Зона вільного грабунку

Але будови вряди-годи з'являються при тому, що владі та депутатському корпусу не вдається реалізовувати передвиборні популістські обіцянки чи хоча б дотримуватися букви закону та державних будівельних норм. Тому ми і є свідками численних мікрорайонних революцій, викликаних ущільненням житлової території.

Якщо раніше захоплення території школи чи громадського закладу під автостоянку, для великого торгового комплексу сприймалося громадянами байдуже — то нині є певна активізація. Ще б пак! Інвестор у нас національний, тобто нахабний, він без докорів совісті залізає не тільки на дитячий майданчик, але й безпосередньо під вікна обивателів. Тому останні  активізувалися, відстоюючи свої права.

Чому за Боздоським мостом, де раніше планувалась обласна лікарня, території роздані під індивідуальну забудову? На вулиці Венеліна-Гуци ("Шахта") чомусь надали місцину під споруду для підземних гаражів. Жителі довго вимучували себе протестами, чогось трохи добились, але фундамент  так і стоїть дотепер. Досі не зняте питання навпроти готелю "Закарпаття", де до "хрущовки" ззаду хочуть "приліпити" торговельний комплекс. Або ж чого варта горезвісна боротьба за площу Богдана Хмельницького, де то саджають сакури, то ламають їх?

Має населення певні перемоги. Відстояли, скажімо, від окупанта-забудовника своє прибудинкове довкілля мешканці будови гуртожиткового типу на розі вулиць Джамбула і Минайської. Вони дружно виходили на протестні акції і ноги об себе витерти не дали. Не дозволили будуватися на дитячому майданчику і жителі будинку на вулиці Минайській, 27.

Але зовсім не так сталося із забудовою 20-квартирного житлового будинку з індивідуальним опаленням і ліфтом за адресою — вулиця 8 Березня, 30а. Він утиснутий між угорськомовною гімназією ім.Другетів, що на вул.Грушевського, 39 "А", і тридцятим будинком вул. 8 Березня. Вже вивішені номери телефонів, за якими в третьому кварталі цього року (час здачі в експлуатацію) можна придбати або двокімнатну площею 67,27 кв. м, або однокімнатну (42,39 кв.м) квартири. Забудовником є ТОВ "Будкеш", технічний нагляд здій¬снює С.Петровцій, авторський — Т.Паш.

Тепер в питанні "посадки" цього дому нова влада киває на стару, а проблема лишається відкритою. Саме і біля цієї сумнівної новобудови кандидат у мери Віктор Погорєлов говорив про справедливість і щасливе майбутнє для всіх ужгородців, якщо він прийде до влади.  Зараз же протести жителів заблукали в лабіринтах наших правоохоронних джунглів — судах і прокуратурах. Утім, наші аборигени на позитивне рішення не сподіваються, імена свої називати остерігаються, бо, мовляв, до нової споруди що¬дня під'їжджають чолов'яги на джипах і "крутих" іномарках, нахабно говорять невдоволеним, що про прибудинкові території їм нічого й згадувати, їх місце — на... асфальтовій смужці під стіною будинку. Звичайно, годі буде й сподіватися, що залишиться в недалекому май¬бутньому цілим футбольний майданчик, до якого щі¬льно примикає новобудова (жителі її навряд чи вдовольняться одним метром під сво¬їм будинком, щоб ходити до входу, прилипнувши до сті¬ни.  Вже відрі¬зана частина території угор¬ської гім¬назії, понівечені тополі.

Все було спочатку, як завжди в Ужгороді — лагідно й підло. Землю брали немовби в оренду для зведення такого собі невеличкого одноповерхового приміщення. Під шумок щезла  металева будка для проведення дозвілля "Малятко", де юнь грала в шахи й теніс. Замість неї, згідно з рясними обіцянками мінливих представників забудовника, мав постати перед зіницями вражених мешканців новий дитячий майданчик. Але потім усі, хто повірив у небилиці, схаменулися — його ж будувати фактично немає де. Та поверхова будів¬ля вже ставилася "на всіх парах". І нині  представники будівельного пролетаріату працюють удень і вночі. Прямо з вікон викидають будівельне сміття, не думаючи про здоров'я жителів п'ятиповерхівки на вулиці 8 Березня, 30. Хоч останній будинок і так не мав нормальної каналізації, та з нової споруди підвели і свою систему сюди. У майбутньому, вже недалекому, і тим, і "пришельцям" доведеться тонути у фекаліях. Уже є проблема з паркуванням автотранспорту в дворі. Нема де пройти. Захочуть десь ставити своїх "сталевих коней" і нові жителі. Які вже після цього дитячі майданчики, які зони прибудинкового відпочинку? Правда, за ці "незручності" ужгородцям із тридцятого дому обіцяють десь, ще невідомо де,  "поставити плитку перед будинком".

Де ж поділися депутати від тих округів, де чиняться містобудівельні неподобства, де наша "завзята" громадськість, голови і члени постійних комісій виконкому? Пригадайте, будь ласка, за кого ви голосували, спитайте: "Чому не захищаєте нас?"

Наразі постійно зменшується територія озеленення. Скажімо, яма під парк Слави за спорткомплексом "Юність" вже дана частково під греко-католицький собор і молитовню євангельських християн-баптистів. Ми ще не знаємо, що в цій ямі роздано під забудову — "громадські" обговорення цих питань мають виключно кулуарний характер. Тому чи не буде раціонального зерна в тому, щоб назвати місто на порозі в Європу "зоною вільного грабунку"? Адже кожна з "найбільш справедливих влад" поки що діє за принципом: "Опіс¬ля нас — хоч потоп!" Недарма ж, скажемо ще на підтвердження цього, "козирні" ділянки на Слов'янській набережній, де наприкінці радянської доби були намічені за індивідуальними проектами три п'ятиповерхових житлових будинки з гаражами, частково роздані під індивідуальне житло. Якщо почати з початку незалежності, то прикладів таких знайдеться значно більше.                                                                                                                         

 Василь ЗУБАЧ Ужгород

Теги: будівництво, житло, інвестор

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати