БРАТ. Де народився хреститель України-Русі Володимир Великий?

Хреститель Русі-України Св. князь Володимир Великий народився не на території нинішньої Росії, як це бездоказово вирішили російські історики, а на Волині. Наше минуле з сутінків імперської псевдоісторії на світло вивів професор Юрій Диба. Брат :)

БРАТ. Де народився хреститель України-Русі Володимир Великий?

Витратьте трішки часу на перегляд його розмови в Історичній правді з Вахтангом Кіпіані і переконайтеся, що Україна – то не "окраїна" невідомо чого, як нам намагалися втовкмачити з Москви, а, власне, "україна" (від "украяти", тобто, книжною старослов'янською - "уділити") - княжий "уділ". І вся наша історія творилася тут, на наших історичних теренах, в Русі-Україні, а не десь там, у тодішніх угро-фінських болотах...

Книжка аргументовано вказує на справжнє справжнє місця народження Володимира Великого – в Україні, на Волині, а не в Росії, як стверджувалося досі.

Це надзвичайно важливо в контексті 1000-ліття з дня смерті Володимира Великого, що його в липні цього року масштабно і на найвищому рівні намагаються відзначити в Росії за участі державних структур та Російської православної церкви в контексті путінської теорії «Русского міра». А ця підтверджена десятками фактів концепція вибиває стілець з-під російських імперських амбіцій і означає, що в Москві за особистою ініціативою В.Путіна збираються відкрити пам’ятник УКРАЇНСЬКОМУ князеві, який ХРЕСТИВ УКРАЇНУ-РУСЬ, а не тодішню Московію. Пам’ятник планували відкрити в липні, але перенесли на 4 листопада, на День народної єдності. Але липневі урочистості не скасували.

Надзвичайно важливою ця тема є і в контексті об’єднання українських церков в одну Українську Помісну Церкву, оскільки ілюструє спадкоємність Української Церкви від часів Володимира Великого і, відповідно, другорядність походження РПЦ.

Юрій Диба

БАТЬКІВЩИНА СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА

Волинська земля у подіях Х століття

(Міждисциплінарні нариси ранньої історії Руси-України). - Львів: Видавництво Колір ПРО, 2014. - 484 с.: іл. Наукове видання

Книжка розв’язує важливу історичну проблему – локалізацію справжнього, в Україні, а не в Росії, як стверджувалося досі – місця народження хрестителя України-Русі – рівноапостольного князя Володимира Великого.

У Ніконовському та Устюжському літописах стверджується, що князь Володимир Святославович народився в Будятиній (Будутиній) весі, куди княгиня Ольга відіслала матір князя Малушу. З середини ХVIII ст. у історичній літературі цей населений пункт ототожнюється з с. Будником під Псковом. Ця краєзнавча традиція не має жодної доказової бази, проте активно популяризується в Росії на церковному та державному рівні. Наведені у книжці матеріали переконують, що літописне Будутине це – с. Будятичі, розташоване на Волині поблизу стольного м. Володимира.

У книжці розлого представлено родовід Святого Володимира по материнській лінії у його зв’язку з відомими літописними персонажами та їх нащадками – представниками волинських родів XV–XVI століть. З малою батьківщиною Володимира Великого пов’язано родові маєтності його діда  по материнській лінії – літописного Малка Любчанина, до яких крім волинських Будятичів належало й сусіднє село Калусів, назва якого корелюється із іменем Калуса, під яким Малко Любчанин відомий у західних джерелах. Власником Будятичів у XV ст. були волинські зем’яни Резановичі, родове ім’я яких пов’язується із літописним прізвиськом дядька й вихователя Володимира Святославовича – Добрині Резановича.  Розташоване поруч із Будятичами село Низкиничі було осідком відомого роду Киселів, які своє походження виводили від київського воєводи Х ст. Свенельда.

Видання неспростовно доводить, що низка фактів ранньої києво-руської історії Х ст., які безпідставно притягували до Псковської та Новгородської землі відбувалися на Волині, а дії київських володарів цього періоду лежать в площині державних та торгово-економічних інтересів, сконцентрованих на той час у Побужжі, де на той час перетиналися важливі торговельні шляхи. З цим українським регіоном пов’язано ряд ключових подій, які висвітлено у діях та вчинках княгині Ольги, її сина Святослава та хрестителя Русі – Володимира Святославовича.

Юрій Диба, доктор архітектури, доцент, декан фахового рівня Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка”

03 липня 2015р.

Теги: Володимир Великий, Юрій Диба

Коментарі

Іван Січ, краєзнавець 2016-11-08 / 13:13:04
Робота Ю.Диби цікава в плані тодішніх волинських подій, але факти річ уперта. Не могла княгиня Ольга мати своє представництво в Польському Князівстві. До 981 рпоку землі, де розташовані нинішні волинські Будятинці до Київської Русі не відносились. Тільки в 981 році той же Князь Володимир приєднав Червінь, Луцьк і інші міста Волині до Київської Русі. Мені соромно за професора Дибу. Невже він не аналіізував цей факт, який повністю викреслює цю сумнівну версію.

Степан Крук - Волинянину 2015-07-16 / 17:41:27
Ваші контраргументи?!

vovk 2015-07-15 / 21:25:55
Ta, na zhalj, je odna malenjka problemka! Sprava v tomu ,sco v Moskoviji -Kacapiji NICHTO cju knyhu chytaty ne bude , i tym biljshe analizuvaty i robyty vysnovky. Xyjlo skazav- RUCKEMIRVOLODIMIRNASH! Tak vono i bude.A nauka , tym biljshe istorychna, jim do dupy!

Волинянин 2015-07-11 / 17:29:58
Неймовірна провокація!) Заставили читати, думати і аналізувати)))))

О.Д. 2015-07-10 / 16:02:35
То в чому, поясніть, полягає "провокативна мета"?
У тому, що в російських політиків на основі об'єктивних фактів відібрали тезу, яка ними експлуатувалася з політичною метою - в інтересах нав'язування путінського "Русского міра", який зараз Україна відхаркує кров'ю?
Чи, може., у вас є що заперечити по суті викладених в книжці фактів? Ви книжку взагалі читали?
Якщо ні, то про що розмова?

До Диби 2015-07-10 / 15:21:36
Шановний Олег, можливо Ви навіть подаєте і Ваш брат історично цінний матеріал, але з провокативною ціллю. Україна як і Росія шанує князя не зате що Він народився тут чи то в Росії, а зате що через цю людину і через його предків Аскольда і Ольгу і синів Ярослава просіяло світло істинної віри Христової і Київська держава вийшла на інший рівень цивілізації.

Волинянин 2015-07-07 / 18:56:04
Я придбав в книгарні НТШ у Львові, на просп. Шевченка

Х'юстон 2015-07-07 / 14:18:16
А де можна купити книжку?

Ігор Мицько 2015-07-06 / 20:12:55
В книжці Юрія Диби спростовано твердження про започаткування Руської держави у Новґараді в ІХ ст. Позаархеологічні аргументи, зокрема, свідчать про виникнення цього міста в середині ХІ ст. Повернено першість в цьому питанні Києву.
Встановлено участь в трансконтинентальних торгових зв’язках Києва та Реґенсбурґа роду св. Володимира по материнській лінії, а відтак – з’ясовано походження слов’янських поселень в Італії, зокрема, біля Венеції.
Вперше за неархеологічними даними реконструйовано історію Волині Х – початку ХІ ст.
Віднайдено факти міграції на Волинь в Х ст. болгарських християн, що дає підстави по новому трактувати час і обставини християнізації України.
Доказано, що в українських колядках про Маланку та Василя йдеться про св. Володимира та його матір Малушу.
Що ж до Закарпаття в ті часи, то автор згадує його принагідно. Бо відсутні певні джерельні матеріали. Іншим, таким як пізніші легендарні угорські хроніки, не можна вірити.

Волинянин 2015-07-06 / 14:48:24
Підкреслений зв`язок між літописним Добринею Резановичем та власниками Будятичів Резановичами - це бомба!

Археологу 2015-07-06 / 14:11:48
Несподівано цікава книжка. До речі, автор знає та згадує книжку Ємельянова "Десионизация".Правда, відгукується про неї негативно.

вірник 2015-07-04 / 01:39:28
Україна рухається семимильними кроками до власної самоідентифікації. Якщо УПЦ Московського патріархату не проникнеться цими процесами і не буде їм відповідати, то вона поступово почне відмирати.

О.Д. 2015-07-03 / 21:08:08
Пане Археолог, перед тим, як пропонувати як альтернативне чи незрозуміло яке інше видання, вам би не завадило ознайомитися з тим, про яке йдеться.

Археолог 2015-07-03 / 20:50:50
Коли дослідження стосується принципової теми, варто ознайомитись з крайніми, взаємовиключаючими думками.
Тому також корисно почитати і Валерія Ємельянова "Десионизация".

О.Д. 2015-07-03 / 12:41:07


Так, тут ні словом не йдеться про Закарпаття. :) Йдеться, справді, про дослідження, яке має цінність у загальноукраїнському масштабі. Особливо, в контексті протистояння з Росією. А тому таке, що має наслідки для Закарпаття теж.


Степан Крук 2015-07-03 / 06:04:11
На додаток. Було б корисним, коли б БРАТ переслав цю історичну наукову добірку Пуйлови, попу Гапону-Кирилу, а ксерокопію - Гебельсу-Кислякову...

Степан Крук 2015-07-03 / 05:47:58
Приємна історична несподіванка! Але ж де тоді було нинішнє Закарпаття і яку віру сповідувало? Вже ж точно не православя. І через віки - не православя... Князь Володимир став закарпатцям ближчим тільки після окупації краю Красной Армієй і примусового насадження в регіоні православя. Скільки ж тоді закарпатських греко-католицьких священників згинуло в ГУЛАГах? Але в контексті української державності цей науково-історичний факт має неоціненне значення...