Закарпатські літератори взяли участь у стрийській книжковій толоці

Спілкування із читачами пройшло в задушевній атмосфері (стрияни вже обізнані з творами наших земляків із попередніх візитів) і завершилося автограф-сесіями.

 

Найбільшу ж цікавість викликав Мирослав Дочинець, книжки якого були лідерами продаж на толоці. Закарпатська книжка була гідно представлена на ярмарку завдяки ужгородському видавництву «Ліра», яке єдине із Закарпаття фігурувало серед п’ятнадцяти видавництв-учасників.

 

Як розповіла організаторка книжкової толоки Любов Хомчак, навіть у маленькому містечку люди спраг¬лі до книг, чогось нового. Вони хочуть бачити тих, хто творить і видає книги. Читачеві необхідне оце живе спілкування з автором, яке неможливо замінити нічим. Багатьох письменників запросили саме на побажання читачів. 

 

Оскільки 2012 рік – рік 70-річчя УПА, то багато заходів толоки було присвячено цій даті. До Стрия з’їхалися не тільки люди, які писали про УПА, але й безпосередні її учасники, які дожили до наших днів. Цікавою була розповідь кулеметника дивізії «Галичина» Леоніда Мухи, члена нинішнього історичного клубу «Холодний Яр». У 1938 році йому до рук потрапили книги Юрія Горліса-Горського, українського військового і громадського діяча, письменника, старшини Армії УНР, який описував реальні події тогочасся. 12-річний юнак був у захваті від прочитаного. Можливо, саме книги вирішили його подальшу долю, вивівши на стежку боротьби на незалежність. Найвідоміший роман Горліса-Горського «Холодний Яр» сучасні українці змогли прочитати завдяки старанням письменника, дослідника історії визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття Романа Коваля. 

 

Засновник історичного клубу «Холодний Яр» заявив про себе у 90-х роках, видавши фундаментальне дослідження «Отамани гайдамацького краю», в якому виклав науково вивірені біо¬графії ватажків повстанців Придніпров’я доби УНР та періоду після її падіння, коли розрізнені групи найстійкіших борців за незалежність намагалися протистояти більшовицькій навалі аж до другої половини 20-х. «Отамани…» мали шалений успіх, тиражі книги розійшлися до єдиного примірника і нині вона є бібліографічною рідкістю. Крім власних досліджень, Роман Коваль перевидає твори безпосередніх учас¬ників визвольної боротьби 20-х років на Придніпров’ї. Видав уже 30 книжок. 

 

На толоці Р.Коваль презентував книжку «Іван Ремболович» про отамана півсотні Вільного козацтва на Чернігівщині в 1918 році, начальника зв’язку Дієвої армії УНР, учасника Другого зимового походу Української повстанської армії в листопаді 1921 року, командира саперного куреня ди¬візії «Галичина», учасника підпілля ОУН на Прикарпатті в 1944 – 1949 роках. У сьомому томі «Енциклопедії україно¬знавства» Володимира Кубійовича про Івана Ремболовича написано лише 31 слово і трохи не завжди точних цифр, разом 42 знаки. В них вміщено біографію людини, яка пройшла дві світові війни, дві епопеї визвольної боротьби. Заповнити цю прогалину взявся пан Роман. У книзі, яку автор називає лише ескізом до біографії, опубліковано 373 світлин, листівок, карт, документів, більшість з яких унікальні.

 

На базі знайдених Романом Ковалем документів був написаний і «Чорний ворон. Залишенець» Василя Шкляра, який відзначений народною Шевченківською премією. На зустрічі з відомим письменником великий зал Народного дому був повен. Шкляр зачитав напа¬м’ять уривок із свого роману. І, слухаючи його упевнений сильний голос, ніхто з присутніх не сумнівався, що Чорного ворона у фільмі, який планується зняти по твору, має зіграти саме він (поки професійного актора не знайшли). Постать холодноярівського отамана захоплює і спонукає до дій. Як зізнався письменник, у Кривому Розі молоді хлоп-ці сказали, що, прочитавши роман, вони готові померти за Україну, хай він покаже де. А російськомовний студент з іншого українського міста після «Чорного ворона» пере¬йшов на українську мову. На даний час Шкляр пише новий історичний роман про отамана Марусю –16-річну Олександру Соколовську із села Горбулів Житомирської області. 

 

Всі зустрічі в Народному домі починалися із привітання «Слава Україні! Героям слава!». І щоб ця слава не зникла разом з українською мовою, у Львові випустили добірку мовних плакатів «Слово – меч духовний», яку представила на толоці Ірина Фаріон, український мовознавець, кандидат філологічних наук, доцент Національного університету «Львівська політехніка». Всі плакати зроблені студентами політехніки і спрямовані на захист української мови та протидію русифікації. Пані Ірина розповіла, якими засобами керувалися наші європейські сусіди (словаки, чехи, угорці, поляки, італійці), щоб зберегти рідну мову. У Львівській області місцеві ради закуповують ці мовні плакати для шкіл і дитсадків, щоб у такий спосіб плекати рідну мову.

 

У рамках Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок відбувся і пленер художників, у якому взяв участь закарпатець Петро Ряска. Захід проводився у с.Корчин Сколівського району, звідки родом знаменитий художник і патріот Іван Хандон, імені якого і присвячений пленер. Усі створені картини були виставлені в Народному домі Стрия, де 21 липня відбувся відкритий благодійний аукціон. Виручені кошти підуть на благодійні цілі, зокрема на видання збірки творів сотника 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, українського письменника, драматурга, журналіста Івана Зубенка.

 

 

 

 

Оксана Чужа для «ФЕСТу» із Стрия, Львівщина