На Боржавському нагір’ї зажевріли іскри надії

Нарешті те, про що довго мріялося, збувається: у підполонинському Пилипці прокладається траса, призначена для змагань з лижних перегонів. Із часом вона, за задумом, повинна відповідати міжнародним спортивним стандартам. Справа зрушилася завдяки місцевим силам, які не чекали допомоги зверху…

На Боржавському нагір’ї зажевріли іскри надії

Де-де, а тут сама природа створила ідеальні умови для заняття цим популярним зимовим видом спорту. Та ба, людські руки так і не доходили, щоб відповідним чином облаштувати лижні траси. Надзвичайно перспективним крутосхилим ландшафтом за часів СРСР серйозно зацікавилися провідні спор­тивні фахівці з самої білокам’яної, часто приїжджаючи з Москви для обстеження місцевості. Лилося море слів про створення біля водоспаду Шипіт зимового спорткомплексу, навіть зрів план проведення на Міжгірщині не лише чемпіонатів Союзу, але й міжнародних змагань, та ще із замахом на Білу Олімпіаду, але конкретних кроків не робилося. І що парадоксально – за відсутності елементарних умов у районі все-таки виховувалися доблесні спортивні кадри. З цього приводу варто згадати, на жаль, уже покійних тренерів Луку Дуду та Федора Легоша, підопічні яких завойовували місця на високих п’єдесталах.

Слава наших земляків не померкла і нині. Келечинець Василь Коваль, якого у майстри спорту вивів батько Василь Андрійович, нині є членом національної збірної України. Він бере участь у престижних міжнародних змаганнях. Здібної молоді, яка бажає займатися зимовим спортом і демонструє непогані результати, у гірській глибинці хоч відбавляй. Та щоб зростала її майстерність, необхідно врешті-решт засукати рукави і створювати належні умови для розвитку бази. Це ж бо неймовірне досягнення, що і за браку елементарних умов як для підготовки, так і для проведення змагань – відсутність приміщень під роздягальні, підготовки лиж до стартів, суддівських кімнат – юнацька збірна Закарпаття з лижних перегонів, одним з тренерів якої є і вчитель фізкультури Келечинської ЗОШ І–ІІ ст. Василь Коваль, стабільно знаходиться у першій п’ятірці з-поміж усіх команд областей України!

І все-таки під Боржавським нагір’ям оптимістичні іскорки з приводу розв’язання вузла проблем спалахнули. Вже підходить до завершальної стадії першочергове впорядкування 2,5-кілометрової лижної дистанції шириною 3–5 метрів. Нелегко було торувати її у важкодоступній місцевості, бо на перепоні були пні, каміння. У пригоді виявився бульдозер, виділений підприємцем Олександром Міцевичем. У зворинках робилося водовідведення, клалися містки. До праці залучалися келечинські, соймівські, пилипецькі учні, котрі кілька днів пліч-о-пліч із своїми наставниками-педагогами заповзято споруджували дорогу. Про ентузіазм свідчить і той факт, що Василь Коваль трудився навіть у день своїх іменин.

Пробний запуск траси планується у другій половині січня за проведення традиційних змагань, присвячених пам’яті Луки Дуди. Олександр Міцевич запевняє, що виділятиме ретракт для утрамбування снігу, забезпечить теплі приміщення для суддів та спортсменів.

Щоб траса відповідала вимогам, у майбутньому намічається встановити електроосвітлення, технічні засоби  для штучного засніження, а з часом облаштувати трибуни для глядачів. Василь Коваль має намір незабаром запросити відомих українських спеціалістів, щоб спільно оцінити реальні можливості освоєння пилипецького високогір’я з тим, щоб ефективно використовувати його для проведення змагань різного рангу, в тому числі всеукраїнських та міжнародних. І не лише з лижних гонок, а й з інших видів спорту, бо за сприятливих погодних умов (мається на увазі щедрий снігопад, який, на жаль, останнім часом чомусь не дуже радує), високе гірське пасмо з довгим хребтом, приміром, особливо вигідне для швидкісного спуску.

Разом з тим Боржавське нагір’я піддатливе для біатлону, двоборства. Тут є чудові умови і для систематичних тренувальних зборів національної збірної країни, бо Пилипець славиться казковими природними краєвидами. А ще його гірські околиці мають сприятливий клімат, суперкласну структуру снігу, відмінний перепад висоти. Природні ресурси багаті, залишається тільки задіяти людський потенціал.

Як повідомив заступник голови РДА Микола Тимощук, у Пилипці відкривається давно очікувана спортивна школа-інтернат із зимових видів спорту ІІ–ІІІ ст. Забезпечені безплатним харчуванням та місцем проживання, тут будуть займатися юні лижники з усієї Міжгірщини. І це ще не все. Завдяки рішенню на обласному рівні  у районі на базі товариства «Спартак» також функціонуватиме закарпатська ДЮСШ із зимових видів спорту ім. Л.Дуди. Нововведення має одразу два плюси: діти отримають можливість шліфувати спортивну майстерність на засніжених крутосхилах і вшановано пам’ять педагога-тренера, який колись давав путівку для стартів на трасах не одному верховинському поколінню. До всього працевлаштуються сім штатних тренерів. За таких новин, погодьмося, є сподівання, що в нашій глибинці плекатимуться й олім­пійські надії.

Василь Пилипчинець, Міжгір’я

19 січня 2012р.

Теги: Пилипець, спорт, лижний

Коментарі


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи