Мистецька візія світу Юрія Павловича

Мистецтво для Юрія Павловича, який живе і працює у Міжгір’ї, стало власною версією української історії та національної філософії, тим всесвітом у собі, який справляв потужний вплив на формування самосвідомості, культурного коду українця, а відтак допомагає пробудити пам’ять роду, збагнути тяглість етнічної традиції, свою приявність в україн¬ському бутті в усіх його вимірах – минулому, сучасному й майбутньому. Саме з таких змислів й виходить Ю. Павлович у своїй творчості. Тематичний, як і жанровий, діапазони автора достатньо широкі.

Мистецька візія світу Юрія Павловича

 

Створені Ю. Павловичем образи відчитуються в етнофілософських, етнографічних, етнокультурних, етнопсихологічних, етногеографічних, міфологічних, фольклорних, релігійних контекстах, досягаючи національної виразності й повноти смислового вираження.

Юрій Павлович, позиціонуючи себе в теперішньому вимірі часу, вважає за свій святий обов’язок ревно трудитись на тій ниві, яку вказав йому Господь. Під цим оглядом прикметним є те, що яскравий творчий спалах художника хронологічно вписаний саме в непрості 90-ті роки XX століття та початок нового тисячоліття. Воскреслий український дух, національне державобудівництво, повернення з небуття імен титульних українських державних, історичних діячів, борців за волю й незалежність рідної землі, видатних постатей української науки, культури, мистецтва – все це надихає художника, дає новий поштовх творчій ініціативі. В доробку Павловича з’являється ціла галерея національних героїв України, прямо чи опосередковано-метафорично ним відображених. Серед них – Тарас Шевченко, Іван Франко, Володимир Шухевич, Августин Волошин, Олекса Довбуш, Андрей Шептицький, Іван Миколайчук, Сергій Параджанов; народні майстри – творці духовності, в їх ряду знамениті Шкрібляки – Корпанюки, чия династична присутність в мистецтві України сформувала яскравий феномен української етніч¬ної культури, подібний якому важко відшукати в духовному здобутку будь-якого іншого народу.

Творячи свої образи, Ю.Павлович глибоко занурюється в незбагненний внутрішній світ людини, прагне передати її природний підсвідомий зв’язок з Богом, простором, вічні¬стю, архетипальними виявами когнітивного. Добре знання універсальної мови символів робить можливою складну історико-мистецьку інтерференцію конкретних зображень та символічних нашарувань, що дозволяє митцеві вписати факти національного буття в загальнолюдський контекст. У такий спосіб навіть яскравий у своєму етнографічному звучанні гуцульський цикл Юрія Павловича стає зрозумілим європей¬ському глядачеві, який знається на семантиці знакових підтекстів.

Художник дуже вимогливий до себе. Його творчий здобуток – результат напруженої повсякденної праці, бо трудиться Павлович як довічний раб музи, від якої немає відкупу.

Аделя Григорук, заслужений працівник освіти України

06 серпня 2012р.

Теги: Юрій Павлович, художник

Коментарі


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи