Юрій Габовда: «Звідки в Україні взятися кваліфікованим футболістам, коли нашим хлопцям грати не дають?»

Нещодавно на шпальтах нашої газети було опубліковано інтерв’ю з кращим закарпатцем в українській Прем’єр-лізі Юрієм Путрашем, який поки повністю не розкрив свого потенціалу. Такі ж слова можна сказати і про гравця «Кривбасу» мукачівця Юрія Габовду. Як він акліматизується у п’ятій команді поточного чемпіонату – про це ми дізнались від самого Юрія.

Юрій Габовда: «Звідки в Україні взятися кваліфікованим футболістам, коли нашим хлопцям грати не дають?»

– Юрію, розкажи, як ти опинився в «Кривбасі»?

– У міжсезоння у мене було кілька пропозицій від клубів української Прем’єр-ліги та першої ліги. Була і пропозиція продовжити контракт із «Карпатами», однак ми не змогли дійти згоди на вигідних для мене умовах. Мені ставились єдині умови без будь-яких поступок, і при цьому обмежувались мої виступи навіть за дубль команди. 

– Чи не пов’язано це з тодішнім попитом у Львові на легіонерів?

– Так, легіонерів суттєво побільшало, а це позбавило українців ігрової практики. Зараз вже шукають кваліфікованих вітчизняних футболістів не легіонерів. А звідки їм взятись, коли нашим хлопцям грати не дають? Думаю, я і сам пересидів на лавці у Львові, однак перепоною був діючий контракт із клубом.

– Яким, на твою думку, має бути легіонер?

– Вважаю, що він має бути на дві голови сильнішим за корінного гравця, а виховання останніх має бути на першому місці. Якби такий підхід застосовували у Львові, то, можливо, я і сьогодні захищав би честь зелено-білих.

– У «Дніпрі» конкуренція за місце в основі ще жорсткіша. Чому обрав саме цю пропозицію?

– Звісно, у «Дніпрі» нелегко. Однак я зважав на свій вік. Думаю, в мене все ще попереду. Перебуваючи на контракті в цьому клубі, можна грати в оренді в «Кривбасі» чи «Арсеналі» і, з часом, пробитись в основний склад дніпропетровців. Мене віддали до «Кривбасу».

– Як склався твій дебют у новій команді?

– Мій дебютний матч за «Кривбас» був проти «Ворскли». Тоді я вийшов на поле, замінивши партнера по команді, і першим же дотиком міг принести своїй команді перемогу, коли отримав хорошу прострільну передачу від Бартуловича. Однак в тій ситуації мені точно пробити не дозволив захисник, і м’яч після мого удару полетів вище воріт. Гра завершилась нульовою нічиєю. У другій грі проти київського «Динамо», за рахунку 0:1 на користь суперника, я також мав нагоду принести своїй команді нічию. В третьому матчі проти «Зорі» я з’явився ще в першому таймі, на 38-й хвилині, за рахунку 0:1 на користь луганчан. Тоді я заробив пенальті та віддав голевий пас. Ми виграли – 2:1. Я відчув ще більшу впевненість у своїх силах і взагалі почувався дуже й дуже класно.

– Чи зменшився відрізок твого ігрового часу після травми ноги?

– Тренер просив мене, щоб я виходив. Мені робили уколи, аби я міг грати. Однак це вже були не ті кондиції, як перед травмою. Ногу я не відчував і навіть зараз не відчуваю. Відповідно, заключні матчі не були для мене такими вдалими. Я або взагалі не виходив, або виходив на заміну. Попереду збори, на яких мені потрібно попрацювати, щоб вибороти собі місце в основі.

– Як проходять тренування, і чим вони відрізняються від тренувань, у яких беруть участь твої друзі футболісти-любителі Роберт Феєш та Емеріх Князь?

– Тренування відбуваються кожен день по одній годині. Вони значно насиченіші, ніж ті, які практикуються в любительських командах.

– Чим пояснити стрибок Юрія Путраша, який кілька років тому грав у чемпіонаті Закарпаття, а нині є гравцем основи «Таврії»?

– Важко збагнути. Можливо, на його боці був якийсь футбольний фарт. Імовірно, мій тезка обрав правильну команду із тим наставником, який побачив його сильні сторони.

– Чи були в тебе часи, коли хотілось все кинути і повернутись у рідне місто?

– Кинути я ніколи не хотів. Однак подібні думки були, особливо під час проблем із здоров’ям. У мене, під час навчання в 11-му класі, були дві операції на пахові кільця. У той час я думав, що для мене в спорті все закінчилось.

– Як вдалось вийти зі скрути?

– Мене всі підтримали і радили не падати духом. Багато працював над собою. Одночасно я відвідував храми, молився вранці і ввечері і просив Бога допомогти. Тоді я ще не був на контракті, а щоб його отримати, треба було показати якісний футбол. В 11-му класі я підписав контракт із «Карпатами-2», після чого моє футбольне життя рушило вперед. 

– Чи можеш порівняти Львів та Кривий Ріг?

– Якщо брати за основу красу міста, то Кривий Ріг зі Львовом не стоїть і поруч. Однак люди там однакові. Відчуваю, що в Кривому Розі повітря дуже важке. Дається взнаки робота під­приємств важкої промисловості. Однак, як і більшість криворіжан, я вже звик і не звертаю на це особливої уваги. Футбол – це мій хліб, і я заробляю цим собі на життя.

– Яке завдання поставив перед вами Максимов на весняну частину чемпіонату?

– На початку сезону стояло завдання потрапити в десятку. Таким воно і залишається. Тепер багато розмов про боротьбу нашої команди за єврокубки. Думаю, що потрібно заспокоїтись і ви­гравати кожен матч. Час покаже, до чого ми прийдемо на фініші. Поки ж завдання на потрапляння в зону Ліги Європи не стоїть.

– Дякую за змістовні відповіді. Хай травми обходять стороною.

Розмовляв Євген Свищо

06 лютого 2012р.

Теги: Габовда, футбол

Коментарі

Адмін 2012-02-08 / 23:21:45
UA-Футбол блокує інформацію про достовірність інтерв’ю з Габовдою
http://zakarpattya.net.ua/News/92734--UA-Futbol-blokuie-informatsiiu-pro-dostovirnist-interv’iu-z-Habovdoiu-

Бивалий 2012-02-08 / 19:49:13
Кривой рог - не Лас-вегас, а Канни,бо там есть лодочная штация. Нигде нет, а там єсть. Я точно знаю, я там сидел на химии.

хохол 2012-02-08 / 19:41:18
Санек єто запор, кривой рог - зто лас-вегас, а сайт футбол уа єто євангелиє от рината

Санек 2012-02-07 / 22:58:45
Свищ это понос, львов это деревня, а газета брехливая.

Закарпатець 2012-02-07 / 20:59:59
Шановні адміни Вам краще не оправдовуватисью а просто не перекручувати слова людей, заради просто піару сайту чи окремої особи!
Який сенс Габовді брехати всеукраїнським виданням. коли скоріш за все (як зазвичай) журналюги просто взяли і понаперекручували все!!!!!!!

Лоці 2012-02-07 / 20:58:10
таке інтервью придумати не можливо

Iorgen 2012-02-07 / 20:47:31
Можно подумать, что газета ФЕСТ и ее блог - это эталон честности в Украине

Адмін 2012-02-07 / 19:11:49

Інтерв’ю розміщено в газеті ФЕСТ і, відповідно, її блозі на сайті Закарпаття онлайн. Просто перед тим, як щось говорити, футболістові, очевидно, треба думати, аби не відхрещуватися потім від сказаного в такий дивний спосіб. Втім, він ще має має право подати на газету та автора інтерв’ю до суду, якщо мають місце якісь перекручення. Тоді як сам факт інтерв’ю оспорювати навряд чи варто...))

Олександр 2012-02-07 / 19:01:37
що скажете панове?

Олександр 2012-02-07 / 19:01:07
http://ua-football.com/ukrainian/high/4f314f97.html


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи