Я не про рішення Cуду по суті. Це аж ніяк не секрет, що конституційні зміни в грудні 2004р. були наслідком політичної ситуації. Процедуру тоді було порушено, хоча це може й врятувало нас від громадянської війни. Але я не про це.
Яку би маску здивування й законослухняності останнім часом "реґіонали" не одягали, всім зрозуміло, що Суд став інструментом виконання волі пана Президента. Янукович мав гідних вчителів: Кучма отримав від Конституційного Суду підтвердження, що 1+2=2, коли його другий термін президентства де-юре став першим... Ющенко взагалі став еталоном ніґілізму: не сподобалось йому рішення суду – розпустив суд. Може пам’ятаєте, як у політичну кризу весни 2007р. (зі збройним захватом Генпрокуратури) Ющенко тиснув на Конституційний Суд (КСУ), припиняючи повноваження суддів. Тоді Рада Європи довго чухала потилицю, кому ж після цього розв’язувати конфлікт між Президентом, Парламентом і Кабміном.
Так ось, я про суддів КСУ. Ну що цим суддям ще бракує? Зарплату і пенсію мають ще ту. Статус мають. Чого вони не мають – так це гідності й мужності (є там один суддя-виняток, правда), бо ці якості не купляються – їх у собі треба виплекати. Справді, ламають наші державні мужі й тьоті через коліно й суддів, і мерів, і бюджетників, і підприємців – кожного з нас. Така вже у нас "політична культура". І що? Українці ламаються.
Більшість людей, по-рабськи схиливши голову, йдуть у свою "хату скраю". Звучить образливо? Сподіваюсь. Бо інакше – мусимо констатувати втрату почуття гідності й самоповаги. Так ось, далеко не всі дають себе ламати. Визнáю, якщо не коритись беззаконню, нахабству та шаленому тиску державного апарату й культурі подвійних стандартів – чи навіть безпринципності, – яку він несе, то жити буде складно. Але життя прожити – не поле перейти. Хто казав, що має бути легко?
Я до того, що давайте не коритися бодай на індивідуальному рівні (бо на вищих рівня наразі, на жаль, не виходить). Давайте не ставати такими, яким став наш Конституційний Суд. Врешті решт, це, як писав Петефі, наш вибір: жить нам вільно чи в неволі. На це питання ми відповідаємо щодня, можливо не завжди усвідомлюючи, – і відповіді часто у дрібницях. Я до того, що давайте самі будемо тими змінами, які ми воліємо бачити в світі (М. Ґанді).
01.10.2010
ярослав орос 2010-10-05 / 09:15:00
пане антоне, цілком поділяю вашу думку...
Антон 2010-10-05 / 00:17:00
І той день скоріше настане, якщо принципових і мужніх людей буде достатньо, щоб сформувати натовп, про який Ви, пане Ярославе, говорите.
ярослав орос 2010-10-04 / 16:39:00
пане антоне, у даному разі наведені прізвища, факти багато важать... погодьтеся... а відтак уже буде й правова держава... колись же настане той день, як вигукне хтось з натовпу: "а судді хто?!." потрібно бути готовим до всього...
Антон 2010-10-04 / 13:00:00
Пане Ярославе, я не мав наміру змальовувати образ судді. Подібна безпринцоповість, схоже, вже в культурі Суду: аналогічні рішення в аналогічному контексті (тобто, під тиском) приймались протягом останніх десяти років різними складами КСУ.
Наталко, так, час від часу з"являється окрема думка. Cуддя Шишкін і з рішенням про "конституційність" тушок теж мав окрему думку. На жаль, більше думок в КСУ цього разу не знайшлось...
Так, щодо громадянського суспільства, яке не є чимось абстрактним, а починається із нас самих, -- це була моя основна думка. Звісно, якщо всі громадяни будуть свідомі, а правоохоронні й інші державні органи -- не дуже:), нам правової держави не мати. З іншого боку, якими прекрасними -- уявімо -- не були би закони, та навіть владні органи, при несвідомому народові розбудовування правової держави нагадуватиме насаджування християнства язичникам: відторгатиметься народом як щось чуже, щось непритаманне нашій культурі. Наразі у нас певна злагода: ніхто нікому нічого стороннього не насаджує і ніхто не відторгає:)
ярослав орос 2010-10-04 / 10:05:00
пане антоне, може б ви ширше змалювали образ члена й членкині КС, уродженців закарпаття...
Наталка 2010-10-04 / 10:01:00
До Е.Ш.
Правова держава починається з громадянського суспільства! Бо п.д. - це тільки форма, а суть її- самосвідомість суспільства. Розумієте. В собі це треба виплекати- і гідність, і достойність, небайдужість до майбутнього наших дітей.
Наталка 2010-10-04 / 09:51:00
Ще влітку стало зрозуміло, що Конституційного суду в Україні немає, це як колектив ряжених, куди покличуть колядувати.
А ось про "окрім одного" з суддей - цікаво, що була окрема думка до рішення КСУ?
Антон 2010-10-02 / 22:45:00
2ember: не знаю, хто прислав чи міг би прислати, але бачу, що комусь кортить мене послати:) Не розумію, чому адмін Вам не дає цього зробити -- не по-людськи якось...
ember 2010-10-02 / 22:19:00
anton, kto tebya prislal...
Anton 2010-10-02 / 22:09:00
Ember, tam povynna buty bukva 'i' zamisty 'e'.
ember 2010-10-02 / 22:04:00
Попередження. Адмін
Антон 2010-10-02 / 20:36:00
Е.Ш., а яка ситуація, цікаво, повинна бути в країні, щоб правова держава була скоро?
Е.Ш. 2010-10-02 / 18:44:00
А я інше рішення і не очікувала. При ситуації, яка нині склалася в країні, правова держава у нас буде ще не скоро. Заклик "не коритися на індивідуальному рівні" гарний, але коли він приведе до бажаного результату?