Прощавай, комо?

Мігел 2011-01-17 / 16:56:00
Антоне, ви ще на Закарпатті?

dytyna 2011-01-17 / 14:55:00
До дискутантів (не прийміть на своє конто)
Антоне, у нас є прекрасне слово "досі", а росіяни кажуть "до сих пор" - не калькуйте їх.
Адміне, коли Ваша ласка, пишіть "на жаль" окремо. Так воно пишеться.

dytyna 2011-01-17 / 14:48:00
Абсолютно погоджуюся з автором допису, хочу лиш додати, що в сучасному світі бути безграмотним - зовсім не соромно, більш того - модно. Як модно бути смердючим, розхристаним, розпатланим, лаятися матом тощо.
Вперед, українці, тупість - це обраний вами шлях.

Антон 2011-01-15 / 01:51:00

Пане Ярославе, дякую за зауваги -- на майбутнє. Я був спочатку хотів вжити "неписьменність", але обрав "безграмотність" -- як менш категоричний термін.

Андрею, так, з авторкою блоґу на ЖЖ я у цьому моменті цілком погоджуюсь.

ярослав орос 2011-01-15 / 00:02:00
пане антоне, даруйте, українська мова, звичайно, не гроші, але за неї Я дуже важко плачУ...

ярослав орос 2011-01-14 / 23:48:00
вибачте, Антоне, анонім, се - я... уже відвик спілкуватися в інеті...

2011-01-14 / 23:47:00

Пане Орос, безграмотних я віднесу, звісно, до безграмотних. Але я не арієць і спілкуюся з різними людьми – такий у мене фах. Звісно, часом безграмотність відторгає – так само, як інших бісить грамотність (шкода, що адмін видалив останні лайливі коментарі якихось анонімів – "шедеври", які вони понаписували, підтвердили б цю тезу).

Пане Антоне, прохання й настанова, ніколи безграмотних не - "віднесу", а зарахую або відправлю в... Кембрідж...
дякую, що прислухалися...
та й ще...
Ваша "безграмотність" не може "відторгати", гадаю, радше, "відбирає"...
дякую...

Андрей 2011-01-14 / 10:51:00
2 +++:
http://natabelu.livejournal.com/224247.html

+++ - Андрей, 12.01.2011 10:26 2011-01-13 / 20:11:00
ВАУ! це звідки?

Андрей 2011-01-12 / 10:26:00
От цікава думка щодо "вибіркової" грамотності і її "обгрунтування":
"Сегодня я наблюдала дурацкую дискуссию, в которой тупой стороной доказывалось, что ежели у классика где-то имеется "неправильное" ударение, просторечие или другая вольность, так теперь и всякое наше "позвОнишь" становится художественно ценным. Ведь с формальной точки зрения мы уподобились классику, поскольку так же пренебрегли правилами. То незначительное обстоятельство, что классик, сознательно пренебрегая, достигает художественного эффекта, а мы всего лишь по неразумию портим воздух, остаётся за скобками (а уж если классика попутал бес и он что-то действительно напортачил, как Достоевский с "круглым столом овальной формы", так нам теперь точно можно всё).
В связи с этим разговором я вспомнила о другом. Там хозяйка ЖЖ играючи набрасывала такое, что несчастные классики, верно, стонали в своих бестрепетных гробах, а живым изрядно икалось. Главная мысль была проста: "Способность мыслить и излагать свои мысли никак не связана с грамотностью". А вот какова была доказательная база уважаемой родительницы этой мысли? Такова, что Маяковский не умел расставлять запятые; а далее девушка просто лукаво вопрошала в комментах:
"Разве мысли Достоевскго утратили бы свою глубину, делай он много ошибок в письме?"
"Если бы Набоков(или любой, уважаемый тобою, писатель) делал ошибки и ты увидел бы его черновики, где он вместо "запятая" пишет "запитая", ты бы перестал его читать?"
"Бальзак делал массу ошибок, но ни один из его корректоров не стоил и одной буквы его романов.)) По-моему так.)"
"А если Платон допускал грамматические ошибки? Мы этого не знаем, но вдруг - допускал? Или Энштейн? Какая связь между способностью мыслить и грамотностью?"
"Да, мысли Ломоносова, который был фактически самоучкой и наверняка в начале своей карьеры делал массу грамматических и прочих ошибок, вы бы пропустили.))"
"Но может быть литература, как музыка? Я вот о чём: знал ли Моцарт в совершенстве нотную грамоту? Но музыка пела в его душе и отзывалась в душах его слушателей. Так же и с писателями"
("Знал ли Моцарт в совершенстве нотную грамоту?" - это, конечно, вообще жесть. А представление о музыке, как о чём-то абсолютно стихийном и неуправляемом, вроде стона голодного желудка, просто позорны. Попробовал бы такой фантазёр-литературоцентрист врубиться, скажем, в тройной контрапункт или одолеть учебник инструментовки, - посмотрела бы я на его корчи. Но вернёмся к баранам.)
"А как всё-таки ты относишься к Маяковскому в свете его патологической безграмотности? :))"
"Я сейчас сама задумалась: а стала бы я читать Толстую или Воннегута, если бы они писали с ошибками? Воннегута стала бы читать не смотря ни на что, а Толстую ... ей тоже можно простить всё за её великолепное чувство юмора.)Всё-таки мысль - всё, орфография - ничто!"
"А разве мат - это не интеллигентно? А как же Толстая, Смирнова, Улицкая?" (а как же дворник дядя Вася?! )
"Представила: переписываюсь я, например, с Радзинским, а он - ни запятых не признаёт, ни орфографии... Ах, да какое мне до этого дело, если я обожаю его пьесы!:))"
Орфография, пунктуация, смайлы и пробелы бережно сохранены.
В общем, метода такая: если вы чего-то не знаете, просто начните активно, задорно предполагать: "А вдруг Моцарт нот не знал?", "Ломоносов наверняка делал ошибки!", "А если Платон?.. а если Эйнштейн?.. а если Эйзенштейн?.. а если Эйзенхауэр?", "А давайте представим, что Пушкин был идиот!"..."

Антон 2011-01-11 / 19:08:00

По-перше, приємно, що сарказм та іронія притаманні й іншим українцям, а то мені сказали, що я того набрався в Англії (як там Ющенко про блох казав?). Тішусь, що моє почуття гумору може бути зрозумілим і в Україні:) Дякую, Андрею.

Аноніме, так, застав дурного Богу молитися... На жаль, у нас освіту, особливо вищу, перетворюють на фарс – і урядовці, і викладачі, і студенти: часом складається враження, що заклади освіти –  такі собі контори по видачі "корочок", де знання – супутній продукт, на кшталт мазуту. Можна й диктанти з творами перетворити на фарс, але не варто й дитя з брудною водою виливати, як казав Маркс. Я до сих пір вдячний своїй вчительці англійської, яка з першого класу ледь не щодня проводила словникові диктанти, і твори ми писали бодай двічі на тиждень. І це стало у пригоді не лише в англійській (ось вам і принцип системності в освіті в дії).

Аноніме й пане Ярославе, я ніколи не прирівнював словник до абсолюту. Мені самому подекуди вказують на мої неологізми, особливо у фразеологізмах:)

Пане Олеже, та я давно вже мало зважаю на сторонні закиди. А нам своє робить, так би мовити. Де б я був, якби оглядався на те, "щó люди скажуть"? Та й судді хто, врешті решт?

Таню, власне! Всі ми не без гріха. Я був перечитав цей допис і зробив вже декілька виправлень. На окремі моменти вказали друзі. Цілком погоджуюсь, мовна культура промовиста – за одним реченням уже можна скласти перше уявлення про людину. Навчитися і китайській грамоті можна – і нікóли, власне, не пізно – було б бажання. Мені здається, безграмотність, про яку ми повели мову, пов'язана, серед інших речей, зі зменшенням вимогливості до себе (і до інших). Люди банально йдуть за течією (напевно, заклик пана Ороса "не дригатися" знайшов відгук у їхніх серцях).

Томаше, тішить, що у тебе є бажання вчитись – у багатьох і воно відсутнє. Тим не менше, я сповідую принцип фаховості, – з чого тоді все й розпочалося. Попри те, що й найкращий університет усьому не навчить, люди повинні починати професійну діяльність не з нуля.

Пане Орос, безграмотних я віднесу, звісно, до безграмотних. Але я не арієць і спілкуюся з різними людьми – такий у мене фах. Звісно, часом безграмотність відторгає – так само, як інших бісить грамотність (шкода, що адмін видалив останні лайливі коментарі якихось анонімів – "шедеври", які вони понаписували, підтвердили б цю тезу).

Учителю, я коментарі не видаляю, оскільки керуюсь принципом "дабы дурь каждого видна была" (це Вас не стосується жодним чином! Це я про коментарі, які адмін щойно видалив). Якщо не важко, напишіть, будь ласка, знову (це вже я до Вас, а не до бикоти, яка виливає свою жовч в Інтернеті:).

Коментарі, котрі перебувають за межею адекватності, видаляютьмся без попередження. Це трапляється нечасто, але, нажаль, трапляється. Адмін

Учитель 2011-01-11 / 13:59:00

Неправда. Не повідомляє.

Ви хочете посперечатися?.. ))

При розміщенні коментарів існує обмеження в часі - якщо ви надто довго писали, відривалися на бутерброд і каву і т.д., то коментар може не появитися. Перед відправкою коментаря скопіюйте його і вставте ще раз, якщо він не появився.

Крім того, право видаляти і правити коментарі має сам блогер. Адмін

Учитель 2011-01-11 / 13:58:00
Для Деяка:
Соромно, шановний, соромно... Особливо, якщо називаєте себе журналістом. Уявляєте, приходите до лікаря з проблемою. А він вам: ну не знаю я всього, лікуйтеся, чим хочете. І, головне, так гордо про це вам повідомляє, пишаючись собою, як оце ви пишаєтеся своєю безграмотністю. Які у вас будуть емоції? Ото ж бо. Не визнавати безсоромно те, що не довчилися, прогуляли, а працювати над собою треба. В поті чола. Репетитора, врешті, найміть.

Учитель 2011-01-11 / 13:53:00

Та що вже казати, коли й із "закарпаття онлайн" зникають коментарі до статей у блогах, де вказується "журналістам"-дописувачам на їхню кричущу, волаючу безграмотність.І цей коментар, певне у тому, зникне. Отак і працюжио: правою рукої голосуємо за все добре і хороше, прикриваючись високими ідеями, лівою ж тихесенько видаляємо нас компрометуюче. Так дєржать! Це вам авторитету не додає.

Якщо Адмін видаляє коментар, він про це повідомляє. Адмін

Андрей 2011-01-11 / 12:14:00
..блогер пише дописа про те, що наші інженери не володіють таблицею множення. Коментар інженера Джеріяш КолиЧому: "мені не соромно визнати, що я хоч і інженер, але не вмію рахувати і не знаю таблиці множення. Мені приємно, що це стане віхою. Давай реалізуємо проекти по підвищенню рівня МОЄЇ освіти..".
Смішно? Не дуже.
Чомусь "журналіст-письменник-музикант" вважає нормальним визнати свою безграмотність і далі "працювати". Де інженери, які б так само кокетували своїм незнанням таблиці множення? Хірурги, з "прогалинами" у вмінні оперувати скальпелем?
Безграмотні журналісти - геть з професії, а не "свідомість підвищувати".

ярослав орос 2011-01-10 / 22:59:00
пане антоне, ваш мовний кембрідж з "трубою" під Майданом трохи, гадаю, не доречний...
але ж, усе таки ви прагнете високого світла на наших безкрайний арійських теренах...
"симпатюлька" ваша з-за темзи ще не означає, даруйте, що ви наш...
хай живе антон на наших теренах... але... корчів вистачає й без Вас...
любимо... сприймаємо, але не дригайтесь... у нас уже є з ВВС...
щасливо просимо...

ярослав орос 2011-01-10 / 20:45:00
Після мого останнього допису почали лунати ремарки, що не всі мої однокурсники погладшали (і що я не схуд) -- так, мовби то було суттю мого опусу. Зараз очікую, що до мене люди перестануть говорити взагалі -- з остраху на те, що я їх віднесу до безграмотних:-) А писав я це зі спонукальних мотивів, а не щоб продовжити артобстріл по чужих городах:-) Помилок не припускається лише той, хто нічого не робить. Головне, щоб ця теза не стала виправданням ліні, нігілізму й несмаку, у т.ч. й у мовному питанні.
пане антоне, а куди ви їх хочете "віднести"...

Юрій Лівак 2011-01-10 / 17:57:00
В тебе, Тончі, з граматикою якраз все Ок. В Деяка - серйозні проблеми. При тому, ти - не журналіст, не філолог і не претендуєш на подібне.

Томаш Деяк 2011-01-10 / 16:27:00
Бачиш, мені не соромно визнати тут те, що з грамотою в мене не все "окей". Так, що не хвилюйся. Принаймні, мені здається, це не соромно не знати чогось. Соромно так ніколи і не дізнатись!

Мені дуже приємно, що наші невеличкі онлайн діалоги стають малесенькою віхою у великій справі - формування об’єктивного і тверезого погляду на такі прості, але такі потрібні речі.

Мені хочеться підтримувати твої починання, якщо ти маєш уявлення, як можна змінити стан речей. Якщо матимеш бажання реалізувати якісь акції, або проекти для підвищення рівня свідомості, чи грамотності людей - я радо тобі допоможу, як письменник, як музикант, як людина.

А ще пан Олег дуже слушно радить, вартує прислухатись.

Таня 2011-01-10 / 14:44:00
Антоне, ви вкотре підняли актуальну тему. Всі ми люди і можемо робити помилки, зокрема і технічні, і синтаксичні. Чимало залежить від грамотності людини та ситуації (маю на увазі технічні помилки, які робимо поспіхом).
Хочу сказати про таке. Мені відомо чимало випадків, коли люди писали свої імена, прізвища з помилками або отримували документи на своє імя, а там була допущена ну "несуттєва" помилка - написано, до прикладу, "І" замість "И". Людина махала рукою: яка різниця?! І потім ця людина проводить якісь операції з майном чи оформлює пенсію, чи ще щось. І на світ Божий випливає та давня помилка, на яку було махнуто рукою. Хто з цим стикався, знає, чого виправлення помилки коштує! Часу, грошей, нервів.
і ЛЮДИНА ШУКАЄ ТОДІ КРАЙНЬОГО.
Веду до того, що треба починати із самого себе, поважати себе, поважати інших.
А навчитися елементарній грамоті не так і важко. Було б бажання. І повага до себе самого насамперед.