Бушко, прапор і супермаркет

Для тих, хто не в курсі, нагадаю, що під час виконання ним журналістських обов'язків, а саме – спроби сфотографувати перевернутий державний прапор, охоронці виноградівського супермаркету (який, як відомо, є власністю пана Бушка, хоча і оформлений на інших осіб) застосували до М.Молнара силу, затягли його в підсобне приміщення закладу і змусили видалити зроблені ним кадри. Про що журналіст і повідомив громадськість.

За даним фактом міліцією та прокуратурою ведеться розслідування, за підсумками якого винуватцям цього інциденту може загрожувати кілька років тюрми.

Утім, на даному етапі цікавою є, передусім, реакція високопосадовця (І.Бушко є першим заступником голови Закарпатської ОДА, наразі – у виборчій відпустці, та очільником фракції Партії регіонів в облраді), яку варто навести повністю.

«Шановний Максиме!

Мені дуже прикро, що з Вами трапилася та історія, про яку ви розповіли у своїй статті. Однак, хочу довести до Вашого відома, що останні два з половиною роки я працюю першим заступником голови Закарпатської ОДА і, як того потребує закон, підприємницькою діяльністю не займаюся. Але, оскільки про це Ви, швидше за все, дізналися тільки із моєї відповіді, то ні хвилини не сумніваюся, що такий крикливий заголовок до своєї статті («У супермаркеті "регіонала" Бушка в Виноградові на журналістів нападають за фотографування перевернутого прапора») Ви придумали ненавмисно і не зі злим умислом.

Крім того, вдячний Вам за незалежне і неупереджене висвітлення проблеми вивішування українських прапорів у м. Виноградів. Впевнений, що до найбільшого супермаркету  — «Барви» — Ви не доїхали не через лінощі (адже ж не лінь Вам було другий раз їхати до «Гранда»), а тому, що прапори там висять у великій кількості та правильною стороною. Навіть не посмію поставити під сумнів цей факт.

А взагалі, Вам дуже пощастило. Судячи з фотографії, Ви людина молода, і, швидше за все, тільки починаєте кар’єру журналіста. І той досвід, який Ви отримаєте, працюючи на такі поважні видання, як «Чорна Гора» та «Закарпаття онлайн», безумовно безцінний і дозволить Вам у майбутньому зробити успішну кар’єру журналіста. Бажаю Вам творчих успіхів і позитиву у житті. Особливо позитиву».

Оскільки зазначена інформація була оприлюднена виданням Закарпаття онлайн, вважаю за потрібне донести до пана І.Бушка деякі аспекти цієї проблеми, які в силу тих, чи інших причин йому, очевидно, не змогли роз’яснити.

Насамперед, поясню п.І.Бушку, що "крикливий" (з журналістського кута зору – звичайний інформаційний і об'єктивний) заголовок тієї інформації на сайті Закарпаття онлайн належить не Максиму Молнару, а, власне, редакції. А тому, якщо у пана І.Бушка є якісь претензії з цього приводу, то їх варто висловлювати за адресою.

По-друге, і Максим Молнар, і редакція Закарпаття онлайн абсолютно поінформовані в тому плані, що І.Бушко зараз є держчиновником, а тому ФОРМАЛЬНО не може БЕЗПОСЕРЕДНЬО володіти та розпоряджатися якоюсь власністю. Однак є очевидним і той факт, що після того, як в кількарічної давності інтерв'ю одному з видань І.Бушко сам підтвердив, що є власником зазначеного супермаркету, не було зафіксовано факту продажу цього об'єкту. За аналогією можна говорити, що партайґеноссе пана І.Бушка, «губернатор» Закарпаття Олександр Ледида формально не є власником відомого ранчо-готелю "Золота гора", хоча беззаперечним є той факт, що після того, того, як він став "губернатором" Закарпаття, кількість заходів, що їх проводять на цьому об'єкті, виросла в рази, якщо не в десятки разів.

Зрештою, І.Бушко, як відомо, не належить до тих осіб, що легко розлучаються з власністю, "нажитою непосильним трудом". Для нього значно природніше відбирати власність у когось, як це сталося, наприклад, з сиротами найкращого в області дитбудинку "Берізка", у яких забрали все – гарні умови, басейн та медичні кабінети тільки по тій простій причині, що у цих знедолених діточок немає батьків, котрі б проголосували за І.Бушка як кандидата в нардепи, тоді як у дітей дитсадка, в який перетворили колишній сиротинець, такі батьки є.

Так що, як на мене, попри озвучене відчуття «прикрості», І.Бушку треба вибачатися не тільки і не стільки перед журналістом М.Молнаром, як перед тими діточками, кого він знедолив повторно – грубо, нахабно, цинічно, під власну політичну доцільність. Але, схоже, у І.Бушка своє розуміння життєвих цінностей, а тому нав'язувати йому силою поняття про честь і справедливість – марна справа і не моє завдання. Зі свого боку можу лише підтвердити панові І.Бушку, що журналіст Максим Молнар, на відміну від нього самого, справді нічого не робить «зі злим умислом». І це єдина правда, якої допустився в своїй заяві І.Бушко. І, судячи з загальних тенденцій, схоже – абсолютно випадково.

Притягнуту за вуха тему «Барви» взагалі не варто було б згадувати, чи, тим більше, коментувати, якби через її призму не проглянула ненависть пана І.Бушка до людини, яка, за результатами соціологічних досліджень, суттєво випереджає його на виборах по 73-му виборчому округу, а ще – конкурентна заздрість «підпільного» власника зазначеного супермаркета до власника, як він сам каже, «найбільшого супермаркета».

Не доводиться сумніватися, що, як стверджує І.Бушко, робота Максима Молнара в таких «поважних виданнях, як «Чорна Гора» та «Закарпаття онлайн» дасть йому можливість здобути справді добрий досвід і відповідну журналістську якість. Інша річ, що цілком протилежну якість він міг би здобути, коли б (уявімо неймовірне) погодився працювати в низькопробному «виданні», що нещодавно з'явилося в інтернеті під краденим у «Новин Закарпаття» брендом, і яке морально, інформаційно і, схоже, навіть фінансово підтримує саме І.Бушко.

А тому, на завершення – про позитив. Саме з нього, як з мантри, варто розпочинати – перед дзеркалом – свій робочий день І.Бушку – державному чиновникові, найнятому на службу громадою Закарпаття. І питати себе, що доброго зробив він для людей, а не для себе.

А не повчати журналістів…

Теги: Бушко, сироти, супермаркет, Молнар, прапор

38 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати