– При допомозі Єв¬росоюзу, – каже В.Цар, – я допомагаю циганському населенню вийти на нову соціальну орбіту зі звичної – і вже майже прийнятної для багатьох – аури занедбаного примітивного існування.
У Відні заслужений лікар України часто має тривалу лі¬карську роботу – ді¬литься досвідом проведення хірургічних операцій. Там він водночас знайшов вихід на структуру ЄС, яка допомагає Україні через посередництво державних організацій. А далі через райлікарню втілив у рідному Міжгір'ї європейську програму допомоги ромському населенню. Для спільноти, звичної до відсутності всіх прикмет цивілізації, в короткі строки виросли фельдшерсько-акушерський пункт і греко-католицька церковця.
– До того європейські проекти з Австрії зазвичай прямолінійно спрямовувалися на подолання бідності, – розмірковує Василь Іванович. – Вони переважно не давали належного ефекту: всім потребуючим роздавали певний одяг, продукти харчування, а далі все споживалось і життя йшло по-старому. Замало ефективності давали вкладені кошти. Я – за довготривалу користь від витрачених грошей.
Наразі у ФАПі ромської громади господарює жінка цієї ж національності Ольга Габокан, 1948 року народження, котра знає кожну циганську хату і її мешканців. Усе йде добре. Прикро лише від тягучості нашого бюрократичного середовища. Фельдшерсько-акушерський пункт разом із церквою були зведені (при фінансовій допомозі й самого В.Царя) за півроку, а документи проекту оформлялися... цілий рік.
У задумах – створення циганського музичного колективу з попереднім фаховим навчанням здібної молоді. А основа для цього всього – міцне здоров'я – вже закладена, адже через невлаштованість життя в ромському середовищі поширені туберкульоз, шкірні захворювання тощо. Тепер у влаштованому медпункті все населення по черзі миється. Гаряча вода подається постійно. Це має зламати, на думку місцевого громадського діяча Михайла Юрика, усталену жебрацьку ромську схему, бо частина вже відділилася зі сфери звичних злиднів – тут з'явилися свої юристи, геодезисти тощо. Громада загалом підтримує реальні плани Василя Царя стосовно створення ромського дитсадка, футбольної команди.
О.Габокан допомагає молода медсестра Ганна Палетич, котра закінчила Міжгірський медичний коледж. Каже, що відвідують ФАП деколи і 33 чоловіки за день, а в основному – до 20. У маніпуляційному відділенні роблять планові щеплення, огляди лікарями районної лікарні, звідки терапевт та педіатр щотижня теж приходять сюди і здійснюють по¬двірні обходи.
У верховинській столиці всього 55 ромських дворів. Живуть у них 360 чоловік дорослого населення та 170 діток. На свята і служби в церкву Марії-Терезії ідуть всі, хто не виїхав на заробітки в інші регіони України та Росію. Взірцевий порядок у культовій споруді під¬тримує дбайливий цер¬ків¬ник Микола Кальманович Коврі. До нього якраз, спираючись на буковий ціпок, прийшов поставити свічку за здоров'я Василя Царя нещодавно прооперований ним Іван Лакатош, який у 61 рік мав важке захворювання кишечника.
Невдовзі В.Цар знову збирається поїхати до Німеччини, де не вгасає значний інтерес до практичних досягнень українського лікаря. Наразі Василь Іванович гордиться тим, що його ідею щодо соціальної адаптації ромського населення перейняли угорці. Центр за втіленим міжгірським взірцем вартістю мільйон євро буде створений у Будапешті чи Ніредьгазі.
...А тутешні роми просто щасливі, коли спілкуються зі "своїм Царем". З ним же так цікаво. Навіть коли йдеться про буденний похід у душ привітного фельдшерсько-акушерського пункту, відкритого не в певні години, а коли зручно всім.
Василь ЗУБАЧ
Марія 2011-12-03 / 18:37:16
Зроби ти і для своєї такі умови і най бере хабарі і твоя!
іван 2011-10-14 / 15:27:00
В.Цар шантажист і взяточник , шантажує медичний персонал , лозянський чиряник.
вася 2011-10-14 / 15:24:00
головний лікар в.цар зробив всі умови для своєї доньки брати хабарі від населення району