Інопланетяни Європи

Нацисти масово винищували не тільки євреїв (Голокост), але й ромів (Пораймос). Прикметно, що останні зазвичай не здавалися без опору. А що ми взагалі знаємо про наших сусідів, циганів?

Із раннього дитинства мені здавалося, що смерть – циганка. Тлумачний словник української мови наводить цитати, які циганів переважно порівнюють з вечором, осінню. Чи пустинею, як у Шевченка.

А в нашій родині дорослі циганами лякали дітей.. Саме вони мали прийти й забрати мене, якщо я погано вчитимусь чи неґречно поводитимусь. Вочевидь, десь у їхньому таборі я й мав померти, як і всі нечемні діти. Я бачив циганів щодня: на базарі, на вулицях, часом вони ходили з будинку в будинок, просячи милостиню. Їжу чомусь не хотіли брати, їх цікавили насамперед гроші. Це може видатися банальним і заяложеним порівнянням, але так справді було: золотозубо сміялися, ремонтуючи нам ринви на будинку. Поводилися гучно, нахабно, жінки вдягалися кольорово й яскраво, чоловіки статечно походжали у чорних запилених костюмах і заношених, але білих сорочках. Фірма́.

У найкращому ресторані Виноградова тоді щонеділі грав циганський скрипаль. Під містом у них був свій невеликий табір, а неподалік – біля селища Королеве – уже ціле поселення. У Королеві знайдено найдавнішу в Центральній Європі стоянку первісних людей. Коли вчитель розповідав про це на уроках історії, демонструючи плакат із зображенням доісторичної людини, клас вибухнув реготом: ця циганська стоянка досі там стоїть!

Отож, із самого дитинства роми в моєму світі посідали якесь важливе, але водночас і марґінальне місце. Натомість місце в автобусі поруч із циганом завжди залишалося вільним – щось подібне можна побачити в фільмах про апартеїд. Ясна річ, така практика в Закарпатті не мала під собою жодного політичного чи ідеологічного підґрунтя, йшлося радше про погорду, яку ґазди виявляли до «брудних волоцюг».

Втім, варто підкреслити, що я ніколи не стикався з агресією до циганів у Закарпатті. Погорда, насмішки, небажання подавати руку, – так, усе це було, але до насильства ніколи справа не доходила. Зрештою, роми настільки невід’ємні від образу Закарпаття, що кожен вважає їх «місцевими». А в нас із сусідами не сваряться.

У підсумку виходив незлецький коктейль – дуже часто схожий на той, який показує Кустуріца у своїх фільмах. Місцева газета «Відомості міліції» інформувала, що представники ромської національності «вкрали сто метрів мідного дроту», «вінки з цвинтаря», «сорок упаковок жуйок із ятки на базарі». Зловивши один раз, на них списували й інші злочини. Або змушували переводити китайців через кордон. Перевозити наркотики. Мабуть-таки, історія, яка одного разу змусила виноградівців заціпеніти від жаху, мала під собою реальне підґрунтя. Нібито один циган, який дуже хотів купити беемве (усім відома ромська хвалькуватість) продав спочатку одну свою нирку, а потім – і другу, не розказавши «чорним» лікарям про першу операцію. У довідці про смерть тоді буцімто написали – «гостра ниркова недостатність». І правда, дуже гостра.

Згодом, коли я почав цікавитися справжнім життям навколо, знову не було поруч  людини чи інституції, яка б розповіла мені більше про ромів. Уже пізніше й самостійно я довідався, що перші цигани в Україні з’явилися кілька століть тому саме в Ужгороді. Цікаво, що на парах із релігієзнавства в Ужгородському університеті нам нічого не розповідали про релігію, світогляд і вірування циганів. Тоді я зробив висновок, що у ромів просто немає релігії. Тепер-то я знаю, що це насправді в Ужгороді немає університету.

З першими віршами прийшло усвідомлення, що мало навколо нас таких насправді живих і цікавих людей, як роми. Їхня позірна дикуватість здавалася мені харизматичною, а головне – життєдайною. На відміну від нас, цигани не заскорузли в обіймах брехливої цивілізації, а живуть в гармонії з природою, музикою, собою, світом. У їхньому житті можливі справжні пригоди, справжня пристрасть, кровна помста, ножі й погоні, місяць і пісні. Це ідеалістичне сприйняття було настільки сильним, що я ладен був вибачити їм увесь крадений мідний дріт і цілу наркоторгівлю. Бо ж вони були справжніми поетами життя. Уявіть, яким було через кілька років моє здивування, коли я довідався, що слово «богема» польською мовою – циґанерія (cyganeria).

Із року в рік моє зацікавлення ромською тематикою лише зростало. Але виявилося, що в Україні немає жодної доброї книжки на цю тему. Тому розумію, що українці переважно циганів уявлять як щось середнє між екзотичною богемою й викрадачами мідного дроту. Ніхто не завдав собі клопоту пояснити нам, що цигани – це своєрідні інопланетяни Європи. Настільки самобутні, що пояснити їхній космос за допомогою нашого категорійного апарату майже неможливо. Вони по-іншому бачать світ, на свій особливий лад чують музику, по-своєму розмовляють зі своїми богами.

Адам Міхнік колись сказав, що українці стануть нормальною, дозрілою нацією тоді, коли дадуть раду зі своїми євреями, коли розрахуються зі своїм минулим. Можна лише додати до цього циганів, яких у 2001 році перепис нарахував 50 тисяч, а зараз цілком імовірно, що їхня кількість подвоїлася. Що ми знаємо про цих громадян України? Що нам відомо про їхню історію? Якщо у справі слововживання в українській мові етнонімів «єврей/жид» наразі інтелігентне середовище досягло хисткого компромісу, то у випадку «ром/циган» такого не сталося, бо й дебатів на цю тему не було.

Польщі, як відомо, у всьому пощастило більше, а зокрема – і в увазі до ромської спільноти. У наших сусідів є кілька авторитетних циганознавців, а дослідження на цю тему публікують не тільки тамтешні «Відомості міліції». Польська репортерка Лідія Осталовська («Ґазета Виборча») кілька десятиліть досліджує й описує ромів. Останньою її книгою є збірник репортажів «Циган – це циган», а перед нею Осталовська видала неймовірно важливу книжку про геноцид ромів в концтаборі Аушвіц – «Акварелі».

Власне в «Акварелях» репортерка блискуче описує певну розгубленість, яка виникла серед нацистів в Аушвіці – вони не могли собі дати раду з циганами, оскільки останні зовсім не піддавалися ходінню строєм, не розуміли, коли від них вимагали працювати, а звиклі до нужденного життя, легко призвичаювалися до відсутності їжі. У концтаборі ромам виділили окремий сектор, не голили голови й залишили весь строкатий одяг, і чоловіків, і жінок – на відміну від представників усіх інших ув’язнених національностей – поселили разом, в одному бараці, тобто і в Аушвіці вони жили спільним кочівним табором. Більше того, вони були єдиними, хто спромігся чинити опір нацистам. Осталовська описує ситуацію, коли озброєні автоматами есесівці забігли до стаєнь, в яких жили цигани: «Сподівалися плачу, хаосу. Панувала повна тиша. Цигани стояли навпроти відчинених воріт. У руках тримали ножі, лопати, залізні прути, ломи й каміння. Навіть не поворухнулися». Вражені цим небаченим досі в Аушвіці зухвальством, нацисти відступили.

Зрештою, книжку Осталовської можна переказувати довго й захопливо – настільки вона вражаюча. А можна й повністю перекласти, щоб українці змогли нарешті усвідомити –  хто ж поруч нас живе. Щоб не затягувати, скажу одразу: можете вважати цю колонку моїм публічним зобов’язанням перекласти й видати «Акварелі» наступного року в Україні. Мені завжди кортіло бути поруч із богемою, хай цього разу нею стане циґанерія.

http://zbruc.eu/node/14407

 

25 жовтня 2013р.

Теги: роми, пораймос

Коментарі

О.Д. 2013-11-03 / 14:31:02
Та ми ж, здається, тут про інше говорили? ))

Др. Мальтус 2013-11-03 / 13:45:23
О.Д., я при нагоді обов"язково зпитаю Андрія - як у нього уживається толерантність до ромів з нетерпімістю до русинів.

О.Д. 2013-11-03 / 13:24:05


Ну, це вже ближче до об'єктивності... )) Тоді поясніть мені, будь ласка, яким чином взагалі пересікаються циганське і "русинське" питання, аби можна було в такий спосіб тролити Любку? Де в них паралелі? Ті, вибачте за різкість, притягнуті за вуха "прогнози", що, мовляв, хтось в Європі напише щось позитивне на тему "русинства" і Любка враз змінить свій погляд на цю проблему, до уваги брати не можу. Бо це звичайні домисли, Др.Мальтус. А хочеться щось почути по суті...

Тим більше, що європи, з азіопами та америками на тему русинства вже писали не раз (у них ще принцип "поділяй і володій" по відношенню до інших народів ніхто не відмінив), але воно все одно ніяк не приживається. Гроші крадуться, а результату - нуль. І на Любку це якось ніяк не вплинуло...

Он тепер Бушко старатися почав. В контексті партієрегіонівського закону про мови... Ну, неошколоване воно і захланне, що з нього взяти? А нам з вами, питається, для чого це болото місити?.. ))


Др. Мальтус 2013-11-03 / 13:10:13
До О.Д. Власне, я не лізу в саме русинство, бо не маю по ньому усталеної точки зору, як і особистої зацікавленості.

Я скоріше дорікнув Андрію (міг би написати йому в ФБ, там він за свою тему вже забув, у нього знов поезія, Прага етц), що варто бути послідовним. Якщо сьогодні Європа вимагає толєрації до ромів - і Андрій відповідає ідейно вірним текстом, то завтра вона так само може поставити питання й щодо русинів (офіційно визнаних в ряді краї Європи). І що тоді доведеться казати Андрію ? Хотілося б його відповіді, але він тут навряд чи відповість...

О.Д. 2013-11-03 / 12:34:05
Др. Мальтус, до чого тут русинство? Ніхто не робить з одного циганського народу два, як це намагаються зробити з політичних мотивів з українцями Закарпаття. Ви вже прочитали книжки етнографів Тиводара і Саполиґи про матеріальні прояви культури українців Закарпаття і Пряшівщини? З'ясовували цю тему з філологами? Якщо ні, то до чого тут ваше політикування в руслі угорських і словацьких інтересів, підкріплених діяльністю Москви по дестабілізації в потенційних "гарячих точках"? Займайтеся тим, у чому розбираєтеся, і не лізьте в політику по поділу українства. Тих, хто хоче вибудувати русинство на ниві антиукраїнства, є достатньо і без вас. У темі екології та "ромології" ваші зусилля значно конструктивніші... ))

Др. Мальтус 2013-11-03 / 12:13:32
Показово, що толерантність Андрійка розповсюджується не на всі народи чи етноси: "Про русинів взагалі говорити не хочу. На яку п’яну голову комусь придумалося створювати й узаконювати рішенням обласної ради національність "русин", вгадати важко"
http://zakarpattya.net.ua/Blogs/115770-Inoplanetiany-IEvropy

Ромам - так, русинам - зась.
Принаймні, допоки десь в Польщі про останніх не напишуть співчутливу книгу. Тоді, можливо, доведеться змінити свій погляд.

автор в богемних хмарах 2013-11-03 / 02:25:57
На Прикарпатті закарпатська циганка взяла милостиню в жінки, яку щойно обікрала

455 2013-11-02 / 17:03:14


****** Любка вас разводит, а вы и рады стараться...)


Барон 2013-10-30 / 08:38:56
Андрей, подарю тебе коня за укрепление евроинтеграции.

Копча 2013-10-30 / 07:50:42
Андрюха це екзальтована дитина з завищеною самооцінкою так що панове шовіністи дайте собі покій у коментарях бо автор так високо ширяє в богемних хмарах що нічого навколо себе не бачить і не чує

Кришеник 2013-10-29 / 17:19:49
До відома Руслана: Про видатну особу сучасності. Адам Міхнік (пол. Adam Michnik; нар. 7 жовтня 1946, Варшава) — польський громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець, дисидент і політв'язнь часів ПНР. Один із ідейних натхненників "Солідарності". За версією Financial Times, один із 20 найвпливовіших журналістів світу (2006). Засновник і головний редактор "Газети Виборчої" (Варшава, з 1989). Автор книги "У пошуках свободи. Есеї про історію та політику" (укр. мовою - К.: Дух і літера, 2009). Почесний доктор Міннесотського та Мічиганського університетів, Нової Школи соціальних досліджень (Нью-Йорк). Почесний професор Києво-Могилянської академії. Лауреат премії «За свободу» французького ПЕН-клубу, Міжнародної премії "Еразмус" (Нідерланди), премії Спілки європейських журналістів. Кавалер ордена Почесного Легіону (Франція) та ін. 2007 - нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня.

Руслан 2013-10-28 / 20:55:11
Міхнік польський злочинець і шеф ТВі хоче щоб українці вишукували у себе євреїв? :)

Корятович 2013-10-28 / 20:40:45
А що 'іронія' дуже далеко від 'кумедії'?? :-)

... 2013-10-28 / 13:47:58
"важитись з його творчістю..." Кумедно як для Корятовича.

Корятович 2013-10-27 / 16:58:45
А де пропав наш любитель стандартної класиски? Десь пропав Слов'янин? Мабуть назад його покликали до Москви 'на канікули'...:-)

(але ж і звідти можна писати його прямо дорожну полеміку??...)

Корятович 2013-10-27 / 16:51:12
'А він,виявляється,ЗАБУВ, що був СТУДЕНТОМ'

А тепер всякі професори і письменики, навіть з Київа і за границі, примушані читати і важитись з його творчістю.

Яка іронія! (Молодець Андрію!)

Др. Мальтус 2013-10-27 / 16:50:19
Бачу, Андрій просто закинув сюди цей свій фейсбучний запис, але дискутувати не збирається. Відтак, тут виявилися одні "нетолеранті", такі, що не розуміють циганської природної душі.
А вона таки широка... Отака, наприклад:

"Случай с Марией, которая была найдена в цыганском таборе в Греции в прошлый четверг, привлек внимание к тому, что, по словам экспертов, стало в последнее время в Греции огромной проблемой, - к торговле детьми.

Преступные организации привозят в Грецию сотни детей с Балкан, где их заставляют работать, отдают в сексуальное рабство или незаконно передают приемным родителям.

В полиции говорят, что в большинстве случаев детей не похищают, а "продают как товар за несколько сотен евро".

Дети, которых не продают, зачастую оказываются на улице, где их заставляют попрошайничать или воровать. В Греции для них даже появилось свое название - "дети светофоров". Они уже превратились в обыденное явление на улицах греческих городов."
http://www.bbc.co.uk/russian/society/2013/10/131021_grecce_roma_girl_abduction_charged.shtml

Зауважте, такі некрасиві речі дозволяє собі висловлювати Бі-Бі-Сі! Щось так в них не тото...
Втім, що там пара сотень чи тисяч викрадених дітей - в порівнянні із космічною величчю "інших", що "живуть в гармонії з природою, музикою, собою, світом"

Ніка 2013-10-27 / 14:41:28
Репліка на цитату Андрія:"Тепер-то я знаю, що це насправді в Ужгороді немає університету".
Коли Андрій був студентом, в універі часто думали-гадали: чому ж то Андрій на пари не ходить? А він,виявляється,ЗАБУВ, що був СТУДЕНТОМ УжНУ (ще й неодноразово перескладав іспити). Напевно, цигани каменюкою пам"ять відшибли.

Надія 2013-10-27 / 13:08:45
не маю нічого проти цього народу, але за стільки століть вони в цілому навіть не намагаються хоч якось соціалізуватися. чи не найкраще про ситуацію з циганами можуть повідати болгари. і тут ні для кого не секрет, що цигани активно торгують своїми дітьми і у принципі цього не приховують самі. наприклад, представники махали, де живуть батьки тієї білокосої дівчинки Марії, про яку говорять-пишуть усі, на камеру заявили, що дівчатка коштують до 5 тис.євро, хлопчики - до 7 тис. до того ж є і економічний чинник. оскільки цигани не платять жодних податків, дітей починають народжувати з 12 років, звісно, народжують багато, і на всіх отримують допомогу. за електроенергію теж ніколи не платять і т.д тому навіщо оця вся істерія у пресі? вони живуть так, як їм подобається!!

читачка 2013-10-27 / 09:09:06
"Тоді я зробив висновок, що у ромів просто немає релігії."
Ніби Автор і місцевий, ляканий в дитинстві циганами, а поговірки-фіглі нашої не знає "З"їли, як цігани цирькув".
"Тепер-то я знаю, що це насправді в Ужгороді немає університету." А це вже не фігля: виходить, як нема універу, то й не було вищої освіти?!
А про "озброєні автоматами есесівці забігли до стаєнь... нацисти відступили" - звучить, як газето-виборчанська ліберальна баєчка. На якого милого вони тоді їх там тримали? Якісь тоті "озброєні автоматами" боягузи, навіщо тоді забігали? І з ким тоді насамперед Європа 6 років воювала і мільйони поклала?
"цигани не заскорузли в обіймах брехливої цивілізації, а живуть в гармонії з природою" Ну, а це, як у нас кажуть "І пес з маслом би не з"їв!" За Автором виходить, що роми говорять правду і тільки правду - прямо, як у кіні про гамерицький суд. А гармонія з природою така, що певно коло кожної клуні чистюсінький біотуалет (не будар!) і газони, і доріжки довкола табору, енергозбереження - хоч бери швейцарців-бельгійців привозь передовий досвід переймати.