "Програми посилення соціального захисту незахищених громадян, надання їм соціальних послуг та допомог" не йдуть соціально-незахищеним громадянам, вони йдуть на ремонт Управління праці та соціального захисту, на купівлю паперу, комп'ютерів...
- Але це дехто теж може назвати опосередкованою допомогою (через комфорт помічників) незахищеним громадянам.
- Або прихованим фінансуванням з двох бюджетів. Згідно Закону про місцеві адміністрації, всі відділи управління і сама райдержадміністрація фінансуються виключно з державного бюджету. Але за рахунок різних лазівок, маніпуляцій, пишуться різні програми і починають з місцевого бюджету витягуватися гроші. Іншим чином, як ті кошти були виділені і як витрачаються. По деяких питаннях адміністрація звітує по всіх правилах. Наприклад, по "Програмі сприяння вирішення міжконфесійних конфліктів", по якій виділяються кошти для будівництва церков. А якщо взяти "Програму фінансування позитивного іміджу району, розширення економічних зв'язків із сусідніми регіонами з метою вирішення економічних проблем" та "Програму посилення соціального захисту незахищених громадян, надання їм соціальних послуг та допомог" і інші подібні програми, то тут вже кінців не знайдеш. А буває так, що держава започатковує програми на державному рівні, це програми по туберкульозу, онкозахворюванням, інших важких захворюваннях, по яких виділяються кошти для важкохворих, згодом буває, що держава припиняє фінансування і нам нічного не залишається, як продовжити фінансування з місцевого бюджету. Такі програми, зрозуміло, необхідно фінансувати, але є програми, де мав би бути звіт про використання коштів. На сьогоднішній день по деяким програмам є звітування, а по деяким звітування немає, або якщо і є, то просто відписки. Наприклад, "Програма розвитку архівної справи". Із самого початку Програма була ініційована в тому числі і мною, бо архів району знаходився в досить непривабливому місці ( в будівлі Управління праці та соціального захисту) і потрібно було наводити порядок. Було запропоновано перевести архів на четвертий поверх будівлі колишнього побут комбінату. В той час начальником архіву був покійний Ігор Ігорович Данилюк. Виноградівський архів, без перебільшення, став кращим архівом області. Але після того,як Ігор Ігорович помер, ще три чи чотири рази виділялися кошти на архів. Чому виділялися, я не буде зараз уточнювати.
- А якщо Василь Іванович образиться? А ми думали, що то сімейні цінності, а там ще й сік шлунковий виділяється.
- Для того, чи виправдано, чи не виправдано виділяються кошти на архів, потрібно почути звіт: що на ці кошти зроблено і який від цього економічний ефект. Однак, це знову ж таки приховане фінансування з двох бюджетів. Для прикладу, коли я прочитав програму фінансування позитивного іміджу району, то, чесно кажучи, мені стало трошки не по собі. Що це за програма фінансування позитивного іміджу, яка дозволяє закуповувати меблі в кабінети райдержадміністрації, кондиціонери... Для мене ця ситуація не прийнятна і на одній із сесій це питання буде підніматися.
- Користуючись нагодою, хочеться перевірити певну інформацію, яку нам повідомили джерела. Наша лікарня постачається продуктами, якими харчуються хворі. Проводиться відповідний тендер і визначається сума, яку необхідно заплатити постачальнику. Нам сказали, що сума коштів на харчування в 2010 році відрізняється від суми, запланованої на 2011 рік.
- Є така інформація, що було проведено тендер на закупівлю продуктів харчування у 2011 році і при тому, що тендер виграла та сама фірма, яка його виграла в 2010 році і на ту саму кількість продуктів, яка потрібна була в 2010, 2011 роках, але у 2010 році сума складала на 168 тис. грн. більше. Це при тому, що тоді не було такої інфляції, таких цін на продукти. Зараз ця інформація перевіряється, вивчається і я думаю, що будуть відповідні висновки.
- На останній сесії райради було ряд депутатських запитів. Один стосувався теж лікарні, будівництва чи реконструкції даху над терапевтичним відділенням. Йдеться про 680 тис. грн., які райдержадміністрація планує витратити на цю роботу. Чи є вже відповідь на цей запит?
- Відповіді немає. Вона, згідно Закону, повинна прийти на протязі 30 днів. Мені самому цікаво, яка буде відповідь. Ви кажете, що сума велика, але я десь краєм вуха чув, що сума буде недостатньою. Це при тому, що я не бачив проектно-кошторисної документації, не чув, що вона була затверджена, не чув,що вона пройшла експертизу, не чув, що цей проект виставлявся на тендер... Це питання підняли наші депутати і я думаю, що вони цілком правомірно його підняли, нехай дає адміністрація відповідь. У мене було запитання до головного лікаря і до начальника управління охорони здоров'я, і вони мені сказали, що жодних документів на початок будівництва вони не підписували, а підписували тільки на виготовлення проектно-кошторисної документації. А коли я спитав, яким чином вони будують, у відповідь посадовці тільки знизують плечима. Є така приказка: не пійманий - не злодій. Нехай проводять перевірку відповідні органи, те ж КРУ.
- Після налагодження стосунків?
- Якщо питання буде стояти таким чином, що депутати чи хтось не буде вірити КРУ, то питання вирішується просто – запрошується аудиторська перевірка.
- Ви готові навіть на такі дії?
- До прикладу, зараз у Веряці є питання про фінансування колишнім головою різних робіт на території Веряцької сільської ради. Конкретно, по будівництву дитсадка. КРУ проводило перевірку, але нічого не знайшло. Хоча те, що там робилося, на мій погляд, не має жодного розумного пояснення. Наприклад, Веряцька сільська рада купила два спарених недобудованих будинки під дитячий садок. Ніби мета благородна, правда? Але чомусь необхідно було ці два спарених будинки розібрати і побудувати заново іншу будівлю. Інакше, як викачування коштів з бюджету, я назвати це не можу.
- Але можна сказати, що будинки були у такому стані, що їх використання було б нерозумне.
- А для чого тоді було купувати їх, якщо вони були у такому стані?
- А якщо місця немає, землі вільної?
- Як немає, землі навалом. Питання там в іншому. Є така інформація, що це будинки тітки головної бухгалтерки сільради та нашого районного депутата п. Довбака. Будівлі куплені за 192 чи 198 тис. грн. Це при тому, що в Олешнику купили спеціалізовану будівлю, яку колгосп будував під садок, двоповерхову, набагато більшу, у не порівняно кращому стані, бо діти на першому поверсі вже навчаються – за 130 тис. грн. Це при тому, що в Чорнотисові, де зараз Карло Карлович зробив свій завод, стояло питання про придбання цієї звичайної будівлі для сільської ради, для потреб села за 200 тис. грн. Тобто використання цих коштів несумісне із здоровим глуздом. Ну, нехай вже купила сільська рада, юридично ніби все вірно, але для чого тоді потрібно було ці будівлі розбирати, для чого було починати будувати з нуля? Звичайно, на розбір будівель теж виділена певна сума коштів. І ось новообраний веряцький сільський голова для того, щоб з усім тим розібратися, запросив аудиторську перевірку.
- Наскільки нам відомо, що не так-то просто було її запросити.
- Так. Бо бухгалтерка залишилася працювати і, наскільки мені відомо, прийняття цього рішення блокувалося всякими способами. На сільську сесію, яка повинна була прийняти рішення про аудиторську перевірку, прийшов Довбак, запросивши із собою всю "важку артилерію" з села і Грігу, і інших депутатів. З усіх сил намагалися уникнути перевірки. Але я радий, що депутати для того, щоб визначити правомірність цієї оборудки все-таки вирішили перевірку провести. Ще такий факт, по тій же Веряцькій сільраді. Районна рада у 2010 році на канцтовари використала 20 тис. грн. Це при тому, що у нас було 90 депутатів, яким на кожну сесію готувалися матеріали, такий же пакет документів готується на кожну комісію, ведеться переписка з сільськими радами, обласною радою, облдержадміністрацією, з усіма установами... 22 чоловіка апарату займаються діловодством. А ось в селі Горбки на ФАП (фельдшерський акушерський пункт), де працюють 3 чоловіка, де не проводяться сесії, засідання комісій, було використано 17 тис. грн. на канцтовари. Село відноситься до Веряцької сільради. І знову ж таки наше КРУ нічого не знайшло. То хай перевіряє аудиторська перевірка.
- А у міській школі, де на півставки працює медсестра, на ліки для дітей виділяють 100 грн. Але це так, до слова. Олеже Вікторовичу, ось є КРУ і це добре, що є. Але відразу ж бачимо якусь незрозумілу, в деяких випадках, їхню роботу. З іншого боку, районна рада виділяє кошти - кошти, яких зараз хронічно не вистачає. Тоді виникає питання, наскільки є можливість контролю за використанням цих коштів?
- На мій погляд, це одне із найважливіших питань органу місцевого самоврядування. Депутати, яких обрали виборці, несуть перед виборцями взяту відповідальність. Інше питання, в багатьох випадках депутати, особливо молоді, не завжди компетентні: не знають своїх прав, обов'язків. Хоча статус депутата місцевої ради дає дуже великі повноваження, якраз у частині контролю чи перевірки використання коштів... але депутати, на жаль, цим не користуються. Тому мною буде ініційовано, як і в минулі роки, навчання депутатів.
- І допомагає це навчання?
- Чесно кажучи – ні. Тому що, коли ми у 2006 році організували навчання, запросивши спеціалістів з Ужгорода, Івано-Франківська, то з 90 депутатів прийшло аж 5. Але ми надіємося, що зараз, коли запроваджена інша система виборів, є депутати, які пройшли по мажоритарним округам, відповідальність стане більшою.
- Шкода, що у виборця, який згадує останні вибори, нічого окрім печії не з'являється. Олеже Вікторовичу, у вас дійсно вже досить серйозний досвід роботи у владі. Ви прийшли у владу, якщо можна так висловитися, "не легальним шляхом". Ваше попадання було не передбачене і для багатьох, хто у владі і навколо влади був, - небажане. Зараз ми говоримо і ви доволі щиро відповідаєте, чому ми дуже раді, бо нам, і перш за все громаді, важливо знати, що насправді відбувається, усі ці нюанси, лукавинки. Але скажіть, будь ласка, чому ви раніше, із самого початку, не вели таку політику відкритості, чіткості, прозорості, бажання дійсно йти до кінця у виконанні своїх зобов'язань перед людьми? Бо знаєте, воно може виглядати якби такою образою, бажанням відомстити за те, що зараз по відношенню до вас ведеться політика обскурантизму.
- Я думаю, що тут немає що пояснювати. В силу різних обставин, дійсно, здавалося, що раніше було не так. Перша обставина – для того, щоб щось робити, потрібно знати, потрібно вивчити, проаналізувати. А найкраще, коли проходить певний час і з'являється досвід. А що стосується того, що відбувається зараз, то мені не вперше намагаються щось заблокувати, щось не сприймати. Але тим людям, які це роблять, я би порекомендував все-таки свої сили і свій час використовувати на щось більш корисне для району.
- Але озвучуючи такі факти, що ми знову ж таки вітаємо, ваша фракція дає такі депутатські запити, які стосуються конкретного фінансування, ви зачіпаєте кровні інтереси тих людей, які знаходяться біля бюджету. Невже раніше не відбувалося те ж саме? На протязі багатьох років даємо громаді зрозуміти, що Василю Якобу посада і даром не потрібна, якщо б там не можна для себе, для сім'ї, для друзів. Це видно було й по тому, як знаходячись при владі, Якоб намагався блокувати роботу "Чорної Гори", коли заборонено було спілкуватися з газетою начальникам різних відділів, говорити про роботу, яка стосується громади, яка згідно закону повинна бути висвітлена. Чому в той час ви не протидіяли цій блокаді?
- Я не можу сказати нічого, бо знову ж таки – не пійманий - не злодій. Поки я не розумівся куди і на що йдуть ті гроші, поки я не бачив таких кричущих фактів. Чесно кажу, за роки роботи з Якобом такої ситуації, як у лікарні, коли голова ради не знає, що будується, за які кошти, хто забудовник і термін введення в експлуатацію... - такого не було.
- Тобто ви вважаєте, що ця влада діє нахабніше?
- Я не хочу сказати, що нахабніше. Вона просто діє в той спосіб, в який вона вміє діяти. Інакшого способу вона не бачить. Той же Якоб, який би не був, але коли необхідно було вирішувати якесь питання,- приходив, сідав і говорив. І я принаймні, як голова, розумів, куди йшли гроші. Тепер цього немає. Приносять проект бюджету і кажуть – це має бути затверджено. І все.
- Не один раз ми вже це питали, спитаємо і зараз – як ви бачите роботу в майбутньому, адже якась співпраця повинна бути?
- Я щиро на це сподіваюся.
- А якщо умовою співпраці буде мовчазна згода із запропонованим політичним форматом?
- А може краще, щоб не було про що мовчати?
- А, можливо, для тих людей за таких умов буде не цікаво працювати у владі?
- Я не можу говорити за тих, хто у владу. Якщо людина йде у владу, вона для себе повинна прийняти рішення.
- А за себе ви можете сказати?
- Можу.
- Ви можете сказати, що ваша позиція є принциповою і не залежить від тих чи інших обставин, лінії партії, гарних слів "співпраця", "стабільність", "процвітання району" і т.д.?
- Я би хотів, щоб у районі була і стабільність, і процвітання, але я хочу, щоб ці речі досягалися тими методами, які не протирічать закону. Приклад – зірвана сесія. Чомусь ніде не прозвучало, що нас штовхали на незаконні дії.
- Прозвучало у газеті "Чорна Гора".
- Так, прозвучало. Зараз вони звернулися в прокуратуру, прокуратура направила спеціалістів, спеціалісти прийшли, перевірили, розвели руками і поїхали. Ось і весь скандал із зарплатами. Це вже так було, коли одні великі депутати кричали, що Любімов украв 257 тис. грн., наліпили це на кожному стовпі, роздали на базарі. А коли все стало на свої місця, то ніхто навіть вибачення не попросив. Я розумію, чому сьогодні робляться ті скандали. Це спроба відвернути увагу суспільства, бо "покращення нашого життя вже сьогодні" настало таким чином, що і у страшному сні виборцю не снилося. Тому й нав'язують: Любімов чужий, з Любімовим не можна працювати...
- А як ви прокоментуєте той епізод на сесії, коли на вас натисли і депутати, і той же Якоб, і ви здалися, і погодилися питання бюджету проголосувати пакетом? Чому ви це зробили?
- Ті зміни не були настільки принциповими, щоб вчергове зривати виплату зарплати по селам, садкам, пожежникам, Агенції регіонального розвитку, виплати боргів.
- Але таким чином вас будуть шантажувати завжди.
- Не думаю. Ту ситуацію просто необхідно було розблокувати. А у цьому скликанні у нас зібралася непогана команда, яка дійсно хоче у всьому розібратися, приймає рішення самостійно, неупереджено.
- А якщо натиснуть згори, адже ЄЦ знаходиться в проурядовому полі, ваш лідер міністр МНС? А тут, раптом, не дає працювати незговірливий голова.
- За 5 років, відколи я перебуваю в команді Балоги Віктора Івановича, мені жодного разу не телефонували: роби так чи інакше. Інша ситуація, коли я сам, не знаючи як поступити, їхав за порадою.
- Мотика не стріляє, тільки іноді. У випадку якщо зателефонують...
- Давайте дочекаємося і побачимо. Навіть у випадку принципових речей потрібно розбиратися, я ж людина.
- Ви вважаєте, що правда може бути поза вашою совістю?
- У кожної людини є своя правда і вона її відстоює своїми аргументами. І якщо аргументи мені наведуть достатні, то я відкрито скажу – так, я помилявся.
- А якщо наведуть недостатні?
- Я діятиму згідно своєї совісті.
- Тобто порушите партійну дисципліну?
- Я християнин і піду за совістю.
- І скажете Балозі – ні?
- Я, в кінці кінців, можу і партійний білет покласти.
- Ви розумієте, що якби ви не були головою райради, а приватною особою, то ми б вам не влаштовували цей допит. Непроста ситуація в Україні, ситуація, яка вимагає визначення. Ви її зазначили. А там - час покаже...
06 травня 2011р.
Теги: Любімов, бюджет, кошти