Жирок заливает щёлочки быта…

По правді кажучи, не думав, що проблема зайвої ваги постане так швидко в Україні. Хоча ми ще не США у цьому питанні, але все більше бачу повненьких діточок на ужгородських вулицях, – і акселерацією це не виправдаєш. Якщо діти вмирають на уроках фізкультури, то проблема є – і з нею варто боротися.

Але я не про дітей, а про своїх однолітків: майже всі колишні однокурсники набрали зайву вагу – хто більше, хто менше. Часом складається враження, що люди "тримаються" до шлюбу – а потім "хоч потоп". Чому?

Я не дієтолог і не дослідник феномену зайвої ваги. Знайомі ж часто виправдовують відповідні тілесні зміни "зайнятістю": робота/бізнес, родина, діти... Аргумент, немовби, залізний. Хоча, знаю працевлаштованих і одружених, які не відростили  черевце чи друге підборіддя. Знайомий я і з тими, хто і дітей не завів (ще), і на роботі по 18 годин не пропадає – а сальцем запливли, неначе шкварки у трилітрових банках.

На мій хлопський розум, окрім генетичних чи фізіологічних причин, основною все ж є банальна всеперемагаюча лінь. І пов'язана часто вона з відсутністю у нас культури здорового способу життя.

Чи є у нас популяризація спорту? Неначебто є – але, як на мене, у збоченому вигляді. З роликів по ТБ та білбордів можна зробити висновок, що любити футбол – це не 40 хвилин гасати за м'ячем, а пити пиво з друзями навпроти екрану. Окрім Кличків, і може Тігіпка з Онопенком та Костенком, з відомих людей, здається, більше ніхто не займається не те що спортом – фізкультурою. Якщо і займаються, то тишком-нишком: ось ми всі знаємо, що Янукович, Кучма, Тимошенко і далі за списком – "ревні віруючі". Що не релігійне свято – ці "достойники" б'ють поклони на камеру у всіх церквах, іноді у чотирьох за ніч. Окрім виїзду Уряду на ковзанку у 2005 році, щось не пригадую інших прикладів, коли наші celebrity показали би, що "спорт – це нормально". А люди, по суті своїй, – мавпи: наслідувати у нас в природі. Свідомо чи несвідомо, а наш мозок реєструє моделі поведінки, які нам подають ЗМІ.

Що ж ми маємо? Клінтон чи Буш бігають у парку, хтось навіть із собачкою. Путін – то когось на килимі укладає ударом, то позує верхи на коняці, одним словом – "мачо". Що ж наші? Вся фізкультура полягає у грі "хто скоріше добіжить до парламентської трибуни" чи "хто більше натисне кнопок за 10 секунд". Ющенко, правда, полюбляв сам, і "спонукав" наближених, стрибати взимку в ополонку. А на загал, таке враження, що наш "бомонд" вирішив довести від противного давню мудрість "у здоровому тілі здоровий дух".

Гаразд, політики політиками – у них все не як у людей, але чому ми так рідко займаємось спортом? Я не веду мову про дорогий чи професійний спорт. Як пропагував один радянський плакат, "атлетом можешь ты не быть, но физкультурником – обязан!". Чому на ТБ, на Інтернет, на пиво – на будь-що час, врешті-решт, якось знаходиться? Чи втома перешкоджає заняттю спортом? Мені – ні. Мені легше вдень працюється, коли я знаю, що ввечері піду бігати чи позаймаюсь годинку у спортзалі. Там і очі відпочивають, і "гетьте думи сумні" спрацьовує як ніде.

Визнаю, іноді потрібна певна сила волі, особливо, якщо веслую (коли я у Кембриджі) о 6 ранку, а на дворі мерзенна погода, чи коли ввечері від втоми з ніг валюся. Але ще ні разу не пошкодував після того, як, незважаючи на лінь, погоду, зайнятість тощо, був приділив бодай 30 хвилин спорту, особливо на свіжому повітрі.

Вдячний у тому числі й батькам: у дитинстві мама мене записала на плавання (яке я ненавидів тоді:), сестра була прикладом, оскільки займалась легкою атлетикою, батько тягав на лижі (все ще згадую марш-броски з Кам'яниці на Плішку, після яких – здавалось би – на лещата очі б не дивились). Як же зараз батьки виказують любов до своїх дітей? Дозволивши погратись на комп'ютері? Купивши щось жадано-матеріальне? Який приклад можуть показати оці згадані колишні однокурсники своїм вже готовим чи майбутнім дітям?

Це я пишу у сезон "олів'є-телевізор-диван", який у нас традиційно затягується на три тижні (пригадалось, як я намагався пояснити своєму науковому керівнику у Кембриджі, що я нічого не зможу вирішити в Україні з 6 по 10 березня, оскільки країна святкує "Восьме" березня:). Певен, частина вже спакувала лижі і чекає-не дочекається різдвяно-новорічних свят. Але більшість і далі нарощуватиме жирок у барлогах. А потім діти гинуть на уроках фізкультури, а чоловіки не доживають  до пенсії...

До речі, про уроки фізкультури. Сьогодні у племінника з'ясував, що нічого не змінилось з далеких часів, коли ще я ходив у ту ж саме школу: хлопці грають у баскетбол чи футбол, а дівчатка сидять на лавиці і точать ляси (грають у "дочки-матері" у початкових класах). Невже у нас все ще таке патріархальне суспільство? Схоже на це. Коли ми з подругою робили вечірню пробіжку у Тунісі, на нас дивились, як на диковинку, особливо на дівчину, що живе активним життям. Ми таке ставлення були приписали традиційному суспільству і намагались не ображати їхні культурні устої і бігати там, де нас найменше бачитимуть місцеві. Але аналогічна ситуація й у нас: підлітки, що вечорами на набережних Ужгорода споживають продукт соняшника, запиваючи його пивом, смачно спльовуючи і приправляючи це матами при видиханні сигаретного диму, дивляться на нас як на ненормальних, коли ми бігаємо.

Спорт – не лише заради естетики: у першу чергу – це здоров'я. А з цим у нашої нації не дуже... Я з захопленням дивлюсь на літніх китайців і китаянок, японців і японок, які щоденно роблять руханку і дихальні вправи у парку чи біля своєї хати. Ви можете у нас таке уявити? Можливо на часі це змінити? Вимкнути на годинку комп'ютер чи телевізор, покликати дітей чи друзів – і пройти/пробігти/проповзти 2-5-10 кілометрів?

 

P.S. У нас, як водиться, все цікавіше, тому, якщо ви бігаєте вночі, наявність ліхтарика обов'язкова – якщо не бажаєте поєднати біг з запливами чи спелеологією:)

Зображення з www.kpu.km.ua.

25 грудня 2010р.

Теги:

Коментарі

Антон 2011-01-28 / 19:11:00

Ірино, з Ваших слів виходить, що одружуватись шкідливо для здоров'я:) (Oкремі дослідження, навпаки, говорять про те, що одружені чоловіки живуть довше.)

А щодо реготати... Гадаю, не так мій допис зрозуміли. Хоча якщо Вам "грубі зажраті буржуї" приносять радість, -- регочте на здоров'я:)

Ірина 2011-01-27 / 12:13:00
От подивлюся я, коли ти одружишся як будеш виглядати :-)). То зараз ти гасаєш по світах вот і худий , але прийде час і ти якір кинеш і будеш грубий зажратий буржуй :-)) а ми всі будемо з тебе реготати :-))

2011-01-13 / 21:21:00
Прочитала думки Антона. Подякувала батькам за правильне спортивне виховання. Побігла працювати над майбутніми дітьми :).
P.S. Ще би варто додати до спорту культуру піклування про своє здоров"я - профілактичні обстеження, щорічний медогляд, причому з власної ініціативи...

Антон 2011-01-02 / 20:27:00

Пане Ярославе, я не думаю, що тут, на "Закарпатті-онлайн", "триває боротьба за Україну". На моє переконання, більшість людей, які на цьому сайті читають/пишуть, мають усталені погляди, які ні раціонально, ні емотивно не змінити. Тобто, тут -- не так поле боротьби, як -- арена, сцена, трибуна.


Маріє, з досвіду знаю, що кожне дослідження має обмеженність в узагальненні (зовнішня валідність). Почасти у гладких людей гладкі діти, але я би не скидував усе на гени: про це й мій блоґ. У таких сім'ях, з мого обмеженого досвіду, часто-густо відсутня культура здорового способу життя, у т.ч. здорового харчування. Проте, вірю, -- людина коваль свого щастя. Навіть з несприятливими генами можна добитись прекрасного результату. Головне: не пускати життя на самоплин.

2011-01-01 / 14:45:00
Ну і гострий у цього Симковича язик. Але все правильно!

Марія 2010-12-31 / 01:22:00
Кого що болить, тей про те і гомонить!
Панове, давайте хоч у спорт не вплутувати теми про мови та русинство! Тут вчені таке от з"ясували:

http://www.livejournal.ru/zh_zh_zh/mts/id/330

2010-12-30 / 21:36:00

Пане Антоне, підготував був сей допис на колишній свій блог (Закарпаття онлайн), але зрозумів, що тута безперестанку триває боротьба за Україну межи хитровзутими та недалекими галичанами, українцями, мадярами та нашими "любими" русинами"... Аби не пропав сей допис, гадаю, що, як думку, про нас, надсилаю Вам особисто Вам на спомин... Може згодиться... Вам...


Симпатичному, мені сучасному молодому мислителю... Читайте, й насолоджуйтесь - Бодлером... Як Лермонтовим і Маяковським... Шкода, що вже на фотці Ви без беретки...


З Нвоим роком...


Щиро, Ярослав ОРОС.


*************************


Пане Ярославе! Це рубрика коментарів, а не блог, і не поштова скринька. Маєте тут свій блог, той ставте цей запис туди. Ніхто вам не боронив ним користуватися, окрім вас самого. А коментарі мають інший формат, передбачений "Правилами коментування". Адмін

Антон 2010-12-30 / 16:02:00

Cerebrum etc., на моє переконання, від керівника багато залежить, що б вони (керівники) не говорили про те, що, буцімто, часом не відають, чим займаються їхні підлеглі (далебі, такі собі "добрі царі" з російських казок). З іншого боку, допоки Янукович, Тимошенко й інша братія не задекларують справжні свої статки, їхня риторика про боротьбу з корупцією, законність, реформи тощо є чистої води фарисейство.


Сорри та 2Сорри, я не даремно в останьому дописі згадав про наслідування -- давайте не наслідувати наших політиків, які відвертають народову увагу від своїх діянь, запускаючи мульку про мову, НАТО -- й що там ще входить у споживчий кошик українського електорату? Вже давно помітив, що навіть до записів у блоґах на цьому сайті рівень коментарів залежить від того, чи є там згадка про русинів. Хоча творіння місцевого Церетелі, далебі, теж турбують:) Але я вже краще промовчу:)

сорри 2010-12-29 / 01:38:00
А я і не висловлював претензій. Не знаю, на основі чого ви зробили свої порівняльні умовиводи щодо наших з паном Антоном рівнів володіння українською мовою, але як патріот України і людина сучасних поглядів він мені цілком імпонує. Я зробив свою незлу заувагу, котра у мене виникла підчас читання цього запису, а дослухатися до неї, чи ні - справа пана Антона. Зрештою, це його блог...

Лермонтова і Маяковського читав. Мушу зізнатися, що вони не належать до числа моїх улюблених поетів...:)

2Cорри 2010-12-28 / 21:50:00
Может вы не догадываетесь, но Антон из русскоговорящей семьи. Не знаю, на сколько рьяный вы защитник украинского языка, но судя по вашим комментариям, Антон куда более искусно владеет украинским, чем вы. А ваша реплика на счет русских названий статей просто смешна. Читайте Лермонтова и Маяковского.

Cerebrum urina calculus 2010-12-28 / 14:38:00
Основа нынешних действий ГПУ проста как основа убийства Гонгадзе. Кучма выражает пожелание угомонить неприятного ему журналиста. И его свита радостно отрывает журналисту голову, в буквальном смысле. Янукович выражает пожелание никогда больше не видеть обижавшую его оппозицию в парламенте...

Антон 2010-12-28 / 00:51:00

Тетяно й аноніме, дякую за теплі відгуки. Так, тем є багато, а часу на них -- обмаль:) Тому пишу або те, що вельми вже "накипіло", або те, про що інші не пишуть, або пишуть не так чи не зовсім так:).

Мене, для прикладу, дуже обурює свавільно-цинічний підхід до боротьби з корупцією владою Януковича. Я аж ніяк не є симпатиком БЮТ, я би за один Франкфурт гнав Луценка з його шефинею з Уряду, але події останнього часу мають явні ознаки реставрації кучмізму -- винні в цьому у першу чергу народ і "помаранчеві", які змарнували ще у 2005р. реальну можливість демократизувати суспільство і побудувати правову державу. 

Болить мені стан освіти -- і середньої, і вищої. Маю думку з багатьох питань, але я не Шевченко, щоб виливати всі свої думи нелегкії тут:)

Тетяна 2010-12-27 / 13:21:00
Антоне, ви написали про дуже актуальну тему. Її варто нам розвивати, бо, до прикладу, якщо ти не хочеш пити у компанії пиво чи горілку, то тебе відразу піднімають на сміх: "Що, ти уже в секті?". Або якщо людина бігає, плаває, то про неї чомусь кажуть: нема їй що робити, то і бігає. Насправді все це не так.
У своїй статті ви розклали все по поличках, навівши паралелі.
З вдячністю.

2010-12-26 / 23:19:00
Как красиво и правильно написано! Молодец, Антон! Хотелось бы верить, что хотя бы единицы откликнутся на призыв и оторвутся от диванов и телевизоров.

Антон 2010-12-25 / 23:29:00

Сорри, "мы все учились понемногу,чему-нибудь и как-нибудь"; тому -- sorry.

сорри 2010-12-25 / 21:31:00
По суті не маю що заперечити. От хіба що "Жирок заливає щілиночки побуту" було би не гірше, аніж "Жирок заливает щёлочки быта". Два російськомовні заголовки, це вже тенденція, однако...:))


Антон Симкович
Публікації:
/ 4Велопатруль - міліція з народом? Видимість реформ і реформа видимості
/ 5Всі вводять санції проти РФ -- може і нам на часі?
Чому ми регулярно "майданимо"
/ 2«Та неоднаково мені...»
/ 8Моя хата скраю – але автівка в центрі
/ 16Вибіркова гласність: прохання до місцевих опозиціонерів
/ 6Народжений плазувати так і сконає в гадюшнику?
/ 5Рівні серед рівних, або хто захистить Людмилу Янукович?
/ 58Що таке українська міліція?
/ 3Прокурорам – пам’ятник, суддям – земельку, громадянам – мораторій?
/ 12Прохання до депутатів
/ 1"Туманний Альбіон"
/ 12Кембридж обрав ректора
/ 31«Спасибо жителям Ужгорода за мэра-билбордизатора»
/ 25Данина моді чи реальна потреба? Міркування про велодоріжки
/ 7«Почём нынче гласность для народа?» Поради меру Ужгорода
/ 20Гомо советікус – 2
/ 16Стосовно хабарництва у наших вишах
/ 9До питання плагіату в Україні
/ 52Тимошенко і «повстання»
/ 45Відгук на сьогоднішні події
/ 22Гомо советікус
/ 4Чи беззаконня де-факто перетвориться на беззаконня де-юре?
/ 17Хто винен і що робити з забудовою пл. Богдана Хмельницького? Або «активістам на замітку»
/ 8Два слова про Луценка
» Всі записи