Впродовж 2005–2011 років "ФЕСТ" опублікував цикл нарисів про людей, які очолювали наш край за різних держав, різних політичних систем і суспільних устроїв. Іменували їх по-різному: губернатор, прем'єр, перший секретар, голова ОДА і навіть президент, та й різні завдання стояли перед ними. Проте їх єднає те, що в основній масі це були непересічні особистості й патріоти нашого краю.
Починаючи цикл, його автори – історик Сергій Федака та журналіст Василь Ільницький – виходили з того, що роль губернатора (як би не називалася посада крайового ке¬рівника офіційно) завжди була ключовою у нашому суспільному житті – і з огляду на помітну патріархаль¬ність закарпатської ментальності, і через віддаленість краю від столиць тих держав, до складу яких належав наш край – Закарпаття завжди було кра鬬ньою північною, східною або західною точкою державних утворень.
Публікація цих нарисів у газеті "ФЕСТ" викликала чималий читацький резонанс, що й спонукало до підготовки (з доповненнями, які стосуються подій останніх років, що сталися у біографіях лідерів сучасної доби) книжкового видання, яке буквально на цьому тижні побачило світ у публіцистичному циклі "ФЕСТ-студії" під назвою "Перші особи. Історія Закарпаття в біографіях його керівників". Видання книги здій¬снило видавництво "ТІМРАNІ" за сприяння нинішнього губернатора краю О.Ледиди.
"Головною метою наших розвідок було прагнення повернути крайовій історії її людський вимір, показати, що вона не була механічною реалізацією якихось соціологічних законів, а творилася реальними особистостями з їхніми численними людськими слабкостями і чеснотами. Упродовж усього ХХ століття панівні ідеології Австро-Угорської імперії, Чехословацької республіки, Радянського Союзу намагалися зобразити наш край таким собі центральноєвропейським островом безликості. Тому не менш важливо є продемонструвати нашому сучаснику, що закарпатська земля постійно народжувала і яскраві особистості", – пишуть автори у вступному слові. Нарис про кожного з 25 перших осіб Закарпаття вони розгорнули в оповідь про життя тогочасного закарпатського суспільства в цілому. У сумі подано своєрідну політичну історію краю за останнє століття. Історію через призму біографістики.
Цінність цієї книжки, на наш погляд, найперше полягає у тому, що інформацію тут подано не пунктиром, а суцільною лінією, без якихось вилучень, зумовлених ідеологічними факторами чи злощасними білими плямами. "Наші персонажі дуже контраверсійні, неоднозначні. У цьому товаристві чимало пар, котрі не подали б руки одне одному. Але кожний із них – особистість: складна, суперечлива, з найхимернішими вузликами біографії", – цілком резонно твердять автори.
Подібних проектів в Україні ще практично немає. Принаймні, відомо тільки про один подібний довідник про перших осіб Чернігівщини – від давньоруських князів до сучасних голів ОДА. Відтепер таким виданням може похвалитися і Закарпаття, пропонуючи й іншим регіонам України написати власну історію своєї малої батьківщини через біографії їхніх часом яскравих, а часом невиразних лідерів.
Базою при написанні нарисів слугували не тільки письмові джерела та архівні документи, а й спогади безпосередніх учасників та свідків тих подій, які мали місце у житті нашого краю впродовж останніх 40–50 років, а також особисті спостереження та аналітичні висновки самих авторів, які безпосередньо брали участь в усіх визначальних суспільних подіях краю на зламі ХХ – ХХІ століть, каже Василь Ільницький, тому, очевидно, самі нариси не позбавлені й певного суб'єктивізму. Однак жанр історико-публіцистичних нотаток передбачає такі "допуски". Головне, що розповідь про кожну особистість подано без упередженості, без гніву і захвалювання. Не заради сьогоденної кон'юнктури, а задля творення такої необхідної нашому часові історичної перспективи.
Павло ДЗЬОБАК Ужгород